Рішення № 94552185, 19.01.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2286/18

Господарський суд Одеської області у складі судді: Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Ісак Д.П.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) до Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” (68600, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ 05514413)

про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 20.10.2017 № 8018/1718-ТЕ-23 у розмірі 697 666,37 грн., з якої 557 870,50 грн. – пеня, 102 049,48 грн. – 3 % річних, 37 746,39 грн. – інфляційні втрати

Представники:

Від позивача – не з`явився;

Від відповідача – Прокопишин Н.Ю. (довіреність від 02.01.2020 № 1).

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Комунального підприємства “Теплові мережі “Ізмаїлтеплокомуненерго” (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 20.10.2017 № 8018/1718-ТЕ-23 у розмірі 8 436 671,25 грн., з якої 7 739 004,88 грн. – сума основного боргу, 557 870,50 грн. – пеня, 102 049,48 грн. – 3 % річних, 37 746,39 грн. – інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2018 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2019 у справі № 916/2286/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019, закрито провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” про стягнення 4 173 702,61 грн. основного боргу. Відмовлено у задоволенні позову в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” про стягнення 3 565 302,27 грн. основного боргу, 557 870,50 грн. пені, 102 049,48 грн. три проценти річних, 37 746,39 грн. інфляційних втрат. Стягнуто з Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 62 605,53 грн. судового збору.

Постановою Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 916/2286/18 касаційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2019 у частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Комунального підприємства "Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго" основного боргу у сумі 4 173 702,61 грн. і в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 3 565 302,27 грн. залишено без змін. У решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2019, а також додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2019 скасовано, справу № 916/2286/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.01.2020 справу № 916/2286/18 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Шаратову Ю.А.

Ухвалою суду від 13.01.2020 прийнято справу № 916/2286/18 до свого провадження, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.02.2020.

Протокольною ухвалою від 03.02.2020 відкладено підготовче засідання на 24.02.2020.

Протокольною ухвалою від 24.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 11.03.2020, постановлено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції і доручено його проведення Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області.

Ухвалою суду від 10.03.2020 заяву Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” від 05.02.2020 № 199 (вх. № 2-193/20 від 19.02.2020) про поворот виконання рішення у справі № 916/2286/18 – задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на користь Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” 62 605,53 грн. судового збору, сплаченого на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2019 у справі № 916/2286/18. В задоволенні іншої частини заяви КП “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” відмовлено.

Протокольною ухвалою від 11.03.2020 відкладено підготовче засідання на 23.03.2020, постановлено провести наступне підготовче засідання в режимі відеоконференції та доручено його проведення Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області.

Підготовче засідання призначене на 23.03.2020 не відбулося у зв`язку із запровадженням особливого режиму роботи суду на період карантину з 16.03.2020 по 03.04.2020.

Ухвалою суду від 18.03.2020 підготовче засідання призначено на 07.04.2020.

Протокольною ухвалою від 07.04.2020 відкладено підготовче засідання на 27.04.2020, постановлено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції і доручено його проведення Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області.

Протокольною ухвалою від 27.04.2020 відкладено підготовче засідання на 22.05.2020, також постановлено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції і доручено його проведення Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області.

Підготовче засідання призначене на 22.05.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному з 06.05.2020, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 10.06.2020 призначено підготовче засідання на 06.07.2020.

Протокольною ухвалою від 06.07.2020 відкладено підготовче засідання на 22.07.2020.

Підготовче засідання призначене на 22.07.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному з 22.07.2020, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 14.08.2020 підготовче засідання призначено на 11.09.2020, доручено Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області забезпечити проведення наступного підготовчого засідання в режимі відеоконференції.

В підготовчому засіданні 11.09.2020 представник відповідача надала клопотання про зупинення провадження у справі № 916/2286/18 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 903/918/19.

Ухвалою суду від 11.09.2020 задоволено клопотання КП “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” від 10.09.2020 № 1700 (вх. № 24131/20 від 11.09.2020). Зупинено провадження у справі № 916/2286/18 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 20.10.2017 № 8018/1718-ТЕ-23 у розмірі 697 666,37 грн., з якої 557 870,50 грн. – пеня, 102 049,48 грн. – 3 % річних, 37 746,39 грн. – інфляційні втрати до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 903/918/19.

