Рішення № 94556971, 02.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10481/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом підприємства «Трансшип» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 8; код ЄДРПОУ 30256721) до Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 25; код ЄДРПОУ 41886120) про визнання протиправними дій, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява підприємства «Трансшип» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація), в якій позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача, які полягали в уповноваженні на виконання функцій інспекторів контролю державою порту (ІКДП) при проведенні 25 - 28.04.2020 р. перевірки судна «Greendale» осіб, що не відповідають встановленим законодавством кваліфікаційним вимогам (ОСОБА_2, ОСОБА_3);

визнати протиправними дії відповідача, які полягали у здійсненні неналежного контролю за відповідністю встановленим законодавством кваліфікаційним вимогам для осіб, уповноважених на виконання функцій інспекторів контролю державою порту (ІКДП), при призначенні на посади ОСОБА_2, ОСОБА_3;

постановити окрему ухвалу з відповідних питань, направити її відповідачу для вжиття термінових заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли системним порушенням закону.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що TOB «Трансшип» є діспонентним судновласником (менеджером) судна «Greendale» (прапор Беліз, порт приписки Беліз-Сіті, ІМО 9262522) на підставі угоди №КН-TR_18 від 01.03.2018 р. про експлуатаційне управління суднами. Інспектори Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) (ОСОБА_2, ОСОБА_3) були уповноважені на виконання функцій інспекторів контролю державою порту (ІКДП) при проведенні 25 - 28.04.2020 р. перевірки судна «Greendale», проте зазначені посадові особи не відповідають встановленим законодавством кваліфікаційним вимогам. За результатами перевірки судна «Greendale» в порту Південний в порядку Меморандуму від 07.04.2000р. про взаєморозуміння щодо контролю державою порту у Чорноморському регіоні (Чорноморський меморандум) було виставлено зауваження, внаслідок чого судно було затримано. Проте класифікаційним товариством судна «Greendale» - Російський морський регістр судноплавства (РМРС) - за підсумками його позачергового освідування безпосередньо після ІКДП актом № 20.10545.180 від 26.04.2020р. зафіксовано відсутність на судні значних недоліків. Дрібні недоліки позивачем були невідкладно усунуті. Позивач зазначив, що безпідставне затримання судна «Greendale» протягом 3 діб, яке відбулось внаслідок некомпетентності посадових осіб відповідача, призвело до простою судна та спричинило значні матеріальні збитки судновласнику.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № ЕП/21379/20 від 17.11.2020р., вх. № 49330/20 від 20.11.2020р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що інспектори Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) (ОСОБА_2, ОСОБА_3) у повній мірі відповідають кваліфікаційним вимогам для інспектора контролю держави порту. Крім того зазначено, що капітаном судна «Greendale» не висловлено жодних зауважень до проведення перевірки судна та її результатів. Зафіксована в акті перевірки інформація свідчить про не проведення (неякісне проведення) ремонту головного двигуна та дизель генераторів та

або неналежне виконання членами екіпажу своїх обов`язків, в тому числі щодо усунення передумов виникнення аварійних та нештатних ситуацій (підтримання чистоти у машинному відділенні, зниження ризиків пожежної небезпеки). Відповідно до Додатку 18 Резолюції Міжнародної морської організації А.1138 (31), відсутність на борту чинних сертифікатів IAPP, EIAPP або технічної документації є підставою для затримання судна. На момент перевірки, відповідні сертифікати інспектору надані не були. Відтак, на думку відповідача, перевірка судна проведена посадовими особами Морської адміністрації, які мають належну кваліфікацію та у повній мірі відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Правилами контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 545 від 17.07.2003р., із дотриманням вимог та процедур щодо проведення перевірок суден інспекторами контролю держави порту.

