Ухвала суду № 94553410, 29.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

29 січня 2021 р. Справа № 120/7197/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні заяву представника позивачки про зміни предмета позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1008 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2020 до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Слізяка Н.Р., подана від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 до військової частини А1008, про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 21.05.2020 по 28.05.2020 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 21.05.2020 по 28.05.2020 на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом командира 14 окремої механізованої бригади від 14.05.2019 № 104-РС позивачку звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" пункту другого частини п`ятої статті 26 "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я), а наказом командира військової частини А1008 (по стройовій частині) від 21.05.2019 № 108 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 21.05.2019. Позивачка зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства на день звільнення з військової служби з нею мав бути проведений розрахунок за усіма видами забезпечення. Разом з тим повного розрахунку не відбулося, а саме відповідач не виплатив їй грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій. Відтак за захистом своїх порушених прав позивачка звернулася до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі № 120/3656/19-а визнано протиправною бездіяльність військової частини А1008 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 по 2019 роки та зобов`язано військову частину А1008 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 таку компенсацію, виходячи з розміру її грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 21.05.2019.

На виконання зазначеного судового рішення відповідач 28.05.2020 здійснив виплату позивачці грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

29.07.2020 позивачка звернулася до відповідача з заявою, в якій просила здійснити їй нарахування та виплату середнього заробітку за весь період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні, а саме з 21.05.2019 по 28.05.2020.

Однак відповідач виплату середнього заробітку не здійснив, а тому позивачка вимушена звертатися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 30.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам закону (судом виявлено невідповідність між змістом позовної заяви та заявленими позовними вимогами в частині періоду, який вважається спірним).

02.12.2020 від представника позивачки до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву. Згідно з цією заявою позивачка, не змінюючи підстав позову, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.05.2020 по 28.05.2020 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці відповідний заробіток на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Ухвалою суду від 07.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 (з урахуванням уточнень) прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, встановленому ст. 262 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.

29.12.2020 поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову.

27.01.2021 до суду надійшла заява представника позивачки, адвоката Слізяка Н.Р., про зміну предмета позову. У заяві зазначається, що, виявивши неточність у раніше сформульованих позовних вимогах та обставинах, зазначених у позовній заяві, представник позивачки бажає на підставі положень ст. 47 КАС України змінити предмет позову, а саме визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.05.2020 по 27.05.2020 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці відповідний заробіток на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Таким чином, представник позивачки у поданій заяві про зміну предмета позову змінює спірний період затримки розрахунку при звільненні позивачки з військової служби, за який, на думку сторони позивача, відповідач повинен здійснити нарахування та виплату середнього заробітку.

Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду поданої заяви про зміну предмета позову, суд зазначає таке.

Предмет позову – це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, вказаною нормою позивачу надано право змінити в тому числі предмет позову, шляхом подання письмової заяви на визначеній у процесуальному законі стадії судового процесу.

Водночас суд зауважує, що частиною першою статті 47 КАС України врегульовано строк подання заяви про зміну предмету позову у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження – до закінчення підготовчого засідання, та при розгляді справи у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження – не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання.

Разом з тим, у відповідності до ухвали суду від 07.12.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі, ця справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судового засідання.

Тобто норми частини першої статті 47 КАС України не врегульовують питання строків подання позивачем заяви про зміну предмету позову.

Втім, згідно з ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Тому суд доходить висновку про наявність підстав для застосування за аналогією норми процесуального закону, що регулює строк подання заяви про зміну предмету позову при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання – за п`ять днів до першого судового засідання (тобто за п`ять днів до початку розгляду справи по суті).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Приписами статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, – через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчиняться протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, – протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду 25.11.2020, що підтверджується штампом про одержання позовної заяви Вінницьким окружним адміністративним судом (вх. № 39521/20).

Ухвалою від 07.12.2020 відкрито провадження у цій справі та відповідно до ст. 262 КАС України вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відтак стадія розгляду справи по суті розпочалася 06.01.2021.

Враховуючи наведене та беручи до уваги подання заяви про зміну предмета позову після початку розгляду справи по суті, суд доходить висновку про недотримання представником позивачки строків її подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частиною другою статті 167 КАС України визначено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч. 3 ст. 166 КАС України).

При цьому суд враховує, що повноваження адміністративного суду щодо повернення заявнику заяви про зміну предмета або підстав позову також передбачені частиною сьомою статті 47 КАС України.

Отже, враховуючи наведені вище мотиви, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для прийняття до розгляду заяви представника позивачки про зміну предмета позову у цій справі, а відтак таку заяву належить повернути без розгляду особі, яка її подала.

Керуючись ст. 12, 47, 166, 167, 248, 256, 262, 293, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачки про зміну предмета позову в адміністративній справі № 120/7197/20-а повернути без розгляду особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена 29.01.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович