Рішення № 94552590, 01.02.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3871/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) до Фізичної особи-підприємця Кульова Владислава Олександровича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 47622,56 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (позивач) до Фізичної особи - підприємця Кульова Владислава Олександровича (відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом за Договором від 27.05.2019 бн у розмірі 35228,23 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 10274,04 грн, пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 863,79 грн та заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 1256,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання згідно умов заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 27.05.2019.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2020, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

04.01.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 107), в якому відповідач проти позову заперечив повністю. В обґрунтування своїх заперечень зазначив про те, що заява від позичальника про надання кредиту не є доказом та підтвердженням самого факту надання чи отримання кредитних коштів, а служить лише зверненням для отримання позичальником цих коштів та не свідчіть про укладання між сторонами кредитного договору. Відповідачем також зазначено, що між позивачем та відповідачем фактично не було укладено письмового договору із зазначенням його істотних умов, підтвердженням цього є ненадання копії договору для ознайомлення судом.

Відзив на позовну заяву досліджено та приєднано до матеріалів справи.

28.01.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 2216), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

27.05.2019 ФОП Кульовим Владиславом Олександровичем було підписано заяву про надати Кредиту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький"" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку № НОМЕР_1 на умовах, які зазначені в заяві (надалі - Заява, т. I, а.с. 12-13).

Згідно з умовами Заяви ФОП Кульов В.О. на підставі ст. 634 ЦК України приєднався до "Умов та правил надання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький", що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови) (т.с. 1 а.с. 14-20), цією Заявкою складають кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.

Відповідно до п. 3.2.6.1.1 "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови) Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок Клієнта на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.

Пунктом 3.2.6.1.4 Умов передбачено, що клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, що разом з цими Умовами та Правилами становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.

Ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. У випадку зниження Банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, Клієнт зобов`язується здійснювати погашення кредиту в порядку передбаченому п. 3.2.6.3.5 цього Договору (п. 3.2.6.1.5 Умов).

Відповідно до п. 3.2.6.1.7 Умов сторони узгодили, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6 цього Договору.

Згідно з довідкою АТ КБ "Приватбанк" про розміри встановлених кредитних лімітів від 30.10.2020 вих. №90527HAЕ9S19S (т. I, а.с. 21) відповідачеві на поточному рахунку були встановлені наступні кредитні ліміти: 27.05.2019 - 0,00грн.; 31.05.2019 - 30.000,00грн.; 20.06.2019 - 35.000,00грн.; 24.07.2019 - 0,00грн.; 29.08.2019 - 40.000,00грн.; 18.10.2019 - 0,00грн; 23.10.2019 - 40.000,00грн.; 27.11.2019 - 0,00грн.; 30.11.2019 - 40.000,00грн.; 10.01.2020 - 0,00грн.

Позивачем надано до матеріалів справи виписки по поточному рахунку відповідача за період з 27.05.2019 по 28.10.2020 (т. I, а.с. 26-49), які свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів у межах встановленого ліміту.

Відповідно до п. 3.2.6.3.1 Умов за користування кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта.

Комісія, що несплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10 Умов).

Відповідно до п. 3.2.6.3.5 Умов розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості за Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначеній в абз. 3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10).

В разі непогашення клієнтом заборгованості за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, Клієнт зобов`язаний погасити заборгованість по кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісією, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1 (п. 3.2.6.3.6 Умов).

Відповідно до п. 3.2.6.3.8 Умов погашення кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.

Згідно з п. 3.2.6.5.1 Умов строк користування кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що Банк має право пролонгувати строк користування кредитом. Продовження обслуговування ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія.

За доводами позивача, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 35.228,23грн., заборгованість за процентами в розмірі 10.274,04грн., а також заборгованість з комісії в сумі 1256,50грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За статтею 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема, поточні рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Так, згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (частина четверта статті 1068 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать виписка по рахунку відповідача, а також наданий позивачем розрахунку заборгованості, АТ «ПРИВАТБАНК» виконало взяті на себе зобов`язання з надання відповідачеві кредиту, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання з його повернення та станом на 28.10.2020 заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить 35.228.23грн.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки АТ КБ "Приватбанк" про розміри встановлених кредитних лімітів від 30.10.2020 вих. №90527HAЕ9S19S (т. I, а.с. 21) убачається, що відповідачеві на поточному рахунку були встановлені наступні кредитні ліміти: 27.05.2019 - 0,00грн.; 31.05.2019 - 30.000,00грн.; 20.06.2019 - 35.000,00грн.; 24.07.2019 - 0,00грн.; 29.08.2019 - 40.000,00грн.; 18.10.2019 - 0,00грн; 23.10.2019 - 40.000,00грн.; 27.11.2019 - 0,00грн.; 30.11.2019 - 40.000,00грн.; 10.01.2020 - 0,00грн.

При цьому, позивачем надано до матеріалів справи виписки по поточному рахунку відповідача за період з 27.05.2019 по 28.10.2020 (т. I, а.с. 26-49), які свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів у межах встановленого ліміту.

З урахуванням наведеного, доводи відповідача про неподання Банком належних доказів, які свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів спростовуються наявними матеріалами справи та є такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні відповідачем норм права, які не відповідають їх дійсному змісту.

Всупереч положень статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом) доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано та разом із тим, поданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за кредитом останнім не спростований.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 35.228,23грн. є обґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернені позики.

Стаття 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У підписаній Заяві на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницькій» від 27.05.2019 встановлено розмір відсоткової ставки - 30%, а також розмір щомісячної комісії 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за відсотками у вигляді щомісячної комісії становить 1.256,50грн., заборгованість за процентами становить 10.274,04грн.

Перевіривши розрахунки в частині відсотків у вигляді щомісячної комісії та процентів за користування кредитними коштами, суд встановив, що їх здійснено правильно. Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення кредиту, позовні вимоги в частині стягнення 10.274,04грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом та 1.256,50грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 863,79 грн. нарахованої згідно з пунктом 3.2.6.4.2. Умов та правил надання банківських послуг.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Суд зауважує, що в Заяві на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (т. I, а.с. 12) відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді пені за порушення зобов`язання у визначеного розміру.

При цьому, позивач у позові взагалі не обґрунтував право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування.

Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" (т. I, а.с. 12), а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме такі умови щодо сплати неустойки, оскільки підпису відповідача на вищевказаних документах, наданих позивачем не вбачається.

Крім того, суд зазначає, що роздруківка із веб-сайту позивача не може бути належним доказом розумінні статей 76, 77 ГПК України, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування (постанова Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі №6-16цс15).

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, що є обов`язковим при застосуванні судами норм чинного законодавства щодо стягнення штрафної відповідальності, яка настає тільки у випадку письмової домовленості сторін щодо її застосування.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем.

Таким чином, надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17).

За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 863,79грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кульова Владислава Олександровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Договором від 27.05.2019 №б/н у розмірі 35.228,23грн.,10.274,04грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1.256,50грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.063,88грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "01" лютого 2021 р.

Суддя Є.М. Жиляєв