Постанова № 9455579, 22.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2010 р.                                                                       Справа № 2а-8392/09/1370

15 год. 50 хв.                                                                       м. Львів, вул. Чоловського, 2, зал №9

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Москаля Р.М., при секретарі Шийці Н.П., за участю представника позивача Яворського Б.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ПП "Західсервіс"

до ДПІ у Сколівському районі Львівської області

пропро визнання протиправними дій та визнання незаконним правового акту ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Західсервіс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а також додаткових пояснень представника у попередньому судовому засіданні встановлено, що позивач просить суд:

-          визнати відсутність компетенції (повноважень) у ДПІ у Сколівському районі на продовження терміну проведення планової виїзної документальної перевірки ПП «Західсервіс», розпочатої 16.02.2009р.;

-          визнати нечинним наказ від 02.03.2009 р. № 32 про продовження термінів проведення виїзної документальної перевірки ПП «Західсервіс»;

-          визнати неправомірними дії ДПІ у Сколівському районі під час проведення планової виїзної документальної перевірки по ПП «Західсервіс», що полягали в продовжені терміну перевірки, неврученні копії наказу від 02.03.2010р., складенні Акту перевірки від 16.03.2010р.;

-          визнати планову виїзну документальну перевірку ПП «Західсервіс» такою, що проведена з грубим порушенням чинного законодавства.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та долучених документах. Вважає, що ДПІ у Сколівському районі 02.03.2009р. не мала компетенції на прийняття наказу про продовження терміну планової перевірки позивача після завершення строку, на який така перевірка була призначена, а саме –27.02.2009р. У зв’язку із цим вважає наказ про продовження терміну перевірки від 02.03.2009р. нечинним. Звертає увагу суду на те, що позивачу не було вручено копії спірного наказу, а лише направлення на продовження перевірки. Також в наказі відповідач покликається на пункт Методичних рекомендацій, який не має відношення до строків проведення перевірки та їх продовження. З огляду на це просить суд визнати планову виїзну документальну перевірку позивача проведеною з грубими порушеннями чинного законодавства, а дії відповідача при складенні Акту перевірки від 16.03.2009р. –неправомірними.

Відповідач позовні вимоги заперечує повністю з підстав, викладених у долучених до справи письмових заперечень. У попередньому судовому засіданні представники відповідача щодо обставин продовження терміну проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Західсервіс»пояснили суду таке. Повідомлення про проведення планової виїзної перевірки (згідно плану-графіку) було вручено представнику позивача 04.02.2009р. Перевірка проводилася з 16 по 27 лютого 2009 року на підставі направлення №45/23-0 від 16.02.2009р., врученого під розписку представнику позивача. У зв’язку із значним обсягом роботи при проведенні перевірки для її повного та об’єктивного проведення та завершення виникла необхідність у її продовженні. Дата завершення перевірки, 27.02.2009р., випала на останній робочий день тижня - п’ятницю. Через значну завантаженість перевіряючих службовий лист про необхідність продовження терміну проведення перевірки ПП «Західсервіс»подано керівнику на наступний робочий день –понеділок 02.03.2009р. Керівник ДПІ прийняв рішення про продовження терміну перевірки на 5 робочих днів, з 02.03.2009р. по 06.03.2009р., оформлене наказом №32 від 02.03.2009р. в наказі допущено описку, замість п. 1.9. Методичних рекомендацій зазначено п.1.6. На підставі наказу №32 було виписано направлення, вручене під розписку представнику позивача. Позивач 02.03.2009р. допустив перевіряючих до продовження перевірки. На запитання суду повідомив, що з наказом №32 від 02.03.2009 р. під розписку ознайомлено бухгалтера позивача, цей факт сторонами визнається. Доказів вручення позивачу копії наказу не надав. Решта аргументів відповідача стосуються правомірності прийнятих на підставі акту перевірки позивача податкових повідомлень-рішень та не стосуються предмету даного спору.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в інших засіданнях. Оскільки до клопотання не долучено доказів на підтвердження зайнятості представника, враховуючи необхідність дотримуватися розумних строків розгляду адміністративної справи та керуючись п. 4 ст. 128 КАС України суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

На запитання суду представник позивача повідомив, що надав суду всі наявні у нього докази на обґрунтування позовних вимог, інших надати суду не бажає.

Заслухав пояснення представників сторін, з’ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи, а також норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірок врегульовано статтями 111-112 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(далі –Закон №509-ХІІ) наступним чином.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008р. затверджено «Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», які врегульовують процедуру продовження терміну проведення перевірки наступним чином.

Продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки здійснюється на підставі рішення керівника органу ДПС, яким було призначено перевірку, що оформляється наказом. Продовження термінів проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку.

Підставою для прийняття рішення (оформлення наказу) про продовження терміну проведення планової чи позапланової виїзної перевірки є доповідна записка керівника підрозділу органу ДПС, який організував (очолював) таку перевірку, з викладенням об'єктивних причин необхідності такого продовження (факти зволікання платником податків у наданні документів на перевірку, значні обсяги операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється, відсутність податкового обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку, значний період, що перевіряється, а також необхідність залучення до перевірки інших працівників або зміна за об'єктивних причин складу бригади перевіряючих тощо).

Після прийняття рішення (наказу) про продовження термінів проведення перевірки виписується нове направлення на перевірку (у 2 примірниках), перший примірник якого разом з копією наказу на продовження терміну проведення перевірки вручається платнику податків під розписку. При цьому у наказі на продовження термінів проведення перевірки та направленні зазначається термін продовження перевірки.

