Вирок № 94558070, 22.01.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/71/20

Провадження № 1-кп/168/6/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 року смт Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Назарука О.В.,

з участю: секретаря судового засідання Таксюк О.С.,

прокурора Нечаї О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Безкровного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Старовижівського районного суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020030190000018, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Замшани Ратнівського району Волинської області, проживає по АДРЕСА_1 , громадянина України, з загальною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше засудженого вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2020 року до покарання у вигляді громадських робіт на строк 240 год.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 198 КК,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 обвинувачується в заздалегідь не обіцяному отриманні та зберіганні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 198 КК України, а саме у тому, що він 18 червня 2019 року, в ранкову пору доби (точної години досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 , дізнався про те, що в нічну пору доби 18 червня 2019 року останній разом із ОСОБА_3 , жителем АДРЕСА_3 , вчинили крадіжку речей відпочиваючих на озері Глухівське Старовижівського району, зокрема, двох мобільних телефонів марки «Xiaomi», моделі «Redmi 5 Рlus», чорного кольору IMEI 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 та «Huawei» моделі «Lua-U22» чорного кольору IMEI 1) НОМЕР_3 ; 2) НОМЕР_4 .

Крім того, знаючи про вчинене кримінальне правопорушення та викрадення двох мобільних телефонів, ОСОБА_1 , вирішив безоплатно отримати собі у користування один із викрадених ОСОБА_3 засобів зв`язку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_1 , заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_3 про отримання викраденого майна, попросив в останнього безоплатно надати йому у користування один із викрадених напередодні мобільних телефонів. На вказане прохання ОСОБА_3 передав йому у користування викрадений у ОСОБА_4 жителя АДРЕСА_4 , мобільний телефон марки «Huawei», моделі «Lua-U22», чорного кольору, ІМЕІ 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 . В подальшому, отримавши вищезазначений мобільний телефон марки «Huawei» ОСОБА_1 його зберігав при собі та розпоряджався ним на власний розсуд, достовірно знаючи, що вказаний телефон викрадений.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 198 КК України – заздалегідь не обіцяне отримання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість у інкримінованому йому злочині, передбаченому статтею 198 КК України, повністю визнав та суду показав, що в ранкову пору доби 18 червня 2019 року отримав у користування від ОСОБА_3 майно, яке здобуте злочинним шляхом, а саме викрадений мобільний телефон марки ««Huawei» чорного кольору, при цьому вказав, що того ж дня дізнався від ОСОБА_2 про ту обставину, що телефон викрадений, у вчиненому розкаюється.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_1 його винність у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується доведена рядом перевірених і досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

витягів з ЄРДР №12020030190000018 від 21.01.2020, №12019030190000168 від 18.06.2019, №12019030190000112 від 30.04.2019 (а.с.74,77,78), протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.79), протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 від 08.07.2019 (а.с.82-83), протоколу допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 від 08.07.2019 (а.с.84-85), протоколу огляду місця події з фототаблицями від 04.07.2019 року (а.с.86-88), постанови про визнання предмета речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 04.07.2019 (а.с.89), висновку експерта від 19.12.2019 №748 (а.с.90-96), протоколу допиту підозрюваного від 10.01.2021 (а.с.105-106).

За таких обставин, суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у заздалегідь не обіцяному отриманні та зберіганні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинив злочин, передбачений статтею 198 КК України.

Таким чином, істотних порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочинів, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію дій або перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, судом не встановлено.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог статей 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Пом`якшуючими покарання ОСОБА_1 обставинами є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутні.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до вимог статті 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких (середньої тяжкості), особу винного, який на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, постійного джерела доходу не має, вчинив корисливий умисний злочин, а тому суд дійшов до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі із встановленням іспитового строку.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 був засуджений вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2020 року до покарання у вигляді громадських робіт на строк 240 год., з яких він на момент розгляду даної справи, уже відбув 36 год.

Оскільки після постановлення вироку Ратнівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 винуватий ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення названого вироку Ратнівського районного суду Волинської області, тому суд призначає покарання за правилами частини 4 статті 70 КК України.

Речові докази та витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 12, 50, 51, 65-67, 70, 75, 76, 259 КК України, статтями 373, 374, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 198 КК і призначити йому покарання: у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі частини 4 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначене за вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2020 року, більш суворим, що призначено за даним вироком, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Зарахувати в строк відбуття покарання 36 години громадських робіт, як покарання, що частково відбуте за попереднім вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2020 року, за правилами, передбаченими статтею 72 КК України, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт.

На підставі статті 75 КК обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням призначивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до статті 76 КК покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Старовижівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя О.В. Назарук