Рішення № 94554196, 01.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Житомир

справа № 240/16471/20

категорія 11304000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР" до управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР" звернулося до суду з позовом, у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.10.2020 за вх.№39402/20) просить:

- визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ8634/2215/АВ/П від 16.09.2020 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР".

В обґрунтування позову зазначає, що управлінням Держпраці в Житомирській області винесено припис №ЖТ8634/2215/АВ/П від 16.09.2020, яким приписано директору Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР" (далі - ТОВ "СП САН ДЕКОР") усунути порушення ч.3 ст.40 КЗпП України, ст.44 та ч.1 ст.116 КЗпП України відносно ОСОБА_1 .

Вказує, що оскаржуваний припис є безпідставним, оскільки відповідачем не було враховано письмові пояснення від 15.09.2020 та рішення учасників ТОВ "СП САН ДЕКОР" від 08.10.2014 щодо встановлення розміру заробітної плати ОСОБА_1 . Зазначає, що відповідачем не прийнято до уваги неправомірність встановлення директором ТОВ "СП САН ДЕКОР" ОСОБА_1 собі особисто заробітної плати у значно вищому розмірі.

Щодо встановленого відповідачем порушення ч.3 ст.40 КЗпП України, а саме звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, вказує, що припинення повноважень члена виконавчого органу, в даному випадку директора товариства, може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобігання негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

Щодо встановленого відповідачем порушення ст.44 та ч.1 ст.116 КЗпП України, а саме несвоєчасної виплати ОСОБА_1 при звільненні вихідної допомоги, вказує, що у зв"язку з її протиправними діями, які полягають у безпідставному нарахуванні значно більшого розміру своєї заробітної плати, підстав для виплати вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку у позивача не було.

Згідно з ухвалою суду від 24.09.2020 у задоволення клопотання позивача про забезпечення його позову відмовлено, однак згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 скасовано та вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії припису управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ8634/2215/АВ/П від 16.09.2020 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №240/16471/20.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву від 28.10.2020 (за вх.№44111/20), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

В обґрунтування зазначає, що за результатами інспекційного відвідування ТОВ "СП САН ДЕКОР" встановлено, що позивачем допущено порушення ч.3 статті 40 КЗпП України, оскільки звільнено працівника в період його тимчасової непрацездатності. Також допущено порушення ст.44 КЗпП України в частині не виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

Вказує, що акт інспекційного відвідування №ЖТ8634/2215/АВ від 16.09.2020 підписано уповноваженою особою позивача - Петричуком Вячеславом Вікторовичем.

10 листопада 2020 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (за вх.№46761/20), у якій додатково зазначає, що підпис акту перевірки та припису про усунення виявлених порушень свідчить лише про отримання примірника вказаного документу, однак письмово надані відповідачу письмові пояснення не враховані при прийнятті оскаржуваного припису.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_1 від 27.08.2020 №393, листа-погодження Держпраці №6184/2.1/3.1-20 від 07.09.2020 та на підставі наказу управління Держпраці у Житомирській області від 10.09.2020 №1270, начальником управління Держпраці у Житомирській області С.М. Сечіним видано направлення на проведення заходу державного контролю №1109/04 від 10.09.2020, згідно з яким направлено для проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства та нормативно-правових актів у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині розірвання трудових відносин, розрахунку при звільненні, виплати вихідної допомоги, видачі трудової книжки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР" (далі - ТОВ "СП САН ДЕКОР") за юридичною адресою: 10001, Житомирська область, м.Житомир, вул.Сергія Параджанова, буд.82 (а.с.75-77, 83, 84, 85-86).

У період з 11.09.2020 по 16.09.2020 службовою особою управління Держпраці у Житомирській області інспектором праці Іваницькою Т.В. проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЖТ8634/2215/АВ від 16.09.2020 (далі - акт інспекційного відвідування від 16.09.2020) (а.с.87-107).

В акті інспекційного відвідування зазначено, що в ході його проведення встановлено порушення позивачем вимог: ч.3 ст.40 КЗпП України; положень статті 44 КЗпП України та вимог частини 1 статті 116 КЗпП України (а.с.96-97).

