Рішення № 94557946, 26.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 р. № 520/17140/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Мірзабекової К.С.,

за участю

позивача - ОСОБА_2 ,

представника позивача - Соболя М.О.,

представника відповідача - Фісенко Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 34, м. Харків, 61052) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- Визнати дії Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припиненняз 13 грудня 2018 року виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 протиправними та незаконними.

- Визнати дії Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припинення з 13 грудня 2018 року виплати допомоги при народженні моєї дитини ОСОБА_3 такими, що становлять дискримінацію.

- Скасувати рішення (офіційний лист від 28.05.2020 N° 1-32-20/03-20 Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припинення з 13 грудня 2018 року виплати допомоги при народженні моєї дитини ОСОБА_3 .

- Зобов`язати Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради продовжити з 13 грудня 2018 року виплату допомоги при народженні моєї дитини

ОСОБА_3 обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не провів у повному обсязі виплату допомоги при народженні дитини та припинив її виплачувати з 13.12.2018 року. Вважає такі дії відповідача протиправними, незаконними та такими, що становлять дискримінацію за ознаками релігійних переконань, етнічного походження, сімейного стану, місця проживання, мовною та іншими ознаками.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, Управління діяло в межах чинного законодавства. Також зазначив, що заява ОСОБА_2 від 14.04.2020 року про продовженя виплати допомоги при народженні дитини подана з порушеним строком, в довільній формі, що не відповідає формі встановленій центральним органом виконавчої влади.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народився син ОСОБА_3 , який є громадянином України, про що видано відповідну довідку .

Позивач звернувся до відповідача з питання призначення допомоги при народженні дитини та рішенням відповідача від 06.06.2018 року така допомога була призначена.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та положень Порядку № 1751 допомога при народженні першої дитини та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41 280,00 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

Тобто, допомога при народженні дитини призначається одноразово, а виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами

Розпорядженням відповідача від 19.06.2018 року вищевказане рішення було скасоване через те, що позивачу було надано тимчасовий дозвіл на проживання на території України.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 01.02.2019 року за роз`ясненням підстав скасування рішення від 06.06.2018 року на яке отримав лист від 12.02.2019 року, який за змістом дублює зміст розпорядження від 19.06.2018 року.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року по справі 520/7943/19, залишеного без змін постановою Другого апеляційного окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припинення з 13 грудня 2018 року виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 протиправними. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради продовжити з 13 грудня 2018 року виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 .

27.03.2020 року Управлінням прийнято рішення про поновлення рішення про призначення допомоги позивачу від 0606.2018 року. Кошти призначеної допомоги за період з 01.10.2017 по 12.12.2018 роки у сумі 21 832,50 грн. були перераховані у квітні 2020 року на особовий рахунок позивача.

14.04.2020 року позивач звернувся д відділу соціальних допомог Управління із заявою про продовження виплати державної допомоги при народженні дитини з копіями документів: довідкою про реєстрацією місця проживання, посвідки на постійне проживання, виданої 21.06.2019 року, дата закінчення дії якої -20.06.2029.

Проте відповідач листом від №І-32-20/03-20 28.05.2020 року повідомив позивача про відсутність підстав для прийняття Управлінням рішення щодо подовження виплати допомоги при народженні дитини.

По суті позову суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (надалі - Закон № 2811-XII). Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, згідно з частиною першою статті 1 зазначеного Закону громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2811 одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

Суд зазначає, що у відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Окрім того, суд зауважує, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

Частинами сьомою, дев`ятою статті 11 Закону № 2811-XII визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Суд звертає увагу, що позивачем заявлений позов фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення, а відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та положень Порядку № 1751 допомога при народженні першої дитини та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41 280,00 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

Судом встановлено, що Рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 06.06.2018 року та від 27.03.2020 року позивачу була призначена допомога при народженні дитини.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу з 01.10.2017 по 12.12.2018 роки допомога при народженні дитини була виплачена у сумі 21 832,50 грн.

Тобто, відповідно статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та положень Порядку № 1751 позивач отримав допомогу при народженні дитини не в повному обсязі.

Відповідач у Рішеннях від 06.06.2018 року та від 27.03.2020 року обмежив період виплати допомоги при народженні дитини періодом дії посвідки позивача на тимчасове проживання в Україні.

Як підставою припинення виплати позивачу допомоги при народженні дитини відповідач зазначив закінчення терміну дії посвідки позивача на тимчасове проживання.

Суд зазначає, що частиною 5 статті 11 Закону № 2811-ХІІ визначений перелік підстав, у разі виникнення яких виплата допомоги при народженні дитини припиняється, а саме: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

У підпункті 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1751 визначено, що виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір`ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Перелік підстав визначених частиною 5 статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та підпунктом 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1751 є вичерпним.

Суд зазначає, що представник відповідача під час розгляду справи не зазначив конкретну підставу припинення виплати позивачу допомоги при народженні дитини, передбачену частиною 5 статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми".

Враховуючи те, що Рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 06.06.2018 року та від 27.03.2020 року позивачу була призначена допомога при народженні дитини та те, що позивачем така допомога отримана не в повному розмірі, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припинення з 13 грудня 2018 року виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року в справі 816/1229/14).

Отже ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припинення з 13 грудня 2018 року виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 та зобов`язання Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради продовжити з 13 грудня 2018 року виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 .

Щодо позовних вимог про визнання дій Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припинення з 13 грудня 2018 року виплати допомоги при народженні моєї дитини ОСОБА_3 такими, що становлять дискримінацію, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили що дії відповідача становлять дискримінацію, у зв`язку з з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог щодо скасування рішення (офіційний лист від 28.05.2020 № 1-32-20/03-20 Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припинення з 13 грудня 2018 року виплати допомоги при народженні моєї дитини ОСОБА_3 , суд зазначає, що даний лист має інформаційний характер та не порушує прав позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач, від сплати судового збору звільнений, а доказів понесення інших витрат ним суду не надано.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 34, м. Харків, 61052) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припинення з 13 грудня 2018 року виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 протиправними.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради продовжити з 13 грудня 2018 року виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 .

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Повний текст рішення складено 01 лютого 2021 року.

Суддя Бідонько А.В