11.11.2020 за вх. № 30232/20 до канцелярії суду від Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” надійшла заява про поновлення провадження у справі № 916/2286/18, зі змісту якої вбачається, що постановою Верховного Суду від 16.10.2020 скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.20220 та рішення Господарського суду Волинської області від 28.01.2020 у справі № 903/918/19. Справу № 903/918/19 направлено до Господарського суду Волинської області на новий розгляд. Тому оскільки провадження у справі № 916/2286/18 було зупинене до перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 903/918/19 просить суд поновити провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.11.2020 поновлено провадження у справі № 916/2286/18. Підготовче засідання призначено на 16.12.2020. Доручено Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області та Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення підготовчого засідання у справі № 916/2286/18 в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою від 16.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.01.2021, також постановлено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції і доручено його проведення Північному апеляційному господарському суду.

Протокольною ухвалою від 06.01.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.01.2021, постановлено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції проведення якого доручено Ізмаїльському міськрайонному суду Одеської області.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином.

18.01.2021 на адресу суду надійшло клопотання АТ “НАК “Нафтогаз України” про розгляд справи (вх. № 1286/21) в якому просив суд здійснювати розгляд справи № 916/2286/18 за відсутності представника позивача.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 11, 509, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 175, 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору постачання природного газу від 20.10.2017 № 8018/1718-ТЕ-23 щодо оплати.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову.

19.02.2020 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву від 05.02.2020 № 201 (вх. № 4307/20) в якому Відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог НАК «Нафтогаз України» відмовити у повному обсязі. Також Відповідач, зазначає, що у випадку визнання наведених КП «ТМ ІТКЕ» обставин недостатніми для відмови у задоволенні позовних вимог НАК «Нафтогаз України» до КП «ТМ ІТКЕ», задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

10.03.2020 на адресу суду надійшла від Позивача Відповідь на відзив від 06.03.2020 (вх. № 6098/20).

26.05.2020 на адресу суду надійшли від Відповідача заперечення на відповідь на відзив АТ “НАК “Нафтогаз України” від 25.05.2020 № 02-01-01-196 (вх. № 13393/20).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням від 13.02.2019 у справі № 916/2286/18 встановлено, що 20.10.2017 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Комунальним підприємством «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (споживач) укладено договір постачання природного газу №8018/1718-ТЕ-23, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 8200 тис.куб.м. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформляється актом приймання-передачі. Кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2493 (пункти 1.1, 1.2, 2.1, 3.7, 4.1 договору).

Відповідно до пункти 5.1, 5.2 договору № 8018/1718-ТЕ-23 від 20.10.2017 ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни природного газу, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 4942 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість – 5 930,40грн.

У пункті 6.1 договору № 8018/1718-ТЕ-23 від 20.10.2017 встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (пункту 8.1, 8.2 договору № 8018/1718-ТЕ-23 від 20.10.2017).

Згідно з пунктом 8.3 договору № 8018/1718-ТЕ-23 від 20.10.2017 сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.

У підпунктах 3, 4 пункту 11.3. договору № 8018/1718-ТЕ-23 від 20.10.2017 сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору; будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 № 20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами: не можуть бути використані для внесення змін до цього договору; можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

Згідно із пунктом 12.1 договору № 8018/1718-ТЕ-23 від 20.10.2017 він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Також рішенням від 13.02.2019 у справі № 916/2286/18 встановлено, що на підставі договору постачання природного газу № 8018/1718-ТЕ-23 від 20.10.2017 відповідач отримав за період з листопада 2017 року по березень 2018 року природний газ у кількості 6604,809 тис. куб.м. на загальну суму 39 169 159,26 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2017, від 31.12.2017, від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 31.03.2018.

На підтвердження проведення відповідачем у період з 01.10.2017 по 30.06.2018 оплати в сумі 31 430 154,38 грн. за поставлений позивачем за період з листопада 2017 року по березень 2018 року природний газ, позивач подав до справи сальдо по підприємству «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» та довідку по операціях за договором № 8018/1718-ТЕ-23.

