Ухвала суду № 94556412, 01.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1171/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 лютого 2021 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Західного територіального управління національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Західного територіального управління національної гвардії України в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Західного територіального управління національної гвардії України щодо непроведення розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 15 921,56 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна грн., 56 коп.);

- зобов`язати Західне територіальне управління національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 15 921,56 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна грн., 56 коп.) гривень на підставі Довідки №125 від 20 березня 2020 року.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.

Як видно із позовної заяви, позивач просить: визнати протиправною бездіяльність Західного територіального управління національної гвардії України щодо непроведення розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 15 921,56 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна грн., 56 коп.) та зобов`язати Західне територіальне управління національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 15 921,56 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна грн., 56 коп.) гривень на підставі Довідки №125 від 20 березня 2020 року.

Разом із тим, компенсація вартості неотриманого речового майна за своєю правовою природою не входить у структуру грошового забезпечення військовослужбовця.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.11.2020 по справі № 480/3105/19 дійшов висновку, що зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.

Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця. Тому, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI пільга із сплати судового збору не може бути застосована щодо позовних вимог про нарахування та виплату компенсації вартості речового майна.

Відтак, вимога про визнання протиправною бездіяльність Західного територіального управління національної гвардії України щодо непроведення розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно та зобов`язання Західне територіальне управління національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 15 921,56 на підставі Довідки №125 від 20 березня 2020 року є об`єктом сплати судового збору. Тому, позивач повинен сплатити судовий збір за вказану вимогу як немайнову в сумі 908,00 грн. Однак доказів сплати судового збору не надано.

Водночас позивачем зазначено про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання цього позову, із посиланням на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI.

Визначаючись щодо процесуального питання пов`язаного із застосуванням пільги із сплати судового збору, враховую таке.

Із долученої до матеріалів позовної заяви копії посвідчення встановлено, що позивач володіє правовим статусом учасника бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон від 22.10.1993 № 3551-XII).

Статтею 22 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII. Серед наданих Законом пільг, відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами щодо грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Разом із цим враховую, що право позивача на отримання компенсації вартості речового майна, яке він вважає порушеним, є похідним від його статусу військовослужбовця, а статус позивача як учасника бойових дій не впливає як на підстави виникнення так і на зміст чи обсяг права на отримання оспорюваної компенсації.

При цьому, конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 по справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 по справі № 420/6866/19, в постанові від 05.11.2020 по справі № 855/83/20.

Таку ж оцінку процесуальному питанню пов`язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 по справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 по справі № 9901/311/19.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позивачеві слід сплатити судовий збір за звернення до суду в розмірі 908,00 грн, а докази оплати надати суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду: документу який підтверджує сплату судового збору у сумі 908 грн. 00 коп. Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; ЄДРПОУ 38008294; банк одержувача – Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака: “ 84” Окружні адміністративні суди, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування відповідача).

Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, КАС України, суд -

постановив:

позовну заяву залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Грень Н.М.