Рішення № 94552343, 02.02.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2021 Справа № 917/1849/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Державного вищого навчального закладу «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури», 39612, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Леонова, 14,

до Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича, АДРЕСА_1 ,

про стягнення 21 730,81 грн.

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Державного вищого навчального закладу «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури» до Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича про стягнення 21 730,81 грн., з яких 11 744,22 грн. - основна заборгованість за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 р., 9 986,59 грн. - заборгованість по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за договором від 03.02.2020 р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.12.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не вносив орендну плату за користування майном у строк, визначений договором оренди № 10/53/20-н від 30.01.2020 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

12.01.2021 року до суду надійшла заява Державного вищого навчального закладу «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури» № 818/02-24 від 30.01.2020 р. (вх. № 174) «Про уточнення (збільшення) позовних вимог», у якій позивач додатково заявив до стягнення з Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича 2 942,72 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 р. та договором про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020 р.

Згідно з приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд вважає за необхідне зазначити, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 23.01.2020 р. у справі № 925/186/19, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Якщо такі додаткові позовні вимоги зв`язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред`явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 173 ГПК України. Така дія (заявлення додаткових вимог) може кваліфікуватися лише як зміна предмету позову.

Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 р. та договором про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020 р. та позовні вимоги, заявлені у позовній заяві, пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, судом розцінено дії позивача як подання заяви про зміну предмету позову.

Водночас, частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК).

Враховуючи що провадження у даній справі було відкрито за ухвалою суду від 10.12.2020 р., останнім днем строку для звернення позивача із заявою про зміну предмету позову є 04.01.2021 року.

Як зазначено вище, заява позивача № 818/02-24 від 30.12.2020 р. надійшла до суду 12.01.2021 року.

Частиною 7 статті 116 ГПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Натомість, як вбачається зі штампу відділення зв`язку, що міститься на відповідному конверті, вказану заяву було здано на пошту 05.01.2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Відповідно до приписів п.п. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява Державного вищого навчального закладу «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури» № 818/02-24 від 30.12.2020 р. (вх. № 174 від 12.01.2021 р.) про зміну предмету позову підлягає залишенню без розгляду. Вказане не перешкоджає позивачу звернутися в подальшому з окремою позовною заявою про стягнення пені з відповідача.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував. Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що процесуальні документи у справі направлялись на адресу Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвала суду від 10.12.2020 р. про відкриття провадження у даній справі була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

30.01.2020 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та Фізичною особою-підприємцем Балою Володимиром Володимировичем було укладено договір оренди № 10/53/20-н (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Орендодавець (РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях) зобов`язувався передати, а Орендар (ФОП Бала В.В.) - прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина нежитлового приміщення гуртожитку площею 100,9 кв.м., розміщене за адресою: вул. Першотравнева, 38, м. Кременчук, Полтавська область (реєстровий номер - 01116437.1.СЖПРЦХ012), що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури», код за ЄДРПОУ - 01116437 (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість нерухомого майна станом на 31 жовтня 2019 року і становить відповідно 896 500,00 грн. (без ПДВ).

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців - з 30.01.2020 року до 30 грудня 2022 року включно (п. 10.1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

У відповідності до вищевказаного положення договору 30.01.2020 року сторонами підписано Акт приймання-передавання державного майна, зазначеного у п. 1.1 договору оренди № 10/53/20-н від 30.01.2020 р. (а.с. 13).

03.02.2020 року між Державним вищим навчальним закладом «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури» та Фізичною особою-підприємцем Балою Володимиром Володимировичем було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до умов якого Балансоутримувач (Державний ВНЗ «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури») зобов`язувався забезпечувати обслуговування, експлуатацію та ремонт внутрішньо будинкових систем, що знаходяться за адресою: 39612, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 38, загальною площею 11,9 кв.м., а Орендар - брати участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим договором.

За даними Державного вищого навчального закладу «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури» відповідач розрахунки за вказаними договорами здійснював з порушенням визначених у них строків, що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича 21 730,81 грн., з яких 11 744,22 грн. - основна заборгованість за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 р., 9 986,59 грн. - заборгованість за договором про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020 р.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 р., Акт приймання-передавання державного майна, що належить до державної власності, від 30.01.2020 р., договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020 р., рахунки за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 р. за період з січня 2020 року по листопад 2020 року, рахунки на оплату витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за період та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Згідно з п. 3.1 договору № 10/53/20-н від 30.01.2020 р. орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2019 року - 2 999,32 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди - січень 2020 року - встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2019 року.

Відповідно до п. 3.6 вказаного договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу: у співвідношенні 70 % та 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем:

70 % (сімдесят відсотків) орендної плати - до Державного бюджету на рахунок, що відкривається на ім`я територіальних органів Державного казначейства;

30 % (тридцять відсотків) орендної плати - Балансоутримувачу.

Також пунктом 3.9 договору оренди № 10/53/20-н від 30.01.2020 р. визначено, що зобов`язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у трикратному розмірі орендної плати за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок орендної плати за останні місяці оренди протягом одного місяця після укладення договору оренди на бюджетний рахунок у співвідношенні, визначеному у п. 3.6 цього договору.

Згідно з п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 03.02.2020 р. Орендар зобов`язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Обов`язок здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна також передбачений п. 5.11 договору оренди № 10/53/20-н від 30.01.2020 р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаними договорами та приписів цивільного законодавства України за оренду та утримання орендованого майна з Балансоутримувачем не розрахувався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 11 744,22 грн. основної заборгованості за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 р. та 9 986,59 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за договором від 03.02.2020 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч.3 ст.30 ГПК України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. 07.07.2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 910/10647/18. У зазначеній постанові, зокрема, встановлено, що на час звернення позивача з позовом у цій справі змінено положення ГПК України щодо правил визначення виключної підсудності спорів. У частині третій статті 16 ГПК України в попередній редакції йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном. Натомість у частині третій статті 30 ГПК України в чинній редакції йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто, перелік спорів цієї категорії розширено. З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Таким чином, з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18, а також враховуючи те, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди нерухомості, що знаходить на території Полтавської області, тобто, вимоги позивача стосуються прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном, дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду Полтавської області.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бали Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного вищого навчального закладу «Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури» (39612, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Леонова, 14, код ЄДРПОУ 01116437) 11 744,22 грн. - основна заборгованість за договором оренди державного майна № 10/53/20-н від 30.01.2020 р., 9 986,59 грн. - заборгованість по відшкодуванню витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг за договором від 03.02.2020 р.; 2 102,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.02.2021 р.

Суддя О.С. Мацко