Рішення № 94552765, 27.01.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

27 січня 2021 року Справа № 926/2406/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В. розглянувши справу №926/2406/20

За позовом Фізичної особи - підприємця Смок Емілії Іванівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

До Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернівці (58000, м.Чернівці, вул. Українська, буд. 43, код 08179180)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код 00034022)

Про внесення змін в пункті 10.1 договору оренди нерухомого військового майна №306/2017 від 21.11.2017 року

За участю представників сторін:

Від позивача: Лопух С.В. - адвокат (ордер №44341 від 16.10.20р.)

Від відповідача: Сідлецький Д.Ю. - представник (дов.№69 від 11.01.21р.)

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Смок Емілія Іванівна звернулася з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці про зобов`язання внести зміни в п.10.1 договору оренди нерухомого військового майна №306/2017 від 21.11.2017 року та викладення його в наступній редакції "Цей договір укладено строком на 5 (п`ять) років, що діє з "21" листопада 2017 року до " 20" жовтня 2022 року включно.

Разом з позовною заявою позивачка надала заяву (вх.№2407) про забезпечення позову.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020 року позовну заяву (вх.№2406) разом із заявою про забезпечення позову (вх.2407) передано судді Гушилик С.М.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на необхідність приведення умов спірного пункту 10.1 договору оренди нерухомого військового майна №306/2017 від 21.11.2017 року у відповідність до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якої термін договору оренди не може становити менше п`яти років, шляхом внесення змін до договору в частині строку його дії.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року відмовлено у задоволенні заяви (вх.№2407 від 19.10.2020 року) ФОП Смок Емілії Іванівни до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці про забезпечення позову у справі №926/2406/20.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.11.2020 року.

13.11.2020 року відповідачем через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подано відповідь на відзив (вх.№3371).

Призначене на 17.11.2020 року судове засідання не відбулось у зв`язку з непрацездатністю судді Гушилик С.М., про що учасники справи були повідомленні телефонограмою.

Ухвалою суду від 25.11.2020 року призначено розгляд справи по суті на 07.12.2020 року, про що учасники справи були повідомленні належним чином.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2906), відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що згідно вимог порядку передачі в оренду майна, при укладанні договору оренди нерухомого майна, необхідно отримання погодження органу уповноваженого управляти майном на передачу майна в оренду. Крім того, в своєму відзиві відповідача посилається на лист №370/2/669 від 26.02.2020 року Центрального управління інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України щодо заборони укладання договорів оренди чи пролонгацію існуючих договорів, а тому відповідач вважає даний позов необґрунтованим та безпідставним, оскільки у діях КЕВ у м. Чернівці щодо внесення змін до договору оренди нерухомого військового майна №306/2017 від 19.11.2017 року у частині збільшення строку дії договору з метою приведення його у відповідність із визначенням Закону України "Про оренду державного та комунального майна" немає ознак протиправності та бездіяльності.

07.12.2020 року відповідачем через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подано протокол №20 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на право укладання договору оренди нерухомого військового майна для долучення до матеріалів справи (вх.№2992)

Ухвалою суду від 07.12.2020 року залучено до участі у справі №926/2406/20 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України, продовжено строк підготовчого провадження у справі №926/2406/20 на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 21.12.2020 року.

21.12.2020 року уповноважений представник позивача надав суду для долучення до матеріалів справи докази направлення позовної заяви третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року відкладено підготовче засідання на 04.01.2021 року.

04.01.2021 року на електронну пошту суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, а також заначили, щоб в подальшому розгляд справи розглядати без їх участі (вх.№02).

Ухвалою суду від 04.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2021 року.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року відмовлено в задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Міністерства оборони України про проведення призначеного на 27.01.2021 року судового засідання у режимі відеоконференції.

Присутній у судовому засіданні, 27.01.2021 року уповноважений представник позивача підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги, а також зазначив, що при виготовленні позовної заяви була допущена описка, а саме замість дати правильної дати укладення договору: "21 листопада 2020 року" помилково було зазначено: "19 листопада 2020 року". Дане виправлення взято судом до уваги.

Уповноважений представник відповідача, в свою чергу, заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Міністерство оборони України у судове засідання, 26.01.2021 року не з`явилась, проте судом враховано наявне в матеріалах справи клопотання від 04.01.20201 року про проведення судового засідання без їх участі.

Статтею 194 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Заслухавши уповноважених представників позивача і відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкт оренди зареєстровано 03.11.2014 року за державою в особі Міністерства оборони України та знаходиться в управлінні Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, в оперативному управлінні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (а.с. 41 - 45).

21.11.2017 року між Квартирним-експлуатаційним відділом м. Чернівці (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Смок Емілією Миколаївною (орендар) укладено договір оренди нерухомого військового майна №306/2017 (а.с. 8 - 15).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлову будівлю (літ. Б) КПП (інв.№67) загальною площею 122,3 кв.м. (приміщення №1-1, 1 - 2, 1 - 3, 1 - 4, 1 - 5), військового містечка №20, що знаходиться на балансі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернівці, яке розташоване за адресою : м.Чернівці, вул. В. Александрі, 46, вартість якого визначена на 31.05.2017 року за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 607176,00 грн (без ПДВ) (а.с. 19 - 20).