01.12.2020р. (вх. №51089/20) від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначено, що: по-перше, при проведенні перевірок (оглядів) суден ІКДП обов`язковим є дотримання процедур не лише національних Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 545 від 17.07.2003р., а й обов`язкового для України Меморандуму від 07.04.2000р. про взаєморозуміння щодо контролю державою порту у Чорноморському регіоні (Чорноморський меморандум), в тому числі в частині більш жорстких кваліфікаційних вимог до ІКДП порівняно з національним законодавством України; по-друге, відповідач не виконує вимоги п. 1.4 Правил № 545 від 17.07.2003р. та не проводить атестацію ІКДП. Посадові особи, які не пройшли атестації (в тому числі ОСОБА_2, ОСОБА_3) взагалі не мають права виконувати функції ІКДП, навіть за умов відповідності іншим кваліфікаційним вимогам. По-третє, перевірка судна в порту Південний (Одеська область) безпідставно здійснювалась інспекторами інших портів України (згідно п. 2.1 посадової інструкції ОСОБА_3, останній здійснює повноваження в межах Миколаївської області).

Ухвалою від 19.10.2020 р. відкрито провадження по справі; у задоволенні клопотання підприємства «Трансшип» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про призначення колегіального розгляду справи відмовлено; визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); призначено судове засідання по справі на 18.11.2020 р.

Ухвалою суду від 18.11.2020 р. відкладено розгляд справи на 11.12.2020р. о 10 год. 00 хв.; зупинено провадження по справі до 11.12.2020 р.; призначено судове засідання на 11.12.2020 р. 10 год. 00 хв.; клопотання представника позивача про призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено; призначено здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою суду від 07.12.2020р. поновлено провадження у справі; у задоволенні клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено; зупинено провадження по справі до 11.12.2020 р.

Ухвалою суду від 11.12.2020 р. продовжено строк, на який зупинено провадження в адміністративній справі до 22.12.2020 р.; призначено судове засідання на 22.12.2020 р. на 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Враховуючи інформацію АТ "ДТЕК "Одеські електромережі" про аварійне відключення електропостачання з 09 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., судове засідання, призначене на 22.12.2020 р. 10 год. 00 хв., не відбулось.

Ухвалою суду від 23.12.2021р. продовжено строк, на який зупинено провадження в адміністративній справі до 20.01.2021 р.; призначено судове засідання на 20.01.2020 р. на 16 год.00 хв. в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою суду від 16.01.2021р. поновлено провадження у справі; у задоволенні клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено; зупинено провадження по справі до 20.01.2021 р.

Ухвалою суду від 20.01.2021 р., яка занесена до протоколу засідання, відкладено судове засідання на 28.01.2021 р. 09 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21.01.2021 р. у задоволенні клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

До судового засідання 28.01.2021р. сторони явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином та завчасно.

27.01.2021р. (вх. № ЕП/2315/21) від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

28.01.2021р. (вх. № ЕП/2391/21) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 02.02.2021р. у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Підприємство «Трансшип» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ «Трансшип») зареєстроване 22.12.1998 р. за №1 556 120 0000 001825.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «Трансшип» є: «Вантажний морський транспорт» (код КВЕД 50.20).

TOB «Трансшип» є діспонентним судновласником (менеджером) судна «Greendale» (прапор Беліз, порт приписки Беліз-Сіті, ІМО 9262522) на підставі угоди №КН-TR_18 від 01.03.2018 р. про експлуатаційне управління суднами з додатком «А» від 01.03.2018 р. (а.с. 16-23).

25.04.2020 р. інспекторами Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) - ОСОБА_2, ОСОБА_3 проведено перевірку судна «Greendale» в межах Меморандуму від 07.04.2000 р. про взаєморозуміння щодо контролю державою порту в регіоні Чорного моря.

