Ухвала суду № 94556733, 01.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1332/21

УХВАЛА

01 лютого 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд. 5, Одеса, Одеська область, 65044 код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Разом з позовною заявою 29.01.2021 року за вх. 4538/21 подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу №ф-7399-50-у від 31.03.2020 року у виконавчому провадженні №63598769 до набрання законної сили рішенням суду у справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач оспорює правомірність виконавчого документа, який став підставою державному виконавцю для відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з позивача боргу (недоїмки) у розмірі 20845,44 гривень за вимогою №ф-7399-50-у виданою 31.03.2020 ГУ ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки).В свою чергу, державним виконавцем розпочато примусове виконання вищевказаної вимоги та вчиняються дії зі стягнення з позивача 20845,44 грн. При цьому, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд звертає увагу, що в заяві про забезпечення позову не зазначено конкретних підстав для його забезпечення, тобто: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, суд зазначає, що забезпечивши позов шляхом зупинення стягнення з ОСОБА_1 на підставі вимоги про сплату боргу №ф-7399-50-у від 31.03.2020 року, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності оскаржуваній вимозі.

Сама лише незгода позивача із діями/рішеннями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Доводи позивача зводяться до порушення відповідачем чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення та становлять предмет доказування, який має досліджуватись під час розгляду справи.

Суд вважає, що зазначені позивачем в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття забезпечувальних заходів. Задоволення заяви про забезпечення позову на підставі викладених обставин буде суперечити вищевказаним принципам адміністративного судочинства.

Поряд з цим, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також неможливістю виконати рішення суду чи поновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, з урахуванням наведених обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 168, 242, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова