Рішення № 94556786, 25.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4212/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., учасники справи - не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6371379-1312-1502 від 30.06.2018 р. на суму 6439,84 грн.;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6371380-1312-1502 від 30.06.2018 р. на суму 7393,03 грн.;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6371381-1312-1502 від 30.06.2018 р. на суму 1836,63 грн.;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6371382-1312-1502 від 30.06.2018 р. на суму 61236,24 грн.;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7167829-5207-1502 від 30.06.2019 р. на суму 9328,47 грн.;

6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7167831-5207-1502 від 30.06.2019 р. на суму 2317,45 грн.;

7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7167833-5207-1502 від 30.06.2019 р. на суму 8125,74 грн.;

8) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7167835-5207-1502 від 30.06.2019 р. на суму 77267,42 грн.;

9) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0049805207 від 19.04.2019 р. на суму 12241,04 грн.;

10) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0049815207 від 19.04.2019 р. на суму 1566,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до веб-сайту «Дізнайся більше про свого партнера» ОСОБА_1 станом на 18.03.2020 має податковий борг, та відповідно до пункту 88.2 статті 88 Податкового кодексу України у органів державної податкової служби виникло право податкової застави на майно такого платника.

У зв`язку з викладеним, позивач через представника звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області та Ізмаїльського управління ГУ ДПС в Одеській області з адвокатськими запитами щодо повідомлення розміру податкового боргу позивача, підстав виникнення податкового боргу та надання копій документів, які підтверджують наявність податкового боргу.

Відповіддю №5765/Л/15-32-52-08-13 від 26.03.2020 року ГУ ДПС в Одеській області повідомило позивача, що податковий борг становить 187721,75 грн. та складається з земельного податку з фізичних осіб, за ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .

Окрім того, вищевказаною відповіддю повідомлено, що зазначені нараховані суми були передані до Саф`янівської сільської ради в електронному вигляді загальним списком, а отже податкові повідомлення-рішення не направлялися позивачу.

Позивач зазначив, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №209075642 від 15.05.2020 року, за позивачем зареєстровано, зокрема, але не виключно наступне нерухоме майно:

- нежитлові будівлі загальною площею 169,3 кв.м,, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3;

- адміністративний будинок загальною площею 428,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2;

- 140/175 частини комплексу, загальною площею 14814,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_4.

Позивач вказав, що купівля нежитлової будівлі є підставою переходу права власності на земельну ділянку, на якій така будівля розташована, проте, перехід права власності відбувається лише з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, у разі придбання об`єкта нерухомості, до набувача переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яке він повинен оформити згідно з чинним законодавством, а тому, обов`язок внесення плати за землю виникає у набувача лише з моменту такого оформлення.

Жодних договорів оренди на земельні ділянки, які розташовані під будівлями, укладено не було.

Позивачем не було зареєстровано земельні ділянки у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядку, кадастрового номеру вказаним земельним ділянкам присвоєно не було.

Отже, до оформлення державного акта на земельну ділянку або договору оренди земельної ділянки, належним чином зареєстрованого в державному реєстрі, у позивача не виникає обов`язку сплати податку на землю.

Жодної інформації про право власності позивача на спірні земельні ділянки реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містить.

Окрім того, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №208810774 від 13.05.2020 року та №209075642 від 15.05.2020 року, нежитлова нерухомість за адресою: АДРЕСА_2 не належить позивачу, а право власності зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2018 року №1834, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Апреленко Р.І.

Позивач вказав, що він не є стороною договору купівлі-продажу від 05.06.2018 року №1834, тобто не є покупцем та/або і продавцем за вказаним договором.

Враховуючи викладене, на думку позивача, відповідачем протиправно нараховано йому плату за землю спірними рішеннями за 2018 та 2019 роки.

Також позивач зазначив, що у зв`язку з тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення зі сплати податку за землю за 2018 та 2019 роки не підписані, останні є недійсними та підлягають скасуванню.

Стосовно штрафних санкцій за невчасну сплату податку за податковими повідомленнями-рішеннями №0049805207 від 19.04.2019 року на суму 12241,04 грн., №0049815207 від 19.04.2019 року на суму 1566,95 грн., позивач зазначив, що надані на адвокатський запит корінці оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не містять жодної інформації про вручення останніх платнику, більш того не містять підпису та печатки контролюючого органу.