Орендодавець передає орендарю нерухоме майно для використання під розміщення: на площі 24,3 кв.м. (частина приміщення №1-3) торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів, алкогольних та тютюнових виробів, на площі 98,0 кв.м. (приміщення №1- 1, 1- 2, 1- 4, 1- 5 та частина приміщення №1 - 3 площею 0,5 кв.м.) торговельного об`єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (п.1.3. договору).

Пунктом 2.1. встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого військового майна на строк 3 (три) роки і більше - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.10.1 зазначеного договору оренди цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з « 21» листопада 2017 року до « 20» жовтня 2020 року включно.

Пунктом 10.3. договору сторони погодили, що зміни до умов договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати його подання до розгляду іншою стороною.

21.11.2017 року сторони договору підписали акт приймання - передачі нерухомого майна (а.с. 18).

19.11.2018 року між сторонами було підписано додаткову угоду №2 до договору №306/2017 від 21.11.2017 року відповідно до умов якої, останні зменшили площу орендованого приміщення до 89,8 кв.м.

Керуючись вимогами ч. 3 ст. 9, ч. 4 ст. 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.п. 125, 129 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ № 483 від 03.06.2020 року, позивач 06.07.2020 року звернувся до відповідача із заявою щодо внесення зміни в п. 10.1. Договору оренди нерухомого військового майна та викладення його в наступній редакції: "Цей Договір укладено строком на 5 (п`ять) років, що діє з " 21" листопада 2017 року до "21" листопада 2022 року включно" (а.с. 38).

За результатами звернення ФОП Смок Е.І. відповідачем надіслано запит до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України щодо надання дозволу на внесення змін до договору оренди договору оренди №306/2017 від 21.11.2017 року з метою приведення строку договору оренди у відповідність із визначеним Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року № 157-IX мінімальним строком.

Листом Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 08.08.2020 року повідомлено про те, що у Міністерстві оборони України не визначена юридична або фізична особа, якій будуть надані повноваження щодо здійснення правочинів з питань оренди нерухомого військового майна. Також зазначено те, що Центральне управління не має повноважень щодо надання дозволів на укладання та/або продовження договорів оренди нерухомого військового майна, яке перебуває на обліку (балансі) відповідних квартирно - експлуатаційних органів Збройних Сил України, а тому до моменту затвердження КМУ примірного договору оренди та методики розрахунку орендної плати щодо майна державної власності та приведення МОУ своїх нормативно-правових актів у відповідності із Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 року розгляд порушеного питання є передчасним.

18.08.2020 року листом №1674 відповідач повідомив позивача про відмову у задоволенні звернення останнього від 06.07.2020 року (а.с. 39 - 40).

11.11.2020 року відповідач звернувся до позивача з листом, в якому зобов`язав ФОП Смок Є.І. застрахувати орендоване майно та надати в термін до 03.12.2020 року КЕВ м. Чернівці примірник договору страхування або страхового сертифікату та копію квитанції про сплату страхового внеску, який зумовлює набрання чинності договором страхування (а.с. 5).

Окрім того, орендодавець також виставив орендарю рахунок на оплату за оренду приміщення від 10.11.2020 року, який був оплачений останній (а.с. 55 - 59).

Обов`язок орендаря застрахувати орендоване майно не менше ніж на його вартість згідно з актом оцінки визначений п. 5.8. договору оренди №306/2017 від 21.11.2017 року.

Окрім цього, обов`язок страхування об`єкта оренди встановлений ч. 6 ст. 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 року, що набрав чинності 27.12.2019 року та введений в дію з 01.02.2020 року.

Страхування об`єкта оренди здійснюється згідно Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, який затверджений постановою КМ України №483 від 03.06.2020 року та набрав чинності 17.06.2020 року.

У відповідь на лист відповідача 11.11.2020 року ФОП Смок Е.І. виконала свій обов`язок застрахувати орендоване майно, в підтвердження чого надала суду договір добровільного страхування майна №1486227 від 12.11.2020 року та платіжні доручення №№270, 271 від 12.11.2020 року про сплату страхового внеску та орендного платежу за жовтень 2020 року (а.с. 58 - 64).

При цьому, як встановлено судом, у позивача відсутня заборгованість з оплати орендної плати перед відповідачем, що підтверджено представником відповідача під час розгляду справи.

Порядок укладення, зміни, припинення та виконання договору оренди державного майна регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 777 Цивільного кодексу України визначено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Отже, наведеними нормами передбачено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки за договором оренди, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення цього договору на новий строк за умови повідомлення орендодавця про своє бажання продовження у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору оренди.

У відповідності до пункту 2 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ (в редакції від 01.02.2020р.) договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

У відповідності до ч. 4 ст.16 Закону "Про оренду державного та комунального майна" до Договору оренди вносяться зміни щодо строку оренди, у разі якщо Договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною третьою статті 9 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон) строк Договору оренди не може становити менше п`яти років.