Згідно із звітом про огляд відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння в питаннях контролю суден державного порту в регіоні Чорного моря (а.с. 24-33), судну «Greendale» були виставлені 11 зауважень щодо невідповідності технічного стану, а саме:

1) код 14105, характер дефекту - насос; допоміжний двигун, виток води;

2) код 13101, характер дефекту - головний двигун; виток мастила;

3) код 13108, характер дефекту - ізоляція; головний двигун; ізоляція труб, змочування мастилом;

4) код 09210, характер дефекту - машинне відділення, дизель генератори №№1, 2, 3 - виток мастила;

5) код 09216, характер дефекту - місце персоналу; аварійне промивання очей - дата закінчення строку дії 20017р.;

6) код 09201, характер дефекту - вентиляція; крамниця боцмана вентиляція полубака- захисна сітка поламана;

7) код 01305, характер дефекту - записи, книга нічних наказів - нерегулярне заповнення, останній запис 18.03.2020р.;

8) код 10116, характер дефекту - навігація, керівництво GMDSS - стара редакція на борту;

9) код 11131, характер дефекту - вод. костюм на борту; вахтовий офіцер ОСОБА_1 не зміг вдягнути водолазний костюм у вказаний час - необхідне ознайомлення та тренування;

10) код 07106, характер дефекту - пожежні детектори, детектор диму у машинному відділенні над дизель генератором не працює;

11) код 01125, характер дефекту - ЕІАРР, на борту відсутній сертифікат запобігання забрудненню повітря двигуном.

У зв`язку із перевіркою судна «Greendale» представниками контролю держави порту, 25.04.2020 р. - 26.04.2020р. був проведений огляд судна класифікаційним товариством судна - Російським морським регістром судноплавства.

Відповідно до акту №20.10545 обстеження судна «Greendale» Російським морським регістром судноплавства (а.с. 34-43), останній зазначив, що зауваження посадових осіб Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) з кодами невідповідностей « 14105», « 09201», « 11131», « 07106», « 01125», « 14605» усунені (виправлені) повністю, а вказані під кодами « 13101», « 13108», «09210», « 10116» недоліки не є недоліками (невідповідностями) як такими.

30.04.2020р. TOB «Трансшип» направлено до Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) скаргу, в якій позивач просив скасувати акт перевірки (звіт про перевірку) судна «Greendale» від 25.04.2020р. (а.с.87-90).

28.05.2020р. позивач звернувся до відповідача з вимогою невідкладно надати TOB «Трансшип» письмову відповідь на скаргу від 30.04.2020р. (а.с. 91).

09.07.2020р. відповідачем за результатами розгляду скарги позивача від 30.04.2020р. щодо затримання судна «Greendale» повідомлено щодо відсутності підстав для її задоволення (а.с. 85-86).

06.07.2020р. представником позивача Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) направлено запити до Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) щодо відповідності ІКДП Морської адміністрації ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 64-66).

21.07.2020р. Державною службою морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) повідомлено позивача, що, зокрема, головний спеціаліст відділу державного нагляду (контролю) за безпекою мореплавства Управління (служби) капітан Одеського морського порту ОСОБА_3 на посаді з 25.07.2018р.; головний спеціаліст відділу (служби) капітана Чорноморського морського порту ОСОБА_2 на посаді з 03.12.2018р. (а.с. 67-68).

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до п.1.1 Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Міністерства транспорту України №545 від 17.07.2003 р. (далі - Правила №545), правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства (далі - Правила) розроблені для встановлення порядку державного контролю в портах за дотриманням на суднах вимог Міжнародних конвенцій, Кодексу торговельного мореплавства України, законодавчих актів України з безпеки мореплавства та запобігання забрудненню довкілля.

Згідно п.1.2 Правил №545, правила поширюються на морські судна та річкові судна, які мають право прямувати морськими шляхами, незалежно від прапора і форми власності, що перебувають у портах і на внутрішніх водних шляхах України, Державну службу морського та річкового транспорту України, Державне агентство рибного господарства України, капітанів морських портів та служби капітанів морських портів (далі - СКМП).

Відповідно до п.1.4 Правил №545, державний інспектор - посадова особа Морської адміністрації, Держрибагентства України або служби капітана морського порту України, яка має відповідну кваліфікацію і уповноважена в установленому законодавством порядку здійснювати контроль за дотриманням на суднах, що заходять у морські порти України, правил мореплавства та вимог міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та визначення готовності суден до виходу в море. Державними інспекторами є: інспектор контролю державою порту (далі - ІКДП); інспектор служби капітана морського порту (далі - ІСКМП); інспектор держави прапора (далі - ІДП).