Планова виїзна перевірка ПП «Західсервіс»проводилася згідно плану-графіку перевірок на підставі направлення ДПІ у Сколівському районі №45/23-0 від 16.02.2009р., в якому зазначено термін проведення перевірки –з 16 по 27 лютого 2009 року. Про проведення планової перевірки позивача повідомлено у встановлені законом строки, що підтверджується розпискою №3 від 04.02.2009р. Направлення на перевірку №45/23-0 від 16.02.2009р. вручено представнику позивача, що підтверджується розпискою про отримання від 16.02.2009р. ПП «Західсервіс»допустило перевіряючих до проведення перевірки.

27 лютого 2009 року припало на п’ятницю, наступним робочим днем був понеділок 02 березня 2009 року. 02 березня 2009 року зав.сектором ДПІ у Сколівському районі Стецик В.І. звернувся до керівника із службовим листом про необхідність продовження терміну проведення планової перевірки ПП «Західсервіс»на п’ять робочих днів (з 02.03.2009р. по 06.03.2009р.). Звернення мотивоване значним обсягом роботи при проведенні планової документальної перевірки. Суд розцінює таку мотивацію звернення про продовження терміну перевірки обґрунтованою, оскільки відповідачем перевірялася діяльність позивача за значний період - з 01.01.2006р. по 30.09.2008р.

02 березня 2009 року керівник ДПІ у Сколівському районі прийняв наказ №32 «Про продовження термінів перевірки», згідно якого термін проведення планової документальної перевірки ПП «Західсервіс»продовжено на 5 робочих днів –з 02 по 06 березня 2009 року.

При вирішенні питання про наявність у відповідача компетенції на продовження терміну перевірки позивача за наведених умов, а також про нечинність названого наказу суд виходить з наступного. Виходячи зі змісту терміну «продовження перевірки», наказ про продовження терміну перевірки повинен оформлятися до завершення такого терміну, в даному випадку 27.02.2009р.

Однак, суд також враховує і те, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, саме позивач повинен довести суду наявність факту порушення його прав чи свобод діяннями чи рішеннями відповідача. Проте, позивач не зміг пояснити суду, яким чином таке незначне порушення відповідачем процедури продовження терміну перевірки (винесення наказу про продовження терміну проведення перевірки не 27.02.2009р., а на наступний робочий день) вплинуло на його права, свободи чи інтереси.

Крім того, доводи позивача на обґрунтування позовних вимог не беруться судом до уваги з огляду на наступні обставини:

-          ПП «Західсервіс»допустило перевіряючих до проведення перевірки у встановлені в наказі №32 від 02.03.2009р. продовжені строки перевірки (з 02 по 06 березня 2009 року). Проте позивач, вважаючи дії органу ДПС та наказ на продовження терміну проведення перевірки незаконними, мав право не допустити перевіряючих до продовження перевірки. З огляду на це, позивач своїми конклюдентними діями підтвердив, що погодився на продовження терміну перевірки на підставі наказу №32 від 02.03.2009р.;

-          продовжена згідно наказу №32 від 02.03.2009р. перевірка розпочалася в перший робочий день (02.03.2009р.) за останнім робочим днем (27.02.2009р.), зазначеним у направленні на перевірку №45/23-0 від 16.02.2009р., а отже - перерви у робочих днях в процесі проведення перевірки ПП «Західсервіс»не було.

Отже, вимоги позивача про відсутність компетенції відповідача на продовження терміну перевірки, визнання наказу нечинним, а дій по продовженню перевірки - неправомірними є необґрунтованими і не підлягають до задоволення. На думку суду, позивач не довів факту порушення відповідачем його прав; встановлене судом порушення процедури продовження терміну перевірки є незначним та жодним чином не вплинуло на права чи свободи позивача.

Слід також зауважити, що позивач просить суд визнати нечинним наказ №32 від 02.03.2009р., який є індивідуальним актом. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Суд враховує позицію Верховного суду України, викладену в постанові від 08.12.2009р., який скасував рішення судів з мотивів порушення норм процесуального законодавства в т.ч. з тих підстав, що суди розглядали вимогу про визнання нечинним індивідуального акту. Отже, обрання позивачем неправильного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

З наказом №32 від 02.03.2009 р. ознайомлено представника позивача, що підтверджується розпискою про ознайомлення від 02.03.2009р. Даний факт сторонами визнається. На підставі наказу №32 від 02.03.2009 р. виписано направлення №61/23-0 від 02.03.2009р., в якому зазначено термін продовження перевірки –з 02 по 06 березня 2009 року. Дане направлення вручене позивачу, що підтверджується розпискою про вручення від 02.03.2009р. З огляду на це твердження позивача про протиправність дій відповідача з огляду на відсутність доказів вручення копії наказу не заслуговують на увагу.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №31/23-0/32188418 від 16.03.2009р. «Про результати планової виїзної перевірки ПП «Західсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.09.2008р.», копія якого вручена позивачу. З огляду на вищевикладені висновки суд вважає, що при проведенні планової перевірки ПП «Західсервіс»мало місце незначне порушення процедури продовження її терміну, яке жодним чином не вплинуло на повноту чи об’єктивність проведеної перевірки. Тому вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними, а перевірки такою, що проведена з грубим порушенням законодавства, є необґрунтованими і не підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КАС України, враховуючи висновок суду про безпідставність позову, понесені позивачем судові витрати у формі сплаченого судового збору покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70-72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Москаль Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 27 квітня 2010 року.