Враховуючи відповідь ГУ ДПС в Одеській області №8225/Л/15-32-52-06-14 від 27.04.2020 року на адвокатський запит, якою підтверджено не направлення податкових повідомлень рішень на адресу позивача, а передання нарахованих сум до Саф`янівської сільської ради в електронному вигляді загальним списком, позивач вважав, що податкові повідомлення-рішення №0049805207 від 19.04.2019 року на суму 12241,04 грн., №0049815207 від 19.04.2019 на суму 1566,95 грн. такими, що винесено всупереч приписів Податкового кодексу України та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 09.06.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 29 липня 2020 року об 11:00 год.

Підготовче засідання 29.07.2020 року перенесене на 19.08.2020 року на 11:00 год.

Ухвалою від 19.08.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 21 вересня 2020 року о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 21.09.2020 року оголошено перерву до 15.10.2020 року до 11:00 год. у зв`язку з необхідністю подання додаткових доказів відповідачем на вимогу суду, та надання судом права відповідачу подати письмові пояснення з окремо визначених судом питань.

Ухвалою від 20.10.2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

14.01.2021 року на електронну пошту суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі та продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Для вирішення питання про поновлення провадження у справі та продовження розгляду справи сторін викликано у судове засідання на 25 січня 2021 року на 15:00 год.

У судове засідання, призначене на 25.01.2021 року на 15:00 год., сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У клопотанні про поновлення провадження у справі від 14.01.2021 року, представник позивача просив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 25.01.2021 року поновлено провадження у справі. Продовжено розгляд справи зі стадії, на якій провадження у справі було зупинено.

Враховуючи клопотання позивача та неповідомлення відповідачем причин неявки суд ухвалив про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених сторін відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України.

У судовому засіданні 21.09.2020 року представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити, з викладених у позові підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.09.2020 року проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов. У відзиві представник відповідача зазначив, що в програмі АІС «Податковий блок» у підсистемі «Плата за землю» у фізичної особи ОСОБА_1 рахуються земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,661597 га, для будівництва обслуговування будівель торгівлі (магазини).

Станом на 01.07.2020 року до контролюючого органу даних щодо зміни власника на вищевказані ділянки не надходило.

В інтегрованій картці платника у ОСОБА_1 , за технологічним кодом 18010700 (земельний податок з фізичних осіб) виникла недоїмка зі сплати земельного податку за 2018 та 2019 роки.

Станом на 31.07.2018 року в ІКП позивача рахувалась переплата у розмірі 31,06 грн.

Відповідач вказав, що у 2018 році нормативно-грошова оцінка по Ізмаїльському району станом 01.01.2017 року за 1 кв.м в межах населених пунктів для земель комерційного означення складала 581,21 грн.

Згідно рішення Саф`янської сільської ради від 28.01.2016 року №40-VІІ ставка податку за земельні ділянки для земель комерційного призначення складала 2%.

Таким чином, нормативно-грошова оцінка за 1 га складає 581,21*10000*2 =1 66242,57 грн.

У 2019 році нормативно-грошова оцінка по Ізмаїльському району станом а 01.01.2019 року за 1 кв.м в межах населених пунктів для земель комерційного призначення складала 733,37 грн.

Згідно рішення Саф`янської сільської ради від 22 червня 2018 року №495-VІІ ставка податку за земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі складала 2%.

Таким чином, нормативно-грошова оцінка за 1 га складає 733,37*10000*2= 146674,00 грн.

Відповідач зазначив, що позивачем у попередні роки самостійно, добровільно сплачувався земельний податок з фізичних осіб.

Згідно з ІКП ОСОБА_1 за 2017 рік, позивачем було несвоєчасно сплачено земельний податок з фізичних осіб.

Відповідач вказав, що була сплата у розмірі 1836,63 грн. 26.09.2017 року, якою було погашено недоїмку у розмірі 1805,57 грн. та 31,06 грн. Кількість днів затримки - 28, сума штрафу 10%.

26.09.2017 року було зараховано 6439,84 грн., погашено недоїмку в розмірі 6439,84 грн. Кількість днів затримки - 28, сума штрафу 10%.

26.09.2017 року було зараховано 7393,03 грн., погашено недоїмку в розмірі 7393,03 грн. Кількість днів затримки - 28, сума штрафу 10%.

Дані порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб відображені у розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 19.04.2019 року №0049815207.