На підставі акту інспекційного відвідування відповідачем 16.09.2020 винесено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ8634/2215/АВ/П, відповідно до якого приписано ТОВ "СП САН ДЕКОР" до 16.10.2020 усунути порушення:

- частини 3 ст.40 КЗпП України в частині звільнення працівника - ОСОБА_1 у період тимчасової непрацездатності;

- статті 44 КЗпП України в частині невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку в день звільнення та станом на 16.09.2020;

- частини 1 статті 116 КЗпП України щодо несвоєчасної виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку у день звільнення та станом на 16.09.2020 відповідно до ст.44 КЗпП України (а.с.101-104).

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до наказу "По персоналу" №49К від 08.10.2014, винесеного на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "СП САН ДЕКОР" №3 від 08.10.2014 ОСОБА_1 призначена на посаду директора товариства з 08.10.2014 (а.с.161, 162).

Відповідно до наказу "Про припинення трудового договору (контракту)" №70К від 18.08.2020, винесеного на підставі рішення загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "СП САН ДЕКОР" від 17.08.2020, ОСОБА_1 звільнено та припинено повноваження директора ТОВ "СП САН ДЕКОР" на підставі п.5. ч.1. ст.41 КЗпП України з 18.08.2020 (а.с.165, 166-167).

Відповідно до табелю обліку робочого часу за серпень 2020 року ОСОБА_1 відпрацьовано 40 годин 00 хвилин (0,5% ставки, 10 робочих днів) з 03.08.2020 по 14.08.2020 (а.с.175-177).

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості за серпень 2020 року №НЗП-000011 ОСОБА_1 нараховано: основну заробітну плату у розмірі 2980,80 грн; додаткову зарплату у розмірі 9766,20 грн; компенсацію за 27 днів невикористаної щорічної відпустки у розмірі 21059,20 грн, а разом - 33806,20 грн (а.с.171).

Після утримання податків, згідно з реєстром №33 від 18.08.2020 перерахування на рахунки отримувачів, ОСОБА_1 пепераховано кошти в сумі розміром 27213,99 грн (а.с.173).

Відповідно до штатного розпису ТОВ "СП САН ДЕКОР", затвердженого наказом "Про штатний розклад на 2020 рік" від 02.01.2020 №2В, ОСОБА_1 працювала директором (а.с.155, 156-157).

Посадовими особами відповідача під час інспекційного відвідування ТОВ "СП САН ДЕКОР" встановлено, що позивачем не виплачено ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку в день її звільнення та станом на 16.09.2020, відповідно до положень статті 44 КЗпП України, що сторонами не заперечується.

Згідно з листком непрацездатності серії АДТ №490291 від 17.08.2020 ОСОБА_1 в період з 17.08.2020 по 19.08.2020 перебувала на лікарняному, вказаний листок непрацездатності зареєстрований у ТОВ «СП САН ДЕКОР» 21.08.2020 за вхідним №179 (а.с.168, 208-212).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно зі статтями 12, 16 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08.09.2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до пунктів 27, 29 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Щодо встановленого відповідачем порушення ТОВ «СП САН ДЕКОР» частини 3 ст.40 КЗпП України, а саме звільнення ОСОБА_1 з посади директора в період її тимчасової непрацездатності на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, суд зазначає наступне.

За змістом статті 99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1 -рп/2010 зазначено, що зміст положень статті 99 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу щодо виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Водночас, пунктом 5 статті 41 КЗпП України передбачено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Тлумачення пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України та частини третьої статті 99 ЦК України свідчить про те, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобігання негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 , як директор ТОВ «СП САН ДЕКОР», обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а тому відноситься до категорії посадових осіб на які поширюється дія пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

Однак, щодо твердження позивача з приводу не застосування до керівника підприємства який має окремо встановлений статус, заборони звільнення в період його тимчасової непрацездатності, встановленої ч.3 ст. 40 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст.40 КЗпП України передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Судом встановлено, що припинення повноважень ОСОБА_1 , як директора ТОВ «СП САН ДЕКОР», відповідно до рішення загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "СП САН ДЕКОР" від 17.08.2020 є лише підставою для видачі наказу про звільнення, у даному випадку наказу "Про припинення трудового договору (контракту)" №70К від 18.08.2020.

Однак, суд акцентує увагу на тому, припинення повноважень директора підприємства та його звільнення із займаної посади (припинення трудового договору (контракту)) є різними процедурними моментами.

