Рішення № 94552086, 28.01.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2021 справа № 914/2984/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мед Трейд Сервіс”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “МІСТ Експрес”, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне підприємство Медичний центр “Інтерсоно”

про стягнення відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 13 543,58грн.

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Пукач М.В.

За участю представників

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Бардецька Н.І.

Третя особа: не з`явилася

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Мед Трейд Сервіс”, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “МІСТ Експрес”, м. Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне підприємство Медичний центр “Інтерсоно”, м. Львів про стягнення відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 13 543,58грн.

Предметом позову є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “МІСТ Експрес” відщкодування матеріальної шкоди у розмірі 13 543,58грн., завданої перевізником (відповідачем) щодо перевезення вантажу.

Підставою позову є обставини, з якими пов`язується неналежне перевезення відправленого товару ( кушетка КП процедурна у кількості 4шт.) та його пошкодження, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідачем завдано матеріальні збитки через пошкодження відправдення з вини відповідача, тому відповідач повинен відшкодувати оголошену цінність відправлення у розмірі 13 000,00грн. та вартість доставки у розмірі 543,58грн.

Ухвалою суду від 05.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.12.2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 24.12.2020 року розгляд справи відкладено на 21.01.2021 року.

Ухвалою суду від 21.01.2021 року поновлено строк подачі доказів, долучено до матеріалів справи докази подані відповідачем за вхідн.№ 1124/21 від 19.01.2021; відкладено судове засідання на 28.01.2021 року.

У судове засідання 28.01.2021 року позивач явку уповноваженого представника забезпечив, та в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити в повному обсязі.

23.12.2020 року представником позивача подано клопотання за вх.336375/20 про розгляд справи за наявними у справі матеріалами. 12.01.2021 року від позивача на поштову адресу суду надійшла відповідь на відзив за вх.№477/21.

19.01.2021 року від позивача надійшло клопотання за вх.№1155/21 про приєднання доказів понесених судових витрат. 26.01.2021 року на електронну адресу суду від позивача надійшло заперечення за вх.№1831/21.

У судове засідання 28.01.2021 року відповідач явку уповноваженого представника забезпечив, який заперечив проти позовних вимог та просить в позові відмовити повністю. 11.12.2020 року від відповідача на поштову адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№35538/20 з документами згідно вказаного додатку, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.

19.01.2021 року відповідачем подано через канцелярію суду клопотання за вх.№1124/21 про приєднання додаткових доказів до справи та поновлення строку на подання зазначених доказів.

У судове засідання 28.01.2021 року третя особа явку у повноваженого представника не забезпечила. 09.12.2020 року від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по справі за вх.№35232/20.

Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, які вказані позивачем у позовній заяві, відтак позивач, відповідач та третя особа належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 22.01.2021 року, судом додатково надіслано ухвали суду на відомі електронні адреси учасників справи.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження, позовні матеріали надіслано учасникам справи, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

16.06.2020 року Позивач здійснив відправлення товару кушетки медичні у кількості 4 шт., вантажна декларація № 712-1721410 скориставшись послугами перевізника Відповідача щодо перевезення вантажу. Товар при відправленні оцінено в розмірі 13 000,00 гривень та вартість доставки у розмірі 543,58 гривень.

У відповідності до умов п. 6 Договору про надання послуг поштового зв`язку, в тому числі пересилання відправлень масою, понад 30 кг, розміщеного Відповідачем на своєму сайті, який є публічним договором, зазначено про відповідальність сторін та порядок розгляду претензій.

Згідно акту 51-3 складеного 23.06.2020 року о 10 год. 48 хв. місце складання: м. Львів, вул. Стрийська , буд 201, комісією у складі: перевізника ТОВ «Торговий Дім «МІСТ Експрес» водія ОСОБА_1 та одержувача ПП «Інтерсоно» ЄДРПОУ 31589486 в особі завідувача ЛКТ № 2 ОСОБА_2 встановлено пошкодження при перевезенні.

Позивач вважає, що Відповідачем завдано матеріальні збитки через пошкодження відправлення з вини Відповідача, тому останній повинен відшкодувати Позивачу суму оголошену цінність відправлення у розмірі 13 000,00 гривень та вартість доставки у розмірі 543,58 гривень.

Правова позиція відповідача.

У поданому відзиві на позовну заяву, відповідач заперечує позовні вимог з наступних підстав. Зазначає, що Договір про надання послуг поштового зв`язку, в тому числі пересилання відправлень масою, понад 30 кг, який розміщений на офіційному сайті, не є публічним, крім того, даний договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Здійснення доставки відправлень ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» відбувається на підставі Стандартних умов сервісу (надалі - СУС), які розроблені на основі чинного законодавства України та регулюють відносини з організації та надання ТзОВ «Торговий дім «Міст Експрес» (надалі - Експедитор / Експедитор/Виконавець) Послуг з доставки відправлень (Основні послуги), а також Додаткові послуги, пов`язані із доставкою відправлень на території України.

Позивачем було передано на відправлення вантаж, який було запаковано Позивачем самостійно. Таким чином, Позивач, в силу положень п.5 СУС був зобов`язаний забезпечити Відправлення відповідним транспортним пакуванням, яке забезпечить збереження Відправлення та його вкладення при кількаразовому перевантаженні та транспортуванні. Відтак, Відправлення приймалося та передавалося виключно по кількості місць та цілісності упакування. В подано відзиві відповідач заперечує проти заявлених до стягнення позивачем витрат на правничу допомогу.

В підтвердження правової позиції відповідач надав письмові показання свідка – ОСОБА_3 , які відповідають ст.88 ГПК України, яка працює на посаді оператора з уведення даних в УОМ (ОМ) в ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» додані до клопотання про приєднання додаткових доказів до справи та поновлення строку на подання зазначених доказів вх.№1124/21). Зокрема, зазначено, що представник позивача надав для перевезення неналежно упакований товар і погодився нести всі ризики у зв`язку з його пошкодженням. Від надання послуг щодо упаковки товару при його прийнятті відмовився.

Пояснення третьої особи у справі.

ПП «Медичний центр «Інтерсоно» у червні 2020р. замовляло кушетки медичні у кількості 4 шт. Доставка здійснювалась Відповідачем на адресу філії у м. Львів, вул. Стрийська,204. При доставці на адресу 23.06.2020р. було виявлено пошкодження упакування і вмісту вантажу- медичних кушеток, а саме потерто кути, сидіння і ін. упакування було мокрим, про що було проведено фото фіксацію. Про це було складено Акт 51-3 від 23.06.2020 року о 10 год. 48 хв. за участю представника перевізника ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» водія Комарун О.О. та представника ПП «Медичний центр «Інтерсоно», завідувача ЛКТ № 2 Соловей Людмили. Відтак, було вирішено відправлення не приймати повністю та залишити у перевізника - