Рішення № 94558621, 01.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/6703/20

РІШЕННЯ

іменем України

01 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3053 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 3053 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2012 року по 27.02.2019;

- зобов`язати військову частину 3053 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 2012 року по 27.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 за період роботи з 2012 року по 27.02.2019 не нараховував та не виплачував індексацію грошового доходу, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.10.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 18.11.2020 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що за час проходження військової служби ОСОБА_1 у військовій частині 3053 індексація грошового забезпечення виплачувалася відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078. Відповідно до довідки «Про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 », зазначено місяці в яких було здійснено виплату індексації та суму виплати за період з 2013 по лютий 2019 року (дані про розмір та виплату індексації грошового забезпечення за 2012 рік у військовій частині відсутні зв`язку здачею їх до Центрального архівного відділу Національної гвардії України) в яких була підстава для виплати індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078. Крім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» унесено зміни до Порядку № 1078, зокрема визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. У зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців. осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 з 01 березня 2018 року відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців, а тому цей місяць стає базовим для нарахування індексації. Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку 1078, враховуючи значне підвищення грошового забезпечення індексація в цьому місяці не нараховувалась жодному військовослужбовцеві. В період з квітня 2018 року по грудень 2018 року згідно даних Державної служби статистики України індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації на 3%. тому у вказаний період були відсутні підстави для нарахування індексації.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 в період з 2012 року по 2019 рік проходив службу у Військовій частині 3053 Західного оперативно - територіального об`єднання Національної гвардії України, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

27 лютого 2019 року згідно з наказом командира військової частини 3053 Національної гвардії України №47 помічника начальника військового наряду (старшого кулеметника) 1-го відділення 2-го патрульного взводу патрульної роти старшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

При звільненні зі служби позивачу не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 2012 по 27.02.2019.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив нарахувати та виплатити йому суму індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби.

Листом від 30.09.2020 № 50/53/33-1333 Військова частина 3053 повідомила позивача про те, що виплата індексації грошового забезпечення здійснювалася на загальних підставах усьому особовому складу Національної гвардії України в порядку, визначеному законодавством України про її виплату. Індексація грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України виплачувалася відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, зокрема визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Так, Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Статтями 2 та 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Приписами частини другої статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, - згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Відповідно до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотків. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Посилання відповідача на відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації, судом не приймається до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком (статті 233 КЗпП України).

Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що дії - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме наданої до суду довідки Військової частини 3053 про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2013 - 2019 роки, відповідач здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу лише за період з квітня 2014 року по грудень 2014 року, з квітня 2015 року по липень 2015 року, з листопада 2015 року по грудень 2015 року, з червня 2016 року по грудень 2016 року, а тому, враховуючи зазначене позовні вимоги в частині вищезазначених періодів задоволенню не підлягають.

При цьому, судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивачу за період січень - грудень 2012 року, січень - грудень 2013 року, січень-березень 2014 року, січень - березень 2015 року, серпень - жовтень 2015 року, січень - травень 2016 року, січень - грудень 2017 року, за січень - грудень 2018 року, січень - лютий 2019 року не нараховувалася та не виплачувалася, внаслідок чого суд дійшов до висновку, що право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за вищевказаний період є порушеним та має бути відновленим.

Окрім цього, посилання відповідача на відсутність на рахунках коштів для виплати індексації грошового забезпечення судом також не приймається до уваги, оскільки відсутність бюджетного фінансування на її виплату не є підставою для її не нарахування та належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат. Відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення. Також, відповідачем не надано доказів того, що ним протягом 2012 - 2019 років надсилались до вищестоящого органу потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3053 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за січень - грудень 2012 року, за січень - грудень 2013 року, за січень-березень 2014 року, за січень - березень 2015 року, за серпень - жовтень 2015 року, за січень - травень 2016 року, за січень - грудень 2017 року, за січень - грудень 2018 року, січень - лютий 2019 року.

Зобов`язати Військову частину 3053 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період січень - грудень 2012 року, січень - грудень 2013 року, січень-березень 2014 року, січень - березень 2015 року, серпень - жовтень 2015 року, січень - травень 2016 року, січень - грудень 2017 року, за січень - грудень 2018 року, січень - лютий 2019 року.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина 3053 (вул. Будівельників, 25, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 08803796)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький