Рішення № 94553955, 02.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Справа № 160/15138/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за Списком № 1 на підставі рішення про результати розгляду заяви № 2 від 01.10.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового (трудового) стажу періоди роботи: з 31.08.1987 року по 17.06.1988 року, 24.06.1988 року по 21.06.1990 року, з 24.07.1990 року по 19.09.1991 року, з 02.10.1991 року по 08.01.1992 року, з 30.01.1992 року по 16.03.1998 року, з 25.03.1998 року по 27.02.2009 року, з 09.06.2009 року по 08.09.2009 року, з 15.04.2011 року по 03.06.2014 року, з 08.07.2014 року по 02.09.2014 року, з 03.09.2014 року по 16.02.2016 року, з 06.09.2016 року по 18.01.2017 року, з 11.04.2018 року по 31.07.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне забезпечення» з моменту настання пенсійного віку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.09.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та необхідними документами щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Проте, відповідачем відмовлено у призначенні вказаної пенсії.

Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за Списком № 1, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою суду від 23.11.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначає, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» (код ЄДРПОУ 05743605) припинена за судовим рішенням у зв`язку з банкрутством.

Підтвердження стажу роботи позивача у ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» здійснюється комісіями, які створені при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

На момент винесення рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах (17.09.2020 року № 0400-0308-8/82556), рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, не надходило. Страховий стаж позивача на момент прийняття рішення становив 28 років 06 місяців 21 день, пільговий - відсутній.

Відповідач зазначає, що після отримання рішення комісії про підтвердження періодів роботи, позивач повинен повторно звернутися до Головного управління для надання додаткових документів. Повторно позивачем заява про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не надавалась.

Зважаючи на зазначене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Листом від 0400-0308-8/82566 від 17.09.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах» позивачу повідомлено про відмову в призначенні пенсії. В обґрунтування відмови вказано, що в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено що державна реєстрація ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» (код ЄДРПОУ 05743605) припинена за судовим рішенням у зв`язку з банкрутством. У такому випадку підтвердження стажу роботи, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зазначено, що на теперішній час рішення комісії питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах до відділу не надходило. Страховий стаж становить 28 років 06 місяців 21 день. В призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

З матеріалів справи вбачається, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.10.2020 року № 0400-0301-8/94287 «Про результати розгляду» позивача повідомлено, що документи позивача було розглянуто на комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, та надіслано позивачу копію рішення.

В рішенні № 2 від 01.10.2020 року про результати розгляду заяви зазначено, що, зокрема, відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 працював у ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод»: з 25.03.1998 року по 31.07.1999 року - електромонтером по ремонту електрообладнання; з 01.08.1999 року по 27.02.2009 року - електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання електродільниці. В трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено в яких хімічних цехах заводу виконувались роботи. В довідці від 03.03.2020 року № 4 зазначено, що в архівних документах ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» (накази, особові картки, особові рахунки) відомості про роботу ОСОБА_1 : з 25.03.1998 року (наказ від 25.03.1998 року № 28) прийнятий на електродільницю електромонтером по ремонту електрообладнання; з 01.08.199 року (наказ від 27.07.1999 року № 100) переведений електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання там же; з 27.02.2009 року (наказ від 27.02.2009 року № 58к) звільнений. В наказах про прийняття, переміщення зазначено - умови праці «шкідливі». В довідках від 12.05.2020 року № 679 вказані суми нарахувань з березня 1998 року по серпень 2008 року, з грудня 2008 року по лютий 2009 року. В наданих виписках з наказів «Про атестацію робочих місць» ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» від 05.07.1995 року № 54, від 22.10.1999 року № 87, від 11.09.2001 року № 119, від 17.08.2006 року № 83 електромонтери по ремонту обладнання енергоцеху атестовані за Списком №1, при цьому, електромонтери по ремонту електрообладнання зайняті в цехах лаків на кондсмолах також атестовані за Списком №1. В наданих виписках з наказів про атестацію робочих місць відомості про атестацію робочих місць електромонтерів по обслуговуванню електрообладнання по енергодільниці, які обслуговували цехи по виробництву хімічної продукції віднесеної до Списку № 2 не значаться. Робітники спеціалізованих ремонтних цехів і організацій свою зайнятість на протязі повного робочого дня на роботах, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення, повинні підтверджуватися документами. При цьому, якщо зазначені працівники постійно на цих роботах не зайняті, пільговий стаж обчислюється за фактично відпрацьованим часом. Факт роботи заявника в цехах по виробництву продукції зазначеної в а. «А» розділу VІІІ «Хімічне виробництво» не підтверджується. В первинних документах (наказах) вказано, що заявник працював в шкідливих умовах праці, що дає право на призначення пенсії за Списком № 2, але в документах відомості про те, що його робоче місце атестоване за Списком № 2 відсутні. За таких обставин комісією прийнято рішення, що для підтвердження періодів роботи з 25.03.1998 року по 31.08.2008 року, з 01.12.2008 року по 27.02.2009 року, для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 немає підстав.

Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Тому, вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, регулюються Законом України від 09.07.02003р. № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію Закону, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченими раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються та таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що дав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (надалі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006р. за № 1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).