Згідно з ІКП ОСОБА_1 за 2017 рік, позивачем було несвоєчасно сплачено земельний податок з фізичних осіб.

Була сплата у розмірі 10000 грн. 02.10.2017 року, якою було погашено недоїмку у розмірі 10000 грн. Кількість днів затримки - 34, сума штрафу 20%.

02.10.2017 року було зараховано 10000,00 грн., погашено недоїмку у розмірі 10000,00 грн. Кількість днів затримки - 34, сума штрафу 20%.

03.10.2017 року було зараховано 10000,00 грн., погашено недоїмку у розмірі 10000,00 грн. Кількість днів затримки - 35, сума штрафу 20%.

03.10.2017 року було зараховано 10000,00 грн., погашено недоїмку у розмірі 10000,00 грн. Кількість днів затримки - 35, сума штрафу 20%.?

05.10.2017 року було зараховано 21236,24 грн., погашено недоїмку у розмірі 7372,30 , 6439,85 грн., 7393,05 грн. Кількість днів затримки - 37, сума штрафу 20%.

Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є законними та повністю обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників ОСОБА_1 та ГУ ДПС в Одеській області у судовому засіданні 21.09.2020 року, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 30.06.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято повідомлення-рішення №6371379-1312-1502 за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2018 рік, та нараховано ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання у розмірі 6439,84 грн. (а.с. 29). Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання, земельний податок нарахований за земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 32).

30.06.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято повідомлення-рішення №6371380-1312-1502 за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2018 рік, та нараховано ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання у розмірі 7393,03 грн. (а.с. 29). Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання, земельний податок нарахований за земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 31).

30.06.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято повідомлення-рішення №6371381-1312-1502 за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2018 рік, та нараховано ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання у розмірі 1836,63 грн. (а.с. 29). Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання, земельний податок нарахований за земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 31).

30.06.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято повідомлення-рішення №6371382-1312-1502 за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2018 рік, та нараховано ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання у розмірі 61236,24 грн. (а.с. 29). Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання, земельний податок нарахований за земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 31).

30.06.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято повідомлення-рішення №7167829-5207-1502 за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2018 рік, та нараховано ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання у розмірі 9328,47 грн. (а.с. 27). Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання, земельний податок нарахований за земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 32).

30.06.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято повідомлення-рішення №7167831-5207-1502 за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2018 рік, та нараховано ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання у розмірі 2317,45 грн. (а.с. 27). Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання, земельний податок нарахований за земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 33).

30.06.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято повідомлення-рішення №7167833-5207-1502 за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2018 рік, та нараховано ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання у розмірі 8125,74 грн. (а.с. 27). Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання, земельний податок нарахований за земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 33).

30.06.2018 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято повідомлення-рішення №7167835-5207-1502 за платежем «Земельний податок з фізичних осіб» за 2018 рік, та нараховано ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання у розмірі 77267,42 грн. (а.с. 27). Відповідно до розрахунку податкового зобов`язання, земельний податок нарахований за земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 32).

19.04.2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0049805207, згідно з яким за затримку на 34, 34, 35, 35, 37, 37, 37 календарних днів сплати податку в сумі 61205,20 грн. за платежем «Земельний податок з фізичних осіб», до позивача застосовано штраф у розмірі 20% від суми - у розмірі 12241,04 грн. (а.с. 35).

19.04.2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0049815207, згідно з яким за затримку на 28, 28, 28, 28 календарних днів сплати податку в сумі 15669,50 грн. за платежем «Земельний податок з фізичних осіб», до позивача застосовано штраф у розмірі 10% від суми - у розмірі 1566,95 грн. (а.с. 37).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає і регулює Податковий кодекс України.

Розділ ХІІ Податкового кодексу України визначає податок на майно.

Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

При цьому, суд зазначає, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України );

землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України);

земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно статті 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 даного Кодексу, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, купівля нежитлової будівлі є підставою переходу права власності на земельну ділянку, на якій така будівля розташована, проте, перехід права власності відбувається лише з моменту державної реєстрації цього права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №209075642 від 15.05.2020 року, за позивачем зареєстровано наступне нерухоме майно (а.с. 14-18):

- нежитлові будівлі загальною площею 169,3 кв.м,, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3;

- адміністративний будинок загальною площею 428,0 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2;

- 140/175 частини комплексу, загальною площею 14814,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_4.