З огляду на викладене, зважаючи на вказані норми права, припинення повноважень директора товариства у період його тимчасової непрацездатності є самостійним правом виконавчого органу на яке не розповсюджуються положення ч.3 ст.40 КЗпП України, оскільки припинення повноважень за своєю суттю не є звільненням особи з займаної посади.

При цьому, суд вказує, що на правовідносини щодо звільнення працівника із займаної посади розповсюджуються законодавчо встановлені гарантії, передбачені частиною третьою статті 40 КЗпП України.

Судом враховується, що листок непрацездатності серії АДТ №490291 від 17.08.2020, який підтверджує тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 в період з 17.08.2020 по 19.08.2020, надійшов до ТОВ «СП САН ДЕКОР» 21.08.2020 та зареєстрований за вхідним №179, тобто після прийняття наказу про звільнення з посади (а.с.168).

Однак, ОСОБА_1 18.08.2020 при знайомленні з повідомленням про припинення її повноважень, як директора, письмово проінформувала ТОВ «СП САН ДЕКОР» про те, що з 17.08.2020 перебуває на лікарняному (а.с.164).

З огляду на викладене, позивач на момент прийняття наказу "Про припинення трудового договору (контракту)" №70К від 18.08.2020, яким ОСОБА_1 звільнено з займаної посади, був повідомлений про її тимчасову непрацездатність.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що зважаючи на те, що підставою для звільнення працівника є відповідний наказ про звільнення (припинення трудового контракту), який було видано в період тимчасової непрацездатності працівника - 18 серпня 2020 року, то позивачем порушено вимоги ч.3 ст.40 КЗпП України.

Доказів зміни дати звільнення ОСОБА_1 , з урахуванням отриманого ТОВ «СП САН ДЕКОР» листка непрацездатності серії АДТ №490291 від 17.08.2020, позивачем суду не надано.

Щодо встановленого відповідачем порушення ТОВ «СП САН ДЕКОР» положень ст.44 та ч.1 ст.116 КЗпП України в частині несвоєчасної виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку у день звільнення та станом на 16.09.2020, суд зазначає наступне.

Статтею 44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зокрема, у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Відповідно до ст.47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст.116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 звільнено з підстав передбачених п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України, однак при цьому позивач в обґрунтування позовних вимог вказує про відсутність підстав для виплати передбаченої вихідної допомоги у зв"язку з тим, що наявний спір з приводу її виплати.

Позивач, в обґрунтування правомірності невиплати зазначеної вихідної допомоги вказує на протиправність дій ОСОБА_1 під час здійснення нею управлінських повноважень на посаді директора ТОВ «СП САН ДЕКОР», з цього приводу суд зазначає наступне.

У матеріалах справи відсутні будь-які достатні, допустимі та достовірні докази, зокрема: висновки службового розслідування, накази про застосування дисциплінарного стягнення, матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності за шкоду заподіяну товариству, судового рішення, яким було б встановлено, доведено протиправність (неправомірність) дій, бездіяльності ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «СП САН ДЕКОР», які завдали шкоди діяльності товариства.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунково-платіжної відомості за серпень 2020 року №НЗП-000011 ОСОБА_1 нараховано: основну заробітну плату у розмірі 2980,80 грн; та додаткову заробітну плату у розмірі 9766,20 грн; компенсацію за 27 днів невикористаної щорічної відпустки у розмірі 21059,20 грн, а разом у сумі розміром 33806,20 грн. Після відрахування та сплати податків 18.08.2020 кошти в сумі 27213,99 грн перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 (а.с.171,172, 173).

Однак, жодних належних та допустимих доказів на спростування висновків відповідача про порушення ч.1 ст.116 КЗпП України щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку згідно зі ст.44 КЗпП України, станом на момент розгляду справи, ТОВ «СП САН ДЕКОР» до суду не надано.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що припис управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ8634/2215/АВ/П від 16.09.2020 щодо ТОВ "СП САН ДЕКОР" відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріями правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а як наслідок відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СП САН ДЕКОР" (вул.Параджанова, 82, Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 37671882) до управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка, 18-а, Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправним та скасування припису, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення

Рішення складено у повному обсязі 01 лютого 2021 року.

Суддя А.В. Горовенко