На підтвердження проведення оплат за отриманий від позивача газ відповідач подав до справи платіжні доручення № 11 від 28.09.2018 на суму 94 139,34 грн., № 12 від 29.10.2018 на суму 131 544,42 грн., № 3 від 23.03.2018 на суму 2 388 846,95 грн., № 4 від 30.03.2018 на суму 1 135,85 грн., № 5 від 25.04.2018 на суму 2 865 986,78 грн., № 6 від 29.05.2018 на суму 619 956,08 грн., № 9 від 24.07.2018 на суму 182 958,37 грн., № 8 від 26.06.2018 на суму 108 370,96 грн., № 10 від 23.08.2018 на суму 218 204,56 грн., № 7 від 20.06.2018 на суму 20 250,50 грн., № 1 від 31.01.2018 на суму 1 952 224,83 грн., № 2 від 27.02.2018 на суму 2 849 982,43 грн., № 14 від 21.12.2018 на суму 2 731 106,45 грн., № 13 від 22.11.2018 на суму 934 138,87грн.

Так у акті звіряння розрахунків від 31.12.2018, складеному між КП «ТМ ІТКЕ» та НАК «Нафтогаз України», сторони визначили, що станом на 31.12.2018 заборгованість відповідача за договором № 8018/1718-ТЕ-23 складала 96 912,87 грн., яка була погашена згідно платіжного доручення № 1 від 24.02.2019.

Відповідно до ліцензій від 25.10.2017, виданих Одеською обласною державною адміністрацією, КП «ТМ ІТКЕ» є постачальником та виробником теплової енергії.

Як вбачається із підписаного сторонами спору акту звіряння розрахунків від 30.09.2018, станом на дату складання акту за договором № 8018/1718-ТЕ-23 відповідач заборгував позивачу 4 173 702,61 грн.

На підтвердження того, що станом на 08.11.2018 заборгованість відповідача складала 3 762 158,19 грн. останній подав картки рахунку 63 по контрагенту «Нафтогаз України» (нас.2017-2018р.р.) за період з 01.10.2018 по 30.11.2018 та з 01.07.2018 по 26.12.2018.

Суд враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 903/918/19 відповідно до якої, у разі здійснення теплопостачальною організацією розрахунків за отриманий у гарантованого постачальника природний газ за рахунок субвенцій з державного бюджету на підставі спільних протокольних рішень, підписаних між постачальником, споживачем природного газу та іншим учасниками розрахунків з боку держави, нарахування відповідачу-споживачу пені на підставі договору постачання, а також застосування до нього відповідальності за порушення грошового зобов`язання з оплати вартості поставленого газу в порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат є можливим у випадку, якщо відповідач здійснив оплату отриманих ним з державного бюджету коштів поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями.

Підставою для стягнення з відповідача нарахувань, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, та застосування до нього штрафних санкцій (пені) у погодженому у договорі поставки розмірі за порушення грошового зобов`язання, може бути наявність у відповідача, як споживача природного газу, суми основного боргу за розрахунками за отриманий від позивача природний газ, яка не була предметом регулювання спільних протокольних рішень та несвоєчасно сплачена відповідачем за рахунок власних коштів.

Отже виходячи із предмета та підстав позову щодо стягнення з теплопостачальної організації пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку із простроченням в оплаті вартості поставки природного газу на користь гарантованого постачальника, а також з урахуванням особливостей правового регулювання спірних правовідносин відповідно до статей 19, 19-1 Закону України "Про теплопостачання", статей 11-13 Закону України "Про ринок природного газу", Порядків №20, №217, №256, №483, до предмета доказування у цій справі входять такі обставини: яку частину оплати за придбаний природний газ у спірний період відповідач-споживач здійснив власними коштами; який розмір вартості поставки газу погашено у спосіб проведення взаєморозрахунків між гарантованим постачальником, споживачем та іншими учасниками розрахунків з боку держави через процедуру, визначену порядками, шляхом підписання спільних протокольних рішень; чи дотримано відповідачем порядку і строків внесення виділених йому з державного бюджету коштів, як субвенцій, на погашення вартості наданих ним послуг з теплопостачання пільговим категоріям населення відповідно до умов спільних протокольних рішень; чи допущено відповідачем порушення строків виконання договірних зобов`язань в частині оплати власними грошовими коштами вартості придбаного газу за кожним з актів приймання-передачі природного газу у визначений позивачем спірний період.

