Ухвала суду № 94553832, 25.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 січня 2021 року Справа № 160/771/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 10 березня 2012 року на банківський рахунок, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, і підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно із приписами частин 1, 2 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Разом з тим, зі змісту заявлених ОСОБА_1 до суду позовних вимог не зрозуміло, яким чином позивач просить суд здійснити захист її порушених прав.

Так, у прохальній частині позовних вимог ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок, однак позивач не зазначає, за який проміжок часу (період) відповідачем таку бездіяльність допущено щодо позивача.

Окрім того, позивач також просить суд зобов`язати відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком з 10 березня 2012 року на банківський рахунок відкритий в АТ КБ "ПриватБанк".

Водночас, означена позовна вимога сформульована таким чином, що суд має зобов`язати відповідача виплачувати позивачу пенсію на відповідний рахунок з 10.03.2012 року (тобто, фактично здійснити відповідну дію у минулому часі), що не є можливим.

З урахуванням наведенего, вказану позовну вимогу слід конкретизувати.

У цьому випадку доцільніше було б зазначити, що відповідач має виплатити позивачу пенсію, нараховану з 10.03.2012, на визначений позивачем рахунок.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для чого законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.

Отже, суд зазначає, що на виконання вимог ст. 160 КАС України позивачу слід логічно викласти свої позовні вимоги та конкретизувати їх.

При цьому, суд додатково звертає увагу позивача на те, що заявлені до суду позовні вимоги мають відповідати ст. 5 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року установлено в розмірі 2270,00 грн.

Тобто, розмір судового збору, який повинен був сплатити позивач становить 908, 00 грн.

Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.

Однак, 21.01.2021 до представником ОСОБА_1 подано до суду заяву про звільнення позивача від сплати судового збору (вх. №1095/21ел), в якій заявник посилається на скрутне матеріальне становище позивача, враховуючи те, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача та просить суд звільнити позивача від сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом.

Вищевказане клопотання обґрунтоване тим, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №59432 від 20.02.2020, у позивача за період з 1 кварталу 2019 року по 3 квартал 2019 року станом на 18.02.2020 відсутні доходи, тому 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 0 грн. і, таким чином, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Заявник стверджує, що позивач в Ізраїлі не працює та отримує лише соціальну допомогу, яка не є доходом й зауважив, що на даний час у зв`язку з протиепідемічними заходами особам похилого віку заборонено залишати місця проживання, у зв`язку з чим відсутня можливість отримати довідку про доходи в Ізраїлі.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Слід зазначити, що статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, з урахуванням приписів з ч. 1 ст. 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, позивачем не надано до суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану позовну заяву у встановлений законом порядку.

Так, зокрема, у наданих позивачем відомостях з державного реєстру фізичних осіб-платників податків №59432 від 20.02.2020 зазначено про відсутність інформації про доходи позивача на території України, проте, як вбачається із позовної заяви, позивач постійно проживає на території держави Ізраїль, але інформації про доходи в Ізраїлі позивачем не надано.

Крім того, суд зауважує, що викладена в означених відомостях інформація складена за період 2019 року (1-3 квартал 2019 року), в той час як позовна заява ОСОБА_1 подана до суду 19.01.2021, тобто майже на рік пізніше за дату видачі цих відомостей.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору.

За таких обставин, позивачуслід надати документ про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 908, 00 грн. за наступними реквізитами: "Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд", або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з відповідними доказами на підтвердження скрутного матеріального становища, з яких можливо встановити сукупний дохід позивача за попередній 2020 рік.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 КАС України.

Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду:

- належним чином оформленої позовної заяви з уточненням змісту позовних вимог для суду та відповідача у справі;

- документа, який підтверджує сплату позивачем судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) грн. 00 коп. або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з відповідними доказами на підтвердження скрутного матеріального становища, з яких можливо встановити сукупний дохід позивача за попередній 2020 рік.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Царікова