Положеннями статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 10.1 зазначеного договору оренди цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців.

Постановою КМУ №820 від 12.08.2020 року затверджено примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.

Також постановою КМУ № 483 від 03.06.2020 року затверджено порядок передачі в оренду державного та комунального майна.

Пунктом 125 Порядку визначено, що не допускається внесення змін до договору оренди з метою збільшення строку дії договору оренди, крім випадків коли договір був укладений на строк, що становить менш як п`ять років, та з моменту укладення не продовжувався, і заява орендаря стосується збільшення строку оренди з метою приведення його у відповідність із визначеним Законом мінімальним строком. Заява орендаря підлягає задоволенню, якщо право власності на об`єкт оренди зареєстровано за державою (відповідною територіальною громадою) у державному реєстрі речових прав станом на дату заяви орендаря або станом на дату закінчення строку, на який був укладений договір. У разі прийняття рішення про внесення змін до договору з метою приведення його строку у відповідність із мінімальним строком оренди, передбаченим Законом, договір оренди викладається в новій редакції згідно з примірним договором оренди, затвердженим відповідно до частини першої статті 16 Закону, але перебіг строку оренди визначається ретроактивно з дати підписання акта приймання-передачі майна за договором, до якого вносяться зміни шляхом викладення його у новій редакції. Якщо це вимагається законом, договір оренди, викладений у новій редакції, підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Для внесення змін до договору оренди орендар звертається до орендодавця із заявою, де зазначаються положення договору, які він пропонує змінити, та пояснення необхідності внесення таких змін (п. 129 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна).

Відповідно до п. 130 Порядку орендодавець протягом десяти робочих днів з моменту отримання заяви орендаря про зміни до договору оренди: приймає рішення про задоволення заяви або про відмову у задоволенні заяви у випадках, передбачених цим пунктом Порядку; надсилає заяву для погодження уповноваженому органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, відповідно до вимог законодавства, статуту або положення балансоутримувача.

Уповноважений орган управління протягом 40 робочих днів надає погодження або відмову у погодженні на внесення змін до договору оренди. Відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви вважається погодженням уповноваженого органу управління рішення про задоволення заяви про внесення змін до договору оренди.

Орендодавець протягом п`яти робочих днів з дати отримання погодження уповноваженого органу управління на внесення змін до договору оренди приймає рішення про задоволення заяви орендаря.

Орендодавець протягом п`яти робочих днів з дати прийняття рішення про задоволення заяви орендаря готує проект додаткової угоди до договору оренди.

Так, позивачем вчинено всі дії, передбачені законодавством, щодо внесення змін в п. 10.1. Договору оренди №306/2017 від 21.11.2017 року про продовження дії договору оренду.

Відповідно до ч. 1статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства, Європейський суд з прав людини зазначив, що законними очікуваннями є очікування на законних підставах продовження терміну дії договору оренди, і це очікування є складовою частиною права власності заявника, наданого йому за договором оренди в розумінні зазначеної статті. ЄСПЛ дійшов висновку про те, що заявник мав право, принаймні, очікувати на законних підставах, що він зможе продовжити термін дії договору, і таке очікування можна вважати - в цілях застосування положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції - складовою частиною його права власності, наданого йому за договором оренди.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Тобто, в даному випадку правомірні очікування полягають у можливості користування майном у майбутньому у термін, передбачений договором.

Таким чином, у позивача на підставі договору оренду №306/2017 від 21.11.2017 року виникло право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді, як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Відповідно до п. 71 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року, суд наголошує на тому, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Отже, суд вважає, що згідно вимог п. 130 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви позивача КЕВ м. Чернівці (07.07.2020 року) вважається погодженням уповноваженого органу управління (17.08.2020 року), а рішення про задоволення заяви позивача щодо внесення зміни в п. 10.1. договору оренди нерухомого військового майна №306/2017 від 21.11.2017 року мало бути прийнято протягом п`яти робочих днів.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, повно та всебічно оцінивши пояснення учасників судового процесу та наявні у справі докази, приділивши увагу кожному твердженню, посиланню та доводу у даній справі, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини згідно вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись статями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236 - 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Смок Емілії Іванівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернівці (58002, м. Чернівці, вул. Українська, 43; код 08179180) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код 00034022) про внесення змін в пункті 10.1 договору оренди нерухомого військового майна №306/2017 від 21.11.2017 року - задовольнити в повному обсязі

2.Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці внести зміни в п. 10.1. договору оренди нерухомого військового майна №306/2017 від 21.11.2017 року укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (58002, м. Чернівці, вул. Українська, 43; код 08179180) та Фізичною особою - підприємцем Смок Емілією Іванівною ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та викласти його в наступній редакції: "Цей договір укладено строком на 5 (п`ять) років, що діє з " 21" листопада 2017 року по " 20" жовтня 2022 року включно".

3.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (58002, м. Чернівці, вул. Українська, 43; код 08179180) на користь Фізичної особи - підприємця Смок Емілії Іванівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2021 року

Суддя Гушилик С.М.