Рішення № 94552526, 01.02.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3898/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65) до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ", в якому просить стягнути з відповідача 10521,00 грн. основного боргу, а також пеню в сумі 1550,66 грн., суму інфляційних втрат - 125,98 грн. та 3% річних від простроченої суми -284,59 грн., а всього - 12482,23 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 30.08.2019 по вул. Рекордна/Металургів у м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Mercedes-Benz" д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Mercedes-Benz" д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Відповідно до постанови Новомосковського міжрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 по справі № 183/5638/19 ДТП сталося з вини ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ "Страхова компанія "ТАС" автомобіль за Договором добровільного комплексного страхування № AZ12-973965 від 27.02.2019, у зв`язку з чим страховиком було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 10521,00грн. Враховуючи, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП була застрахована у відповідача, позивач звернувся до останнього з вимогою про сплату суми страхового відшкодування. Проте, відповідачем сума відшкодування сплачена не була, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3898/20. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 03.12.2020 була отримана відповідачем 07.12.2020, проте, відповідач своїм правом на подання відзиву на позов, передбаченим ст. 251 ГПК України, не скористався.

Водночас, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

30.08.2019 р. по вул. Рекордна/Металургів у м. Запоріжжя трапилась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz», н/з НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mercedes-Benz», н/з НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Постановою Новомосковського міськрайоииого суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2 призвело до пошкодження транспортного засобу «Mercedes-Benz», н/з НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль був застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» за Договором добровільного комплексного страхування AZ 12-973965 від 27.02.2019 Страховим випадком за цим Договором є настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням або знищенням ТЗ внаслідок настання страхового ризику «ДТП з вини» або «ДТП без вини».

Згідно п. 21.11.1.2. Договору добровільного комплексного страхування AZ12-973965 від 27.02.2019 розмір страхового відшкодування розраховується Страховиком, виходячи з суми завданого внаслідок настання страхового випадку розміру матеріального збитку.

Відповідно до п. 21.11.1.3.1. Договору, розмір матеріального збитку при Пошкодженні ТЗ визначається згідно з калькуляцією вартості відновлювального ремонту, що складена Страховиком із застосуванням відповідним чином сертифікованого в Україні програмного забезпечення, або згідно з Актом товарознавчого дослідження (за вибором Страховика). П. 21.11.1.3.3. Договору розмір матеріального збитку розраховується з урахуванням зносу ТЗ.

Згідно ремонтної калькуляції № 16128_08 від 05.09.2019 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mercedes-Benz», н/з НОМЕР_1 складає 14 731,75 грн.

Відповідно до п.7.41. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення Е приймається рівним 0.7. що становить 4210.12 грн.

За вказаною ДТП. АТ «СГ «ТАС» (приватне) відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування», на підставі страхового акту, ремонтної калькуляції №16128_08 від 05.09.2019, заяви на виплату страхового . відшкодування від 05.09.2019 та згідно умов Договору добровільного комплексного страхування AZ12- 73965 від 27.02.2019, здійснило страхову виплату в розмірі 10521,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 46848 від 09.09.2019.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 , як водія автомобіля «Mercedes-Benz», н/з НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» за полісом ОСЦПВ №АМ/4922966. Ліміт відповідальності за шкоду майну за даним полісом складає 100 000,00 грн., франшиза - 00,00 грн. У зв`язку з укладенням полісу страхування цивільно-правової відповідальності №АМ/4922966, відповідач взяв на себе обов`язок відшкодувати шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Mercedes-Benz», н/з НОМЕР_2 .

З метою досудового врегулювання спору, 27 вересня 2019 року відповідачу була направлена заява на виплату страхового відшкодування вих.№Г0401/6879 з усіма необхідними документами для прийняття рішення, відповідно до вимог встановлених ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників транспортних засобів», яку відповідач отримав 30 вересня 2019 р. (згідно повідомлення про вручення).

Однак, відповідачем не була здійснена виплата страхового відшкодування, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 10521,00 грн. основного боргу (сплаченого страхового відшкодування), пеню в сумі 1550,66 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 125,98 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 284,59 грн., а всього - 12482,23грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Страхування, згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про страхування", який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування", яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За положеннями ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Враховуючи наведене, заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

При цьому, визначаючи обов`язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.

За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось, положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди, відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування).

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17.

Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.

Як було встановлено судом, виконуючи свої зобов`язання за Договором добровільного комплексного страхування AZ12-73965 від 27.02.2019, ПрАТ "Страхова група "ТАС" виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 10521,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 46848 від 09.09.2019.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сума сплати страхового відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами укладеного договору.

Полісом № АМ/4922966 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено ліміт відповідальності страховика за завдання шкоди майну у розмірі 100000,00 грн. та франшизою -0,00 грн.

Зважаючи на вказане, відповідачем повинна бути відшкодована шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10521,00 грн.

Відповідач доказів виплати страхового відшкодування позивачу до суду не надав.

А отже, оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "Страхова група "ТАС" про стягнення з відповідача боргу (сплаченого страхового відшкодування) у розмірі 10521,00 грн. є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, не спростовані відповідачем і є такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, у зв`язку з простроченням виплати страхового відшкодування, позивач просить також стягнути з відповідача пеню в сумі 1550,66грн., суму інфляційних втрат - 125,98 грн. та 3% річних від простроченої суми - 284,59грн.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав заяву про виплату страхового відшкодування 30.09.2019, а отже строк розгляду заяви на виплату страхового відшкодування № Г0401/6879 та сплати страхового відшкодування закінчився 30.12.2019.

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пунктом 36.5. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Отже, враховуючи правову природу спірних правовідносин, вимога про сплату страхового відшкодування є грошовим зобов`язанням та у разі неналежного виконання такого зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних.

За підрахунками позивача за період з 30.12.2019 по 23.11.2020 стягненню з відповідача підлягають сума пені у розмірі 1550,66 грн., сума інфляційного збільшення боргу у розмірі 125,98 грн. та сума 3% річних у розмірі 284,59грн.

Перевіривши правильність нарахування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1550,66 грн., інфляційних втрат у розмірі 125,98 грн. та трьох процентів річних у розмірі 284,59грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) 10521,00 грн. основного боргу (сплаченого страхового відшкодування), пеню в сумі 1550,66 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 125,98 грн., 3% річних у розмірі 284,59 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243).

Відповідач: Акціонерне товариство "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 30035289).

Повне рішення складено "01" лютого 2021 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/3898/20