Ухвала суду № 94555748, 01.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

01 лютого 2021 року Справа № 280/184/21 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо переведення виплати пенсії позивача на поштове відділення та припинення виплати пенсії;

2) зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії з дати припинення та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий в АТ КБ “ПриватБанк”.

Позовна заява та додатки до неї сформовані в системі “Електронний суд” та подані у формі електронного документа представником позивача Акерманом О.М., який діє на підставі довіреності від 02.11.2020.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

27.01.2021 на виконання ухвали суду від 18.01.2021 представник позивача подав клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання представник позивача посилається на незадовільний майновий стан позивача, на підтвердження чого надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №62361 від 19.01.2021. Так, згідно з вказаними відомостями у позивача за період з 4 кварталу 2019 року по 3 квартал 2020 року станом на 15.01.2021 відсутні доходи, отже, 5% розміру річного доходу позивача становить 0 грн. Таким чином, враховуючи, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, позивач вважає, що наявні підстави для звільнення його від сплати судового збору за подання даного позову.

Розглянувши вказане клопотання суддя зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку з цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до норм процесуального закону та норм спеціального закону, яким є Закон України Про судовий збір, інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Необхідно звернути увагу, що Законом України «Про судовий збір» не встановлено пільг зі сплати судового збору за критерієм предмету спору щодо захисту соціальних прав.

У справах такої категорії суд може звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але єдиною підставою для цього є врахування судом майнового стану сторони.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зазначений принцип кореспондується з вимогами ч.1 ст.8 КАС України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Виходячи з цього, суд повинен зважено підходити до вирішення питання про надання учаснику справи певних переваг у вигляді пільг зі сплати судового збору (у тому числі у спосіб відстрочення, розстрочення чи звільнення від його сплати). Метою такого підходу є недопущення порушення принципу рівності сторін та дотримання балансу між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку, з урахуванням цінностей демократичного суспільства.

Враховуючи наведене, висновок суду необхідність звільнення (розстрочення чи відстрочення) від сплати судового збору не може ґрунтуватись виключно на твердженнях особи, яка заявляє відповідне клопотання, про її незадовільний майновий стан, а повинен бути обґрунтований належними та допустимими доказами.

Зазначене свідчить про наявність обов`язку у особи, яка заявляє клопотання про звільнення (розстрочення чи відстрочення) від сплати судового збору, довести належними та допустимими доказами, що її майновий стан є настільки незадовільним, що перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на те, що розмір судового збору у даній справі перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №62361 від 19.01.2021.

Разом з тим, такі відомості не можуть бути розцінені, як належний доказ на підтвердження незадовільного матеріального становища позивача, оскільки вказані відомості містять інформацію про відсутність доходів позивача на території України з 4 кварталу 2019 року по 3 квартал 2020 року, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач проживає на території держави Ізраїль, однак доказів відсутності доходів позивача на території держави Ізраїль до суду не надано.

Таким чином, оскільки чинним законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для звільнення від сплати судового збору, зокрема, врахування судом майнового стану сторони, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача та звільнення останнього від сплати судового збору.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки позивач (представник позивача) не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача Акермана О.М. про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 01.02.2021.

Суддя М.О. Семененко