Жодних договорів оренди на земельні ділянки, які розташовані під вказаними будівлями, з позивачем укладено не було.

Позивачем не було зареєстровано земельні ділянки у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядку, кадастрового номеру вказаним земельним ділянкам також присвоєно не було.

Пункт 287.1 ст. 287 ПК України встановлює, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.287.6 ст.287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Отже, до оформлення правовстановлюючого документа (на право власності чи оренди) на земельну ділянку, належним чином зареєстрованого в державному реєстрі, у позивача не виникає обов`язку сплати податку на землю.

Жодної інформації про право власності позивача на спірну земельну ділянку реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містить.

Окрім того, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №208810774 від 13.05.2020 року (а.с. 19-20) та №209075642 від 15.05.2020 року, нежитлова нерухомість за адресою: АДРЕСА_2 не належить позивачу, а право власності зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2018 року №1834, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Апреленко Р.І.

Щодо нерухомого майна (комплексу), розташованого по АДРЕСА_3 , суд зауважує, що позивач є власником140/175 частин будівлі, а не усієї будівлі, що відповідачем також враховано не було.

Також суд бере до уваги, що у наданих суду письмових поясненнях від 28.09.2020 року відповідачем зазначено, що земельні ділянки по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 даними державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав на нерухоме майно не підтверджено.

Враховуючи, що пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, підстав для нарахування позивачу земельного податку по земельним ділянкам за вказаними адресами у відповідача не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно нараховано плату за землю спірними рішеннями за 2018 та 2019 роки.

Відповідно до п.1 ч.1 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254), структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов`язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

Відповідно до п.2 ч.4 розділу III вказаного Порядку дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється: працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - до корінця податкового повідомлення-рішення).

У порушення вказаних вимог, жодних відміток до корінця податкового повідомлення-рішення не вносилося, окрім того, корінець податкового повідомлення-рішення не містить ані підпису керівника, ані печатки контролюючого органу.

Пунктом 1.1. ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система Організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів) (далі - ДСТУ 4163-2003) передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій).

Відповідно до пункту 1.2. ДСТУ 4163-2003 цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Документи, що їх складають в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23).

Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28 травня 2004 року №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, а також приписи ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004, підписання податкового повідомлення-рішення посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого податкового повідомлення-рішення.

Вищевказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.12.2019 року у справі №1440/1965/18, від 05.03.2020 року у справі №826/16217/17.

Стосовно штрафних санкцій за невчасну сплату податку за податковими повідомленнями-рішеннями №0049805207 від 19.04.2019 на суму 12241,04 грн., №0049815207 від 19.04.2019 на суму 1566,95 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 287.9 ст.287 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені цією статтею, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Відповідно до п.42.1 ст.42 ПК України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Однак, наявні у справі корінці оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, наданих позивачу на адвокатський запит, не містять жодної інформації про вручення останніх платнику, більш того не містять підпису та печатки контролюючого органу.

Сам відповідач підтвердив, що вказані рішення позивачу не вручалися, а були списком передані до Саф`янської сільської ради.

Отже, за відсутності відомостей про вручення позивачу податкових повідомлень-рішень про нарахування податку відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату цього податку.

Тому податкові повідомлення-рішення відповідача №0049805207 від 19.04.2019 на суму 12241,04 грн., №0049815207 від 19.04.2019 на суму 1566,95 грн. також є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів суду правомірність оскаржуваних рішень, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6371379-1312-1502 від 30.06.2018 р. на суму 6439,84 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6371380-1312-1502 від 30.06.2018 р. на суму 7393,03 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6371381-1312-1502 від 30.06.2018 р. на суму 1836,63 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6371382-1312-1502 від 30.06.2018 р. на суму 61236,24 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7167829-5207-1502 від 30.06.2019 р. на суму 9328,47 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7167831-5207-1502 від 30.06.2019 р. на суму 2317,45 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7167833-5207-1502 від 30.06.2019 р. на суму 8125,74 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7167835-5207-1502 від 30.06.2019 р. на суму 77267,42 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0049805207 від 19.04.2019 р. на суму 12241,04 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0049815207 від 19.04.2019 р. на суму 1566,95 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1877,53 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят сім гривень п`ятдесят три копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 лютого 2021 року.

Суддя В.В. Андрухів