Як вбачається із акту від 31.01.2018 між КП «ТМ ІТКЕ», Фінансовим управлінням Ізмаїльської міської ради та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла за послуги з централізованого опалення: згідно показників обліку по наданих послугах та затвердженими тарифами і цінами станом на 01.01.2018 рахувалась кредиторська заборгованість за надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян відповідно до законодавства у сумі 429 727,22 грн.; всього профінансовано боргів минулих років на суму 429 727,22 грн., у зв`язку з чим кредиторська заборгованість станом на 01.01.2018 була відсутня; з початку поточного року по 01.02.2018 нараховано 487 004,04 грн., які станом на дату складання акту погашеними не були.

Як випливає зі змісту Акту від 28.02.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за надання пільг з урахуванням боргів минулих років станом 01.03.2018 складає 969 771,33 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 30.03.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за надання пільг з урахуванням боргів минулих років станом 01.04.2018 складає 492 965,54 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 27.04.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за надання пільг з урахуванням боргів минулих років станом 01.05.2018 складає 465 738,77 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 31.05.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за надання пільг з урахуванням боргів минулих років станом 01.06.2018 складає 105 379,76 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 27.06.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за надання пільг з урахуванням боргів минулих років станом 01.07.2018 складає 105 807,49 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 31.07.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за надання пільг з урахуванням боргів минулих років станом 01.08.2018 складає 107 307,08 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 31.08.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за надання пільг з урахуванням боргів минулих років станом 01.09.2018 складає 115 395,69 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 28.09.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за надання пільг з урахуванням боргів минулих років станом 01.10.2018 складає 290 158,04 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 31.10.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за надання пільг з урахуванням боргів минулих років станом 01.11.2018 складає 419 442,34 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 31.01.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за субсидії з урахуванням боргів минулих років станом 01.02.2018 складає 5 110 671,82 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 28.02.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за субсидії з урахуванням боргів минулих років станом 01.03.2018 складає 4 594 797,11 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 30.03.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за субсидії з урахуванням боргів минулих років станом 01.04.2018 складає 5 538 762,10 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 27.04.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за субсидії з урахуванням боргів минулих років станом 01.05.2018 складає 3 415 666,77 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 31.05.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за субсидії з урахуванням боргів минулих років станом 01.06.2018 складає 3 250 193,36 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 27.06.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за субсидії з урахуванням боргів минулих років станом 01.07.2018 складає 3 452 783,96 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 31.07.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за субсидії з урахуванням боргів минулих років станом 01.08.2018 складає 3 567 903,72 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 31.08.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за субсидії з урахуванням боргів минулих років станом 01.09.2018 складає 3 636 555,78 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 28.09.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за субсидії з урахуванням боргів минулих років станом 01.10.2018 складає 3 728 320,27 грн.

Як випливає зі змісту Акту від 31.10.2018 складеного між Відповідачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету УП та СЗН м. Ізмаїла, кредиторська заборгованість за субсидії з урахуванням боргів минулих років станом 01.11.2018 складає 3 598 554,03 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до реєстру спожитих енергоносіїв та наданих послуг за жовтень 2018р., заборгованість перед відповідачем по сплаті пільг та субсидій станом на листопад 2018р. складає 4 017 996,37 грн.

Слід зауважити наступне, що до набрання чинності Порядком № 256 (01.01.2018) розрахунки КП "ТМ ІТКЕ" з НАК "Нафтогаз України" в частині споживання природного газу для виробництва теплової енергії споживачам, які мають пільги та субсидії, здійснювались виключно на підставі Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 (далі - Порядок № 20), Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергії, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України, № 493/688 від 03.08.2015 - шляхом підписання спільних протокольних рішень.

Беручи до уваги підстави для підписання спільних протокольних рішень, передбачені Порядком № 20 та Порядком № 493/688, порядок та строки складання зведених реєстрів по погашенню заборгованості за пільгами та субсидіями, актів звіряння розрахунків, підписання яких можливе після підписання акту приймання-передачі природного газу, а це наступний місяць, що настає за розрахунковим п. 3.8 Договору від 20.10.2017, Порядок № 20 мав бути застосований до зобов`язань за Договором від 20.10.2017, які виникли в листопаді 2017 року.

