Ухвала суду № 94555963, 01.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 лютого 2021 року м. Київ №320/914/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг сервіс Україна" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінінг сервіс Україна" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо складання та внесення до інформаційних баз даних ДПС (ІС «Податковий блок», Архів електронної звітності (ЄРПН); підсистема 2.19 АС «Аудит» та ін.) Узагальненої податкової інформації щодо ТОВ “КЛІНІГ СЕРВІС УКРАЇНА” (код ЄДРПОУ 42043193) за звітний період 01.01.2019 по 30.09.2020 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з постачальниками й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних в адресу усіх контрагентів, а також нри визначенні сум податкових зобов`язань та податкового кредиту за період з 01.01.2019 по 30.09.2020 року” № 4150/7/10-36- 04-13 від 01.10.2020;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області вилучити з інформаційних баз даних ДПС (ІС «Податковий блок», Архів електронної звітності (ЄРПН); підсистема 2.19 АС «Аудит» та ін.) Узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ “КЛІНІГ СЕРВІС УКРАЇНА” (код ЄДРПОУ 42043193) за звітний період 01.01.2019 по 30.09.2020 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з постачальниками й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних в адресу усіх контрагентів, а також при визначенні сум податкових зобов`язань та податкового кредиту за період з 01.01.2019 по 30.09.2020 року” № 4150/7/10-36-04-13 від 01.10.2020.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність її повернення, з огляду на таке:

змінами, внесеними до КАС Законом № 309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

У своєму рішенні від 03.02.2020 у справі № 160/6823/19 Верховний Суд вказав, що «…допуск такої особи до участі у справі можливий за умови сукупної наявності обох цих умов».

Тобто , для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

2 червня 2016 року за N 1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).

Водночас, варто зазначити, що пунктом 11 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про "самопредставництво" в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року N 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов: щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене право такої особи діяти від імені юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Водночас, як вбачається із поданої позовної заяви, остання підписана директором ТОВ "Клінінг сервіс Україна" Анохіною А.І., проте на підтвердження повноважень якої не надано жодних доказів.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом надання суду:

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Клінінг сервіс Україна";

- статуту ТОВ "Клінінг сервіс Україна";

- рішення про призначення керівником ТОВ "Клінінг сервіс Україна" Анохіної О.І. та обсяг її повноважень, зокрема діяти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи, звертатися до суду, тощо.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг сервіс Україна" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лисенко В.І.