Інспектор контролю державою порту (ІКДП) - державний інспектор Морської адміністрації, якого атестовано в установленому порядку для здійснення контролю за дотриманням на іноземних суднах міжнародних конвенцій України.

Інспектор держави прапора (ІДП) - державний інспектор Морської адміністрації, Держрибагентства України, який має відповідну кваліфікацію і якого атестовано в установленому порядку для здійснення контролю за дотриманням на українських суднах законодавчих актів і міжнародних конвенцій України.

Згідно п.1.9 Правил №545, Державні інспектори Морської адміністрації, які виконують функції ІКДП, або кандидати на посаду такого інспектора повинні відповідати таким кваліфікаційним вимогам:

1) ІКДП повинен мати стаж роботи не менше ніж один рік як державний інспектор, який виконує функції ІКДП (у разі відсутності необхідного стажу роботи ІКДП зараховується також стаж роботи стажером ІКДП), а також:

повну вищу освіту та кваліфікацію судноводія, суднобудівника, механіка, електромеханіка, радіоінженера і стаж роботи за цією професією не менше ніж п`ять років та

диплом капітана чи старшого помічника капітана суден валовою місткістю 500 одиниць і більше та загальний стаж роботи на морських суднах на рівні управління не менше ніж п`ять років або

диплом старшого чи другого механіка суден з головною енергетичною установкою потужністю 750 кіловат і більше та загальний стаж роботи на морських суднах на рівні управління не менше ніж п`ять років;

2) ІКДП також вважається належним чином кваліфікованим, якщо він:

має еквівалентну кваліфікацію, пов`язану з експлуатацією морських суден або їх технічним обслуговуванням, стаж роботи за цією професією не менше ніж п`ять років;

пропрацював не менше ніж два роки як ІДП. У разі відсутності необхідного стажу роботи ІДП зараховується також стаж роботи стажером ІКДП;

3) ІКДП повинен володіти англійською мовою в межах, достатніх для взаємного розуміння з членами екіпажів суден, що перевіряються, та якісного складання актів перевірок суден та інших документів, пов`язаних з перевіркою;

4) ІКДП повинен знати вимоги відповідних міжнародних договорів України та інших нормативно-правових актів України, що стосуються безпеки судноплавства.

Відповідно до п.1.10 Правил №545, повноваження на виконання функцій контролю державою порту надаються інспектору Морською адміністрацією.

Згідно п.2.2.3 Правил №545, огляд суден ІКДП здійснюється в таких випадках:

- вибірково, згідно з процедурами Чорноморського меморандуму, беручи до уваги, що щорічною загальною кількістю перевірок мають охоплюватись, принаймні, не менш як 15 відсотків загальної кількості іноземних торговельних суден, що відвідують порти України;

- на підставі інформації СКМП про необхідність здійснення більш детальної перевірки;

- при отриманні повідомлення від іноземної ІКДП про слідування в український порт субстандартного судна або судна, на якому недоліки, виявлені ІКДП, не були усунені в попередньому порту;

- при отриманні інформації від членів екіпажу або інших осіб про невідповідність судна вимогам міжнародних конвенцій, про забруднення судном довкілля або про порушення умов перевезення вантажів і пасажирів тощо.

За змістом п. 2.2.4 Правил №545, перевірка суден здійснюється відповідно до рекомендацій Комітету Меморандуму про взаєморозуміння щодо контролю суден державою порту в Чорноморському регіоні, пропонованих до виконання резолюцією ІМО А.1052(27).

Надання відповідної інформації, пов`язаної із здійсненням контролю державою порту, Міжнародній морській організації та органам Чорноморського меморандуму здійснюється Морською адміністрацією.