Розрахунки КП "ТМ ІТКЕ" з НАК "Нафтогаз України" в частині споживання природного газу згідно Договору від 20.10.2017 для виробництва теплової енергії споживачам, які мають пільги та субсидії, за зобов`язаннями грудня 2017 року, січня-березня 2018 року, підпадають під предмет регулювання Порядку № 256, враховуючи строки оформлення необхідної документації (пункти 5, 6 Порядку № 256), строки перерахування бюджетних коштів - наступний місяць, що настає за звітним, (пункти 7, 8 Порядку № 256), та факт припинення чинності з 01.01.2018 Порядку № 20.

Судом встановлено, що на виконання Порядку № 20, з урахуванням його вимог, 14.12.2017 листом № 2253 КП "ТМ ІТКЕ" на адресу НАК "Нафтогаз України" було направлено для підписання спільне протокольне рішення (з підписами усіх учасників розрахунків) на суму 2 043 004,60 грн., з метою проведення розрахукнів за природний газ в листопаді 2017 року згідно з Договором від 20.10.2017 № 8018/1718-ТЕ-23.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 20 НАК "Нафтогаз України" зобов`язана була підписати з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього порядку.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, доданого позивачем до позову, у КП "ТМ ІТКЕ" обліковувалась заборгованість за листопад 2017 року згідно Договору від 20.10.2017, а тому у НАК "Нафтогаз України" не було підстав не підписувати спільне протокольне рішення для погашення заборгованості за листопад 2017 року.

Проте, направлене спільне протокольне рішення не було підписане позивачем.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Враховуючи те, що КП "ТМ ІТКЕ" вжило всіх заходів для виконання Порядку № 20, як акту законодавства, яким врегульовано спосіб оплати за природний газ, спожитий для виробництва теплової енергії пільговій категорії споживачів, а позивач, відмовився прийняти належне виконання зобов`язання, оскільки не підписав спільне протокольне рішення, у встановлені Порядком № 20 строки, у КП "ТМ ІТКЕ" не настало прострочення за зобов`язаннями листопада 2017 року в частині суми (2 043 044,60 грн.), яка була предметом направленого спільного протокольного рішення, а тому відсутні підстави для стягнення на користь НАК "Нафтогаз України" пені та 3 % річних, нарахованих за зобов`язаннями листопада 2017 року.

Щодо твердження позивача, що НАК "Нафтогаз України" не має відношення до розрахунків, передбачених Порядком № 256, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 8-1 Порядку № 256 (чинного у спірний період) кошти на оплату пільг і субсидій за природний газ, послуги з транспортування, розподілу та постачання природного газу, теплопостачання, отримані від головних розпорядників місцевих бюджетів згідно з пунктом 8 цього Порядку, використовуються суб`єктами господарювання, розрахунки з якими здійснюються за рахунок таких коштів, за цільовим призначенням з урахуванням вимог цього пункту. Суб`єктами господарювання, які мають ліцензію на виробництво теплової енергії, та/або їх відокремленими структурними підрозділами отримані кошти спрямовуються на оплату природного газу оптовим продавцям та власникам ресурсу природного газу (в тому числі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"). Оптовими продавцями природного газу (в тому числі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") кошти, отримані згідно з абзацами другим - четвертим та сьомим цього пункту, спрямовуються виключно на закупівлю природного газу у вітчизняних виробників та (або) сплату грошових зобов`язань із загальнодержавних податків та зборів до бюджету.

Отже, Порядок № 256, визначивши конкретних учасників механізму використання бюджетних коштів, в тому числі, НАК "Нафтогаз України", як оптового продавця природного газу, і КП "ТМ ІТКЕ", як надавач послуги, встановивши цільове призначення та направлення, отриманих коштів кожним із учасників, підтверджує пряме відношення НАК "Нафтогаз України" до безперервної процедури взаєморозрахунків, врегульованої самим Порядком № 256, оскільки саме НАК "Нафтогаз України" є учасником, який завершує процедуру використання коштів на оплату пільг і субсидій.

Умовами Договору від 20.10.2017, в тому числі, врегульовувався порядок оплати за природний газ, спожитий для виробництва теплової енергії пільговій категорії громадян, а саме - за процедурою, встановленою Порядком № 20.

