Ухвала суду № 94557958, 01.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

01 лютого 2021 р. справа № 520/1310/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Помазана Максима Владиславовича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) , ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради в особі виконавчого комітету (вул. Квітки-Основ`яненка, буд.7, 2 пов., м.Харків, 61000, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати дії Харківської міської ради в особі виконавчого комітету про визначення порядку участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправними та такими, що не відповідають найкращим інтересам дітей, а також порушують їх конвенційні права;

- скасувати рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 24.12.2020 №761 "Про встановлення фізичним особам порядку участі у вихованні малолітніх дітей";

- зобов`язати ухвалити нове рішення про визначення порядку участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням забезпечення найкращих інтересів дітей та належної реалізації права підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти батьком, права на повагу до сімейного життя.

Вирішуючи питання про відсутність законодавчо встановлених перешкод у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з таких підстав та мотивів.

За приписами п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Предметом розгляду у цій справі є визнання протиправними дій виконавчого комітету Харківської міської ради щодо визначення порядку участі ОСОБА_2 у вихованні його малолітніх дітей та визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради №761 від 24.12.2020, яким позивачу встановлено порядок побачень з малолітніми ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частинами першою, другою статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно з частиною першою статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 (далі - Порядок №866), органами опіки та піклування є районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Згідно з пунктом 73 Порядку №866, у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини. Після з`ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок. Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення №7961 від 24.12.2020 року "Про встановлення фізичним особам порядку участі у вихованні дітей" стосується відносин, що регулюються нормами сімейного права, та не є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності.

Слід звернути увагу на те, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до пункту 94 рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" (Заява №10383/09): ця частина справи стосується заходу, а саме призначення бабусі опікуном дитини заявника, в результаті чого було істотно обмежено доступ заявника до дитини та його участь у її вихованні. Зокрема, відповідно до законодавства України рішення про встановлення опіки надавало опікуну право одноосібного опікування дитиною та на визначення способів її виховання. Таке рішення залишається чинним до досягнення дитиною чотирнадцяти років, після чого опікун автоматично стає її піклувальником та продовжує здійснювати повноваження щодо опікування та піклування про дитину до досягнення нею повноліття (див. пункти 58 і 59). Таким чином, відсутні жодні сумніви щодо того, що рішення про встановлення опіки було втручанням у право заявника на повагу до його сімейного життя у розумінні пункту 1 статті 8 Конвенції.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави вважати, що спір у даній справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, а стосується захисту його приватних інтересів у сфері сімейних відносин.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Оскільки спірні правовідносини пов`язані з захистом права на участь у вихованні дитини, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з сімейних правовідносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, суд вважає, що спір у цій справі не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно частиною 3 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Відтак, в силу вищенаведених законодавчих приписів, судовий розгляд даного спору повинен здійснюватися місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 170, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі №520/1310/21 за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Харківської міської ради в особі виконавчого комітету про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції загального місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копія ухвали направити позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Панченко О.В.