Згідно п.3.1.1 Меморандуму про взаєморозуміння щодо контролю державою порту у Чорноморському регіоні від 07.04.2000 р. (дата набрання чинності для України - 19.04.2002 р.) (далі - Меморандум), з метою імплементації цього Меморандуму, Адміністрації проводять інспектування, які полягають у відвідуванні судна для перевірки чинності сертифікатів і інших документів, які відповідають цілям Меморандуму, а також для перевірки стану судна, його обладнання та екіпажу, житлових і робочих умов тощо.

Відповідно до п.3.5.1 Меморандуму, перевірки здійснюються виключно особами, належним чином уповноваженими Адміністрацією для проведення перевірок Державою порту, які несуть відповідальність перед цією Адміністрацією і які задовольняють вимогам пункту 3.5.3 і критеріям кваліфікації, зазначеним у Додатку 5.

Згідно п.3.10 Меморандуму, при здійсненні контролю відповідно до Меморандуму, Адміністрації будуть докладати всіх можливих зусиль, щоб уникнути необгрунтованої затримки чи відстрочки відходу судна. Ніщо в Меморандумі не впливає на права, що надаються положеннями відповідних документів, і стосуються компенсації за необгрунтовану затримку чи відстрочку.

Критерії кваліфікації для інспекторів контролю державою порту встановлені в Додатку 5 Меморандуму, відповідно до якого:

1. Згідно з положеннями розділу 3.5.1 Меморандуму, ІКДП повинен бути належним чином кваліфікований і уповноважений Адміністрацією проводити інспектування Державою порту.

2. ІКДП повинен пропрацювати, як мінімум, один рік як спостерігач Держави прапору, що має справу зі спостереженням і сертифікацією згідно з відповідними документами, і мати:

.1 диплом капітана суден брутто-тоннажем 3000 тонн і більше (див. Правило II/2 STCW), або

.2 диплом старшого механіка, який дає право виконувати ці обов`язки на судні, де головна силова установка має потужність 3000 кіловат і більше (див. Правило III/2 STCW), або

.3 скласти іспит як корабельний інженер, інженер-механік чи інженер, пов`язаний з морською галуззю і пропрацювати на такій посаді принаймні 5 років, або

.4 мати еквівалентну кваліфікацію, як це визначено Адміністрацією.

ІКДП, згадані в підпунктах .1 і .2 вище, повинні пропрацювати не менше п`яти років у морі як особи командного складу, відповідальні за управління судном чи його силову установку.

3. Альтернативно, ІКДП вважається належним чином кваліфікованим, якщо ця особа:

.1 має відповідну університетську освіту чи еквівалентну професійну підготовку, та

.2 пройшла відповідну підготовку і отримала диплом у школі інспекторів з безпеки судна, та

.3 пропрацювала принаймні 2 роки спостерігачем контролю Державою прапору, що має справу зі спостереженням і сертифікацією згідно з відповідними документами.

4. Належним чином кваліфікований ІКДП повинен бути здатним усно і письмово спілкуватися з моряками мовою, яка найбільш широко використовується в морі.

5. Належним чином кваліфікований ІКДП повинен бути обізнаним з положеннями відповідних документів і відповідними процедурами контролю Державою порту.

6. ІКДП, що не відповідають вищезгаданим критеріям, також приймаються, якщо вони вже використовувалися для контролю Державою порту Адміністраціями протягом трьох років до набуття Меморандумом чинності для даної Адміністрації.

Відповідно до п.1.8.1 розділу 1.8 Резолюції Міжнародної морської організації А 1052 (27) від 30.11.2011 р., контроль суден державою порту проводиться тільки кваліфікованими посадовими особами, які здійснюють контроль, що відповідають кваліфікації і підготовці, вказаним в розділі 1.9.

Так, згідно розділу 1.9 Резолюції Міжнародної морської організації А 1052 (27) від 30.11.2011 р., посадова особа, яка здійснює контроль повинна бути досвідченою особою командного складу, яка має кваліфікацію інспектора держави прапора.