З втратою чинності Порядку № 20 (01.01.2018), сторонами не вносились зміни в Договір від 20.10.2017 щодо визначення порядку оплати за природний газ, спожитий для виробництва теплової енергії пільговій категорії громадян, з урахуванням положень порядку № 256.

Тобто, фактично підставами для виникнення прав і обов`язків НАК "Нафтогаз України" та КП "ТМ ІТКЕ" в частині оплати за природний газ, спожитий для виробництва теплової енергії пільговій категорії споживачів, починаючи з 01.01.2018, є Порядок № 256, як акт цивільного законодавства, що кореспондується з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України. Вказане свідчить про обов`язковість норм Порядку № 256 для позивача і відповідача у даній справі, навіть за відсутності автоматичного перерахування коштів.

Судом встановлено, що як випливає зі змісту платіжних доручень № 11 від 28.09.2018 на суму 94 139,34 грн., № 12 від 29.10.2018 на суму 131 544,42 грн., № 3 від 23.03.2018 на суму 2 388 846,95 грн., № 4 від 30.03.2018 на суму 1 135,85 грн., № 5 від 25.04.2018 на суму 2 865 986,78 грн., № 6 від 29.05.2018 на суму 619 956,08 грн., № 9 від 24.07.2018 на суму 182 958,37 грн., № 8 від 26.06.2018 на суму 108 370,96 грн., № 10 від 23.08.2018 на суму 218 204,56 грн., № 7 від 20.06.2018 на суму 20 250,50 грн., № 1 від 31.01.2018 на суму 1 952 224,83 грн., № 2 від 27.02.2018 на суму 2 849 982,43 грн., № 14 від 21.12.2018 на суму 2 731 106,45 грн., № 13 від 22.11.2018 на суму 934 138,87грн.

Призначенням платежу в усіх цих платіжних дорученнях є: постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256, згідно Договору № 8018/1718-ТЕ-23.

Як випливає зі змісту картки рахунку № 311 КП "ТМ ІТКЕ" суми отримані за період за 01.01.2018 по 31.01.2019 від Державного казначейства без прострочення були в дні отримання сплачені на рахунок позивача. А відтак, відповідачем дотримано порядок і строки внесення виділених йому з державного бюджету коштів, як субвенцій, на погашення вартості наданих ним послуг з теплопостачання пільговим категоріям населення, на рахунок позивача.

Отже відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача 557 870,50 грн. пені, 102 049,48 грн. 3 % річних та 37 746,39 грн. інфляційних втрат.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

При розподілі судових витрат, суд враховує положення частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд враховує, що провадження у справі було закрито в частині суми основного боргу у розмірі 4 173 702,61 грн. у зв`язку з її сплатою під час розгляду справи судом, що становить 49,47 % від первісно заявлених позовних вимог (4 173 702,61 Х 100 / 8 436 671,25 = 49,47).

З огляду на наведене, у зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд на підставі частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат Позивача у пропорції 49,47 % незалежно від результатів вирішення спору. При цьому, частина судових витрат відповідача покладається на позивача у пропорції 50,53 %.

Судом встановлено, що НАК "Нафтогаз України" сплачено за подання позовної заяви 27.09.2018 судовий збір в розмірі 126 550,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.09.2018 № 6008635. /т. І а.с. 11/.

Також НАК "Нафтогаз України" сплатила за подання апеляційної скарги 06.03.2019 судовий збір в розмірі 15 697,49 грн. та 12.04.2019 - 80219,31 грн., що підтверджується виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 07.03.2019 та від 17.04.2019 /т. ІІ а.с. 95, 96/.

Окрім того, 29.05.2019 НАК "Нафтогаз України" сплатила за подання касаційної скарги судовий збір в розмірі 20 930,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.05.2019 № 7004960. /т. ІІІ а.с. 7/.

Тобто, НАК "Нафтогаз України" сплачено судовий збір у загальній сумі 243 396,87 грн. (126 550,07 + 95 916,80 + 20 930,00 = 243 396,87). А відтак, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 120 408,44 грн. (243 396,87 Х 49,47 / 100 = 120 408,44).

