Постанова № 9455685, 21.04.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-134/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 року           Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                     Самойлюк Г.П.

при секретарі                     Саратовській Я.В.

за участю сторін:

від позивача представник: Ющенко О.П. (за довіреністю)

від відповідача представник: Саєнко Р.К. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2009 року № 0000881610/0.

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, в якому позивач, враховуючи заяву про уточнення до позовних вимог, просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000881610/0 від 16.12.2009 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що КП «Теплопостачання міста Одеси»обґрунтовано віднесло до податкового кредиту вересня 2009р. податкові накладні, що виписані в попередніх періодах, але отримані підприємством в період з 1 по 30 вересня 2009р., тому висновки СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, викладені в акті перевірки №774/16-1/34674102/54 від 04.12.2009р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0000881610/0 від 16.12.2009р., є хибними і не обґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що була проведена позапланова документальна виїзна перевірка з питань правомірності включення до податкового кредиту за вересень 2009 року податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах та документального підтвердження затримки такого отримання, за результатами якої складено акт № 774/16-1/34674102/54 від 04.12.2009 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000881610/0 від 16.12.2009 року про нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 27085, 97 грн., у тому числі за основним платежем 20835, 36 грн., за штрафними санкціями 6250, 61 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.10.2006 року, про що зроблено запис про державну реєстрацію № 1556121 0000 022890 ( а.с.57).

На підставі направлення № 411/16-1 від 10.11. 2009 р. Головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу податкового супроводження підприємства паливно-енергетичного комплексу управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва Яковенко Т.Б. та Шуригіною О.В. була проведена позапланова документальна виїзна перевірка комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»з питань правомірності включення до податкового кредиту за вересень 2009 року податкових накладних отриманих у попередніх звітних періодах та документального підтвердження затримки такого отримання. Перевірка проводилась з 11.11.2009 року по 01.12.2009 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 25.11.2009 року по 01.12.2009 року на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі № 590 від 23.11.2009 року ( а.с.78).

За результатами перевірки був складений акт за № 774/16-1/34674102/54 від 04.12.2009 р., в якому зафіксовано порушення КП «Теплопостачання міста Одеси» п.п.7.2.6. п.7.2. п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет відповідно декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму 20835, 56 грн.( а.с. 45-51). Висновок про дане порушення зроблений посадовими особами органів державної податкової служби на основі того, що позивачем було включено до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані в попередніх періодах без подання до СДПІ заяв зі скаргою на постачальників, які не надали вчасно податкові накладні.

На підставі вищезазначеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0000881610/0 від 16.12.2009 року про нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 27085, 97 грн., у тому числі за основним платежем 20835, 36 грн., за штрафними санкціями 6250, 61 грн., отримане позивачем 25.12.2009 року. КП «Теплопостачання міста Одеси», не погоджуючись з вищезазначеним повідомленням-рішенням, звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати його як таке, що суперечить чинному законодавству та порушує права позивача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Звітним (податковим) є період, за який платник податку зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпунктом 7.5.1 ст.7 зазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, що виписані в попередніх звітних періодах, на підставі яких нарахований податковий кредит, фактично отримані позивачем в період з 1 вересня 2009 року по 30 вересня 2009 року, що підтверджується відповідними записами у витягу з електронної книги реєстрації отриманих податкових накладних КП «Теплопостачання міста Одеси»та відміткою підприємства на податкових накладних (а.с.87-100) та не заперечується відповідачем.

Проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що відповідно до положень пп. 7.5.1 ст. 7 Закону датою виникнення права позивача на податковий кредит є, зокрема, дата фактичного отримання ним податкових накладних.

При цьому суд зазначає, що якщо на дату виникнення права на податковий кредит, позивач не скористався реалізацією свого права на отримання податкового кредиту, він це право не втрачає. Тобто, позивач має право самостійно приймати рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх періодах. Норма Закону, який, як вважає контролюючий орган, порушив платник податків, не містить обмежень по строках отримання податкової накладної, та не обмежує строк дії права платників податків на формування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

          Відповідно п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтверджені зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними документами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем суми ПДВ включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, що відповідає вимогам пп. 7.5.1 ст. 7 Закону. Включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було би безпідставним, так як право на податковий кредит виникає у платника податків після одержання податкової накладної- єдиного документа первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону, у разі відмови з боку постачальника товарів надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Від КП «Теплопостачання міста Одеси»відповідна заява зі скаргою на вищезазначених постачальників не надходила.

Однак, судом не приймаються до уваги вищезазначені твердження відповідача, оскільки даною нормою Закону передбачено право подання такої скарги, а не обов’язок.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів неправомірності включення до складу податкового кредиту по декларації за вересень 2009 року податкових накладних минулих періодів на загальну суму 20835, 56 грн., вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 71, 94, 122, 160-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2009 року № 0000881610/0, - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000881610/0, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі 16 грудня 2009 року

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 26 квітня 2010 року

Суддя: Г.П. Самойлюк