Посадова особа, яка здійснює контроль повинна бути здатна спілкуватись англійською мовою з ключовими членами екіпажу.

Посадова особа, яка здійснює контроль повинна отримати підготовку, яка надає необхідні знання положень застосовуваних конвенцій, що відносяться до проведення контролю суден державою порту, беручи до уваги сучасний типовий курс підготовки з контролю судом державою порту.

Встановлюючи вимоги до посадової особи, яка здійснює контроль, Адміністрація бере до уваги, відповідно, які міжнародні інструменти пов`язані з контролем суден державою порту і різновид типів суден, які можуть відвідувати її порти.

Посадова особа, що проводить перевірку експлуатаційних вимог, повинна мати кваліфікацію капітана або старшого механіка і мати відповідний стаж роботи на суднах; або має мати кваліфікацію, присвоєну навчальним закладом, визнаним Адміністрацією, в області, пов`язаної з морською галуззю, а також - спеціальну підготовку, щоб забезпечити достатній рівень компетенції і навички; або має бути кваліфікованим особою командного складу Адміністрації з рівноцінним досвідом і підготовкою для виконанню перевірок відповідних експлуатаційних вимог.

Відповідачем зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у повній мірі відповідають кваліфікаційним вимогам для інспектора контролю держави порту, з огляду на наступне.

ОСОБА_3 у 2008р. закінчив морехідне училище імені О.І. Марінеска за спеціальністю «Судноволодіння» та здобув кваліфікацію судноводія; має чинний диплом вахтового помічника капітан суден валовою, місткістю 500, стаж роботи в морі на суднах на посадах третього та другого помічника капітана понад 50 місяців; досвід виконання функцій інспектора контролю держави порту та держави прапору більше 2,5 років.

ОСОБА_2 у 2007р. закінчив Одеський національний морський університет та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Організація перевезень і управління на транспорті (морському)», здобувши кваліфікацію інженер з транспорту; має досвід роботи на різних посадах, пов`язаних із безпекою на морському та річковому транспорті; у 2013р. пройшов курс з питань імплементації зобов`язань та контролю держави порту; у 2014р. пройшов навчання інспекторів контролю державою прапора/державою порту, інспекторів служб капітанів морських портів та призначених осіб судноплавних компаній.

Проте відповідачем не спростовано доводи позивача відносно того, що інспектори, які здійснювали перевірку судна «Greendale» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не відповідали кваліфікаційним вимогам для ІКДП, зокрема:

у ОСОБА_3 відсутній 1 рік стажу в якості спостерігача Держави прапору (обов`язкова вимога за Меморандумом від 07.04.2000 pоку);

у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відсутній диплом капітана суден брутто-тоннажем 3000 тонн і більше та стаж не менше п`яти років у морі як особи командного складу, відповідальної за управління судном чи його силову установку (командний стаж ОСОБА_3 є меншим п`яти років);

у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відсутній диплом старшого механіка, який дає право виконувати ці обов`язки на судні, де головна силова установка має потужність 3000 кіловат і більше та стаж не менше п`яти років у морі як особи командного складу, відповідальної за управління судном чи його силову установку;

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідають у повній мірі вимогам щодо складення іспиту як корабельним інженером, інженером-механіком чи інженером, пов`язаним з морською галуззю і щодо наявності стажу роботи на такій посаді принаймні 5 років ( ОСОБА_2 не має вказаного стажу; ОСОБА_3 не має відповідної освіти та стажу).

Суд акцентує увагу, що згідно встановлених в Додатку 5 Меморандуму критеріїв кваліфікації для інспекторів контролю державою, альтернативно ІКДП вважається належним чином кваліфікованим, якщо ця особа:

.1 має відповідну університетську освіту чи еквівалентну професійну підготовку, та

.2 пройшла відповідну підготовку і отримала диплом у школі інспекторів з безпеки судна, та

.3 пропрацювала принаймні 2 роки спостерігачем контролю Державою прапору, що має справу зі спостереженням і сертифікацією згідно з відповідними документами.