Згідно з п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Приписами п. 13 Порядку № 18-1 управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно даних трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 27.08.1987 року, копія якої наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 працював у ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод»:

- з 25.03.1998 року по 31.07.1999 року - електромонтер по ремонту електрообладнання по 4 розряду електродільниці;

- з 01.08.1999 року по 02.06.2002 року - електромонтер по ремонту і обслуговуванню електрообладнання по 4 розряду електродільниці;

- з 03.06.2002 року по 31.05.2007 року - електромонтер по ремонту і обслуговуванню електрообладнання по 5 розряду електродільниці;

- з 01.04.2007 року по 27.02.2009 року - електромонтер по ремонту і обслуговуванню електрообладнання по 6 розряду електродільниці.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2009 року, ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» визнано банкрутом.

Згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2010 року, ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» ліквідовано як юридичну особу.

Судом встановлено, що у зв`язку з ліквідацією ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» його документи з особового складу (накази та відомості нарахування заробітної плати) за 1945-2009 роки передані на зберігання ТОВ «Індустріально-промисловий комплекс».

Відповідно архівної довідки від 03.02.2020 №4, виданої ТОВ «Індустріально-промисловий комплекс`Сорока Вячеслав Вячеславович:

- прийнятий 25.03.1998 року на ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод на електродільницю електромонтером по ремонту електрообладнання 4-го розряду (наказ № 28 від 25.03.1198 року);

- переведений 01.08.1999 року в електродільниці електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 4-го розряду (розпорядження № 100 від 27.07.1999 року);

- переведений 03.06.2002 року в електродільниці електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 5-го розряду (розпорядження № 62 від 03.06.2002 року);

- переведений 01.07.2007 року в електродільниці електромонтером по ремонту і обслуговуванню електрообладнання 6-го розряду (розпорядження № 172 від 09.04.2007 року);

- звільнений 27.02.2009 року за статтею 36 п. 1 КЗпП України, угода сторін (наказ № 28к від 27.02.2009 року).

Підстава: особиста карточка ф. Т-2 № 13016.

В архівній довідці від 12.05.2020 року № 681 зазначено, що згідно особових рахунків заробітна плата позивачу нараховувалась погодинно по вищезазначеним посадам.

Згідно наказу № 28 від 25.03.1998 року, розпоряджень № 100 від 27.07.1999 року, №62 від 03.06.2002 року, № 172 від 09.04.2007 року, умови праці - шкідливі.

Згідно Довідки №5 від 03.02.2015 р. повідомлено орган пенсійного фонду, що в архіві ВАТ «Дніпропетровського лакофарбового заводу» накази про переведення на іншу роботу, про надання щорічних відпусток, відомості про роботу за сумісництвом, накази про надання відпусток без збереження заробітної плати, про переведення на роботу з неповним робочим днем в особовій картці відсутні.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

На період роботи позивача діяли Списки № 1 та № 2, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 та від 16.01.2003 року № 36.

За розділом VIII «Хімічне виробництво» Списку № 1, затвердженого вищезазначеними постановами, правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються робітники, майстри і старші майстри, механіки і енергетики цехів, зайняті на ремонті, профілактиці і обслуговуванні технологічного обладнання і електрообладнання (крім контрольно-вимірювальних приладів і вентиляції), комунікацій, дегазації у виробництвах і підрозділах перелічених підрозділом «А» розділу «Хімічне виробництво» Списку № 1.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме, надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Матеріали пенсійної справи містять докази проведення атестації робочих місць із зазначенням посади позивача.

Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на норми ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що належним способом захисту та відновлення порушеного права позивача з боку суб`єкта владних повноважень у даних правовідносинах буде також визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 17.09.2020 року № 0400-0308-8/82566 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах» та рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.10.2020 року за №2 про результати розгляду заяви та відмову у підтвердженні періодів роботи з 25.03.1998 року по 31.08.2008 року, з 01.12.2008 року по 27.02.2009 року для зарахування до пільгового стажу по Списку № 1.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового (трудового) стажу періоди роботи: з 31.08.1987 року по 17.06.1988 року, 24.06.1988 року по 21.06.1990 року, з 24.07.1990 року по 19.09.1991 року, з 02.10.1991 року по 08.01.1992 року, з 30.01.1992 року по 16.03.1998 року, з 25.03.1998 року по 27.02.2009 року, з 09.06.2009 року по 08.09.2009 року, з 15.04.2011 року по 03.06.2014 року, з 08.07.2014 року по 02.09.2014 року, з 03.09.2014 року по 16.02.2016 року, з 06.09.2016 року по 18.01.2017 року, з 11.04.2018 року по 31.07.2020 року.

Суд зазначає, що відповідачем не приймалось рішення про відмову в зарахуванні вищезазначених періодів до страхового (трудового) стажу. Навпаки, відповідач вказав, що страховий стаж позивача становить 28 років 06 місяців 21 день. В даному випадку позивачу не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи у ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод».

Відтак, суд зазначає, що в цій частині права позивача не порушено, тому вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Натомість, суд вважає за необхідне, на підставі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи в ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» з 25.03.1998 року по 27.02.2009 року.

Крім того, позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне забезпечення» з моменту настання пенсійного віку.

З даного приводу, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що позивач досяг пенсійного віку 16.06.2020 року, з відповідною заявою про призначення пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 07.09.2020 року, тобто, звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, призначення пенсії позивачу належить з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, враховуючи протиправність дій відповідача, суд зробив висновок, що дана позовна заява підлягає частковому задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з цією позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1903627665.1 від 13.11.2020 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи. Тому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за Списком № 1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у листі № 0400-0308-8/82556 від 17.09.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах».

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про результати розгляду заяви від 11.10.2020 року № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи ОСОБА_1 у ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» з 25.03.1998 року по 27.02.2009 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію, відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме, з 17.06.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4, ЄДРПОУ 38598371) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02.02.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька