Рішення № 94552520, 25.01.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2021 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/3523/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Шатерніков М.І. , Яризько В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного підприємства «Енергопостачсервіс», 93100, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 13/1, код ЄДРПОУ 34279276; доДержавного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629; про стягнення коштів в межах справи про банкрутство державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» за участі представників учасників справи:

позивача – Литвиненко В.В. (ордер серії АХ № 1020762 від 20.10.2020).

відповідача – Ґедзь Д.І. (довіреність № 546-13 від 04.07.2020).

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Енергопостачсервіс» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», в якій, після збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договорами поставки № 238дп від 13.03.2020 та № 452дп від 17.04.2020 у розмірі 178353,20 грн., з яких: основний борг у розмірі 170759, 21 грн., пеня у розмірі 5003, 99 грн., інфляційні у розмірі 231, 62 грн., 3 % річних у розмірі 2358, 38 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

У провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.11.2020 позовна заява вх. № 3523/20 передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Хотенець П.В., суддя Яризько В.О.

Ухвалою суду від 09.11.2020 позовну заяву Приватного підприємства «Енергопостачсервіс» залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.11.2020 на адресу суду від Приватного підприємства «Енергопостачсервіс» надійшла заява (вх. № 26005) про збільшення розміру позовних вимог.

19.11.2020 на адресу суду від Приватного підприємства «Енергопостачсервіс» надійшла заява (вх. № 27032) про усунення недоліків позовної заяви.

Розпорядженням керівника апарату суду № 798/2020 від 23.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Хотенця П.В. у відпустці, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5023/10655/11 (922/3523/20).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020 позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 3523/20 від 02.11.2020) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Шатерніков М.І., суддя Яризько В.О.

Ухвалою суду від 24.11.2020 прийняти позовну заяву (вх. № 3523/20 від 02.11.2020) до розгляду в межах справи про банкрутство № 5023/10655/11, відкрито провадження у справі № 922/3523/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 17.12.2020 о 14:45 год.

02.12.2020 на адресу суду від Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 28272), в якому останній просив відмовити у задоволенні позову. Вказаний відзив досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 17.12.2020 відкладено підготовче засідання на 18.01.2021 о 12:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 18.01.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні, для надання представником позивача оригіналів видаткових накладних № 93, № 124 для огляду, до 25.01.2021 о 10:30 год.

25.01.2021 на адресу суду від Приватного підприємства «Енергопостачсервіс» надійшла заява (вх. №1735) про долучення до матеріалів справи належним чином завірених видаткових накладних № 84, 93, 124 та копії платіжного доручення № 2243 від 23.04.2020.

В підготовчому засіданні повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог.

В підготовчому засіданні повноважний представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов.

За результатами дослідження матеріалів справи, у відповідності до приписів ч. 1 статті 177 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що здійснені всі дії, які необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд, зокрема постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

25.01.2021 суд закрив підготовче провадження та за письмовою згодою учасників справи (вх. № 1733, 1734) перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представники сторін наполягали на своїх позиціях, викладених у заявах по суті справи, до мирного врегулювання спору не прийшли.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

13.03.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Приватним підприємством «Енергопостачсервіс» (постачальник) укладено договір поставки № 238дп (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно – матеріальні цінності (далі - Товар), асортимент комплектність, кількість та вартість якого визначається сторонами окремо в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (а.с. 63-69).

Відповідно до п. 1.3. Договору, якість, комплектність, маркування та пакування товару повинні відповідати ГОСТ, ДСТУ, ТУ заводу – виробника, технічній документації та нормативно – правовим актам України, а також країни виробника товару.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості всього товару, поставленого за цим Договором та складає 203760, 00 грн. у тому числі ПДВ 20 % 33960, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору, вартість окремих одиниць та партії товару в цілому визначена сторонами в замовленні (заявці) щодо партії товару, яка складається в порядку, передбаченому в п. 1.2. цього Договору, та включає вартість тари, пакування, маркування та інші видатки постачальника.

Згідно з п. 2.4. Договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в безготівковій формі.

Відповідно до п.10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту печатками (у разі їх наявності) діє до 31.12.2020, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов`язань - до повного виконання.

13.03.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Приватним підприємством «Енергопостачсервіс» (постачальник) підписано та скріплено печатками останніх, Специфікацію № 1 до договору поставки № 238дп від 13.03.2020 (а.с. 69).

Відповідно до вказаної Специфікації сторони погодили поставку товару на загальну суму 203760, 00 грн.

Згідно з умовами Специфікації № 1, оплата здійснюється 100 % по факту постачання протягом 30 к.д.

Строки поставки: протягом 21 робочих днів з моменту підписання специфікації.

Позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 168043, 44 грн., а саме:

- 30.03.2020 на суму 135935, 04 грн., що підтверджується видатковою накладною № 84 від 30.03.2020;

- 08.04.2020 на суму 32108,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 93 від 08.04.2020.

На підставі Специфікації № 1, відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем:

- за видатковою накладною № 84 від 30.03.2020 до 29.04.2020;

- за видатковою накладною № 93 від 08.04.2020 до 08.05.2020.

Разом з тим, позивач вказує, що заборгованість за поставлений товар у розмірі 168043, 44 грн. сплачено не було.

Крім того, 17.04.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Приватним підприємством «Енергопостачсервіс» (постачальник) укладено договір поставки № 452дп (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно – матеріальні цінності (далі - Товар), асортимент комплектність, кількість та вартість якого визначається сторонами окремо в специфікації, що є невід`ємною частиною Договору (а.с. 74-80).

Відповідно до п. 1.3. Договору, якість, комплектність, маркування та пакування товару повинні відповідати ГОСТ, ДСТУ, ТУ заводу – виробника, технічній документації та нормативно – правовим актам України, а також країни виробника товару.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна Договору дорівнює загальній вартості всього товару, поставленого за цим Договором та складає 142164, 00 грн. у тому числі ПДВ 20 % 23694, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору, вартість окремих одиниць та партії товару в цілому визначена сторонами в специфікації щодо такої партії товару, яка складається в порядку, передбаченому в п. 1.2. цього Договору, та включає вартість тари, пакування, маркування та інші видатки постачальника.

Згідно з п. 2.4. Договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в безготівковій формі.

Відповідно до п.10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його тексту печатками (у разі їх наявності) діє до 31.12.2020, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов`язань - до повного виконання.

17.04.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Приватним підприємством «Енергопостачсервіс» (постачальник) підписано та скріплено печатками останніх, Специфікацію № 1 до договору поставки № 452дп від 17.04.2020 (а.с. 80).

Відповідно до вказаної Специфікації сторони погодили поставку товару на загальну суму 142164, 00 грн.

Згідно з умовами Специфікації № 1, оплата здійснюється 50 % попередня оплата, 50 % за фактом постачання з відтермінуванням 30 календарних днів.

Строки поставки: протягом 10 робочих днів з моменту отримання передплати 50 %.

Відповідачем перераховано на рахунок позивача попередню оплату у розмірі 11781, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2243 від 23.04.2020 на суму 11781, 00 грн.

20.05.2020 позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 14496, 77 грн., що підтверджується видатковою накладною № 124 від 20.05.2020.

На підставі Специфікації № 1, відповідач повинен був остаточно розрахуватись з позивачем за видатковою накладною № 124 від 20.05.2020 до 19.06.2020.

Разом з тим, позивач вказує, що заборгованість за поставлений товар у розмірі 2715, 77 грн. сплачено не було.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також нарахування відповідачу пені у розмірі 5003, 99 грн., інфляційних у розмірі 231, 62 грн. та 3 % річних у розмірі 2358, 38 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 статті 193 ГК України.

Укладені між сторонами Договори за своєю правовою природою є договорами поставки.

Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У даному разі, матеріалами справи підтверджено, що товар був поставлений та переданий відповідачу, та прийнятий останнім без будь-яких зауважень.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не здійснено поставку товару у обсязі передбаченому у Специфікаціях до Договорів.

Суд не погоджується з такими твердженням відповідача, оскільки аналіз приписів статті 655, ч. 1 статті 697 ЦК України дозволяє дійти висновку, що обов`язком продавця є передання товару у власність покупцеві, який у свою чергу зобов`язується сплатити за товар певну грошову суму. Отже, правовідносини купівлі-продажу зумовлюють перехід права власності на товар від продавця до покупця в момент передання товару покупцеві; при цьому, законодавцем визначено можливість збереження товару за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, якщо про таке сторони домовилися при укладенні договору купівлі-продажу.

За змістом п. 1.4. Договорів вбачається, що право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати покупцем вартості (в тому числі частково) товару або з моменту передачі товару покупцю, в залежності від того, яка з подій настане раніше.

Таким чином, сторони погодили перехід права власності на поставлений позивачем товар до покупця як з моменту оплати товару (попередня оплата) так і в момент прийняття ним товару від постачальника, що передує діям відповідача щодо оплати вартості поставленого йому позивачем товару.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару на суму 170759, 21 грн., а позовні вимоги в частині стягнення цієї суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені у розмірі 5003, 99 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч. 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч. 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами Договорів, сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання його умов, так, відповідно до п. 6.3.1. Договору, у разі неналежного виконання грошового зобов`язання, прострочення якого триває більше 10 календарних днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від простроченої до оплати суми, за кожен день такого порушення, але в будь – якому випадку не більше 30 % від суми заборгованості за відповідним зобов`язанням.

За розрахунком позивача, сума пені за період з 10.05.2020 по 27.10.2020, з 19.05.2020 по 27.10.2020, з 30.06.2020 по 27.10.2020 становить 5003, 99 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 5003, 99 грн. за вищезазначений період у системі «Законодавство» та із урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, у зв`язку з чим, вимога про стягнення пені у розмірі 5003, 99 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 2358, 38 грн. та інфляційних у розмірі 231, 62 грн., суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком позивача, сума 3 % річних за період з 10.05.2020 по 27.10.2020, з 19.05.2020 по 27.10.2020, з 30.06.2020 по 27.10.2020 становить 2385,38 грн. та інфляційних за період з травня по вересень 2020 року, червня по вересень 2020 року, липня по вересень 2020 року становить 231, 62 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних за період з 10.05.2020 по 27.10.2020, з 19.05.2020 по 27.10.2020, з 30.06.2020 по 27.10.2020 у розмірі 2385,38 грн. та інфляційних за період з травня по вересень 2020 року, червня по вересень 2020 року, липня по вересень 2020 року у розмірі 231, 62 грн., суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 2538, 38 грн. та інфляційних у розмірі 231, 62 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2675, 29 грн. покладає на відповідача.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Енергопостачсервіс» задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» на користь Приватного підприємства «Енергопостачсервіс» заборгованість у розмірі 170759, 21 грн., пеню у розмірі 5003, 99 грн., 3 % річних у розмірі 2358, 38 грн., інфляційні у розмірі 231, 62 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2675, 29 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Приватне підприємство «Енергопостачсервіс» (93100, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 13/1, код ЄДРПОУ 34279276).

Відповідач: Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "01" лютого 2021 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий М.І. Шатерніков В.О. Яризько