4. Належним чином кваліфікований ІКДП повинен бути здатним усно і письмово спілкуватися з моряками мовою, яка найбільш широко використовується в морі.

5. Належним чином кваліфікований ІКДП повинен бути обізнаним з положеннями відповідних документів і відповідними процедурами контролю Державою порту.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідають у повній мірі альтернативним критеріям, встановленим в Додатку 5 Меморандуму, протилежного відповідач не довів та належними доказами не підтвердив. Надані до суду копії трудових книжок не містять повних записів щодо трудового стажу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки копії надані вибірково та не містять усіх сторінок трудових книжок. На підтвердження морського стажу ОСОБА_2 не надано копій посвідчення моряка та послужної книжки моряка.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідали у переважній більшості як основним, так і альтернативним вимогам до посад ІКДП Меморандуму від 07.04.2000 p. та Правил №545.

Зі змісту листа Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) №4275/02/15-20 від 23.07.2020р. вбачається, що всупереч вимогам п. 1.1 Правил №545 ІКДП ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) не є атестованими. Непроведення атестації відповідач обґрунтував відсутністю встановленого законодавством порядку проведення атестації ІКДП.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1062 від 03.12.2004р. затверджено Положення про навчання та перевірку знань посадових осіб, які здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки судноплавства на морському і річковому транспорті, яке встановлює перелік посадових осіб, які здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки судноплавства на морському і річковому транспорті (додаток 1), періодичність та обсяг їх навчання, способи перевірки знань, порядок організації навчального процесу.

За змістом листа Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) від 23.07.2020р. (вих. 4275/015-20), копій посадових інструкцій, ОСОБА_2 обіймає посаду головного спеціаліста відділу контролю (нагляду) за безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті в Білгород-Дністровському порту Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту; ОСОБА_3 обіймає посаду головного спеціаліста відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Миколаївському морському порту Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту (а.с. 44-63)

Разом з тим, листом від 21.07.2020р. Державною службою морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) повідомлено позивача, що головний спеціаліст відділу державного нагляду (контролю) за безпекою мореплавства Управління (служби) капітан Одеського морського порту ОСОБА_3 на посаді з 25.07.2018р.; головний спеціаліст відділу (служби) капітана Чорноморського морського порту ОСОБА_2 на посаді з 03.12.2018р. (а.с. 67-68).

Незважаючи на вказані розбіжності, повідомлені відповідачем, останній не зазначив та не довів правових підстав для проведення перевірки ОСОБА_2, ОСОБА_3 судна «Greendale», яке перебувало в порту Південний (Одеська область), враховуючи, що останні уповноважені здійснювати свої функції в Миколаївському морському та Білгород-Дністровському портах Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади, за суті яким на адміністративний суд покладено обов`язок контролю легальності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Суд звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягали у здійсненні неналежного контролю за відповідністю встановленим законодавством кваліфікаційним вимогам для осіб, уповноважених на виконання функцій інспекторів контролю державою порту (ІКДП), при призначенні на посади ОСОБА_2, ОСОБА_3 , є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки кадрові питання, пов`язані з призначенням на посади ОСОБА_2 , ОСОБА_3 безпосередньо не порушують прав та законних інтересів позивача.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при прийнятті рішення суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути з Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Трансшип» судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов підприємства «Трансшип» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 8; код ЄДРПОУ 30256721) до Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 25; код ЄДРПОУ 41886120) про визнання протиправними дій,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація), які полягали в уповноваженні на виконання функцій інспекторів контролю державою порту (ІКДП) при проведенні 25 - 28.04.2020 р. перевірки судна «Greendale» осіб, що не відповідають встановленим законодавством кваліфікаційним вимогам (ОСОБА_2, ОСОБА_3).

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 25; код ЄДРПОУ 41886120) за рахунок бюджетних асигнувань на користь підприємства «Трансшип» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 8; код ЄДРПОУ 30256721) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисяч сто дві гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.