Судом встановлено, що КП "ТМ ІТКЕ" сплачено за подання апеляційної скарги 18.03.2019 судовий збір в розмірі 2 881,50 грн., що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 19.03.2019 /т. ІІ а.с. 59/.

Також КП "ТМ ІТКЕ" сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 3 842,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.06.2019 № 52. /т. ІІІ а.с. 32/.

Тобто, КП "ТМ ІТКЕ" сплачено судовий збір у загальній сумі 6 723,50 грн. (2 881,50 +3 842,00 = 6 723,50). А відтак, на позивача покладаються витрати відповідача зі сплати судового збору в сумі 3 397,39 грн. (6 723,50 Х 50,53 / 100 = 3 397,39).

Згідно із частиною першою та пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, третьою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

До відзиву на позовну заяву від 15.11.2018 надано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого відповідач очікував понести витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката суму в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 02.01.2019 між КП "ТМ ІТКЕ" та адвокатом Прокопишин Н.Ю. укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги. /т. ІІ а.с. 22-23/.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як випливає зі змісту Звіту про надання правової (правничої) допомоги у справі № 916/2286/18 від 14.02.2019, а також Акту прийняття-передачі наданої правової (правничої) допомоги у справі № 916/2286/18 від 15.02.2019, адвокатом Прокопишин Н.Ю. було надано правову допомогу вартість якої становить 7 500,00 грн. Вказану суму було сплачено відповідачем платіжним дорученням від 15.02.2019 № 171. /т. ІІ а.с. 24, 25, 26/.

Як випливає зі змісту Звіту про надання правової (правничої) допомоги у справі № 916/2286/18 від 22.05.2019, а також Акту прийняття-передачі наданої правової (правничої) допомоги у справі № 916/2286/18 від 22.05.2019, адвокатом Прокопишин Н.Ю. було надано правову допомогу вартість якої становить 26 400,00 грн. Вказану суму було сплачено відповідачем платіжним дорученням від 27.05.2019 № 81. /т. ІІ а.с. 199, 200, 195/.

Як випливає зі змісту Звіту про надання правової (правничої) допомоги у справі № 916/2286/18 від 22.11.2019, а також Акту прийняття-передачі наданої правової (правничої) допомоги у справі № 916/2286/18 від 25.11.2019, адвокатом Прокопишин Н.Ю. було надано правову допомогу вартість якої становить 15 300,00 грн. Вказану суму було сплачено відповідачем платіжним дорученням від 25.11.2019 № 109. /т. ІІ а.с. 115, 116, 120/.

Окрім того, відповідачем надано копії фіскальних чеків від 20.06.2019 на суму 42,20 грн. та на суму 48,20 грн. та поштові накладні до них, на підтвердження оплати відправлення поштової кореспонденції у зв`язку із розглядом справи. /т. ІІІ а.с. 113, 114/.

Отже на момент ухвалення рішення відповідачем надано докази про понесені ним судові витрати на загальну суму 49 468,44 грн. (7 635,84 + 26 442,20 + 15 300,00 + 42,20 + 48,20 = 49 468,44). А відтак, на позивача покладаються судові витрати відповідача в сумі 24 996,41 грн. (49 468,44 Х 50,53 / 100 = 24 996,41).

Крім того, підлягає стягненню з позивача на користь відповідача сума у розмірі 2 881,50 грн., яка сплачена на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 за платіжним дорученням від 10.07.2019 № 17. /т. ІІІ а.с. 177/.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Представником відповідача у судовому засіданні зроблено усну заяву про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат на правову допомогу та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 629 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” (68600, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ 05514413) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) витрати на сплату судового збору в розмірі 120 408,44 грн. (сто двадцять тисяч чотириста вісім гривень 44 коп.).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” (68600, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ 05514413) витрати на сплату судового збору в розмірі 3 397,39 грн. (три тисячі триста дев`яносто сім гривень 39 коп.) та судові витрати в розмірі 24 996,41 грн. (двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість гривень 41 коп.).

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” (68600, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ 05514413) витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню 50 коп.).

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені судові витрати) на 19.01.2021 о 13 год. 45 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 530 (5 поверх), явка учасників процесу не обов`язкова.

6. Позивачу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення у справі судових витрат.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 29 січня 2021 р.

Суддя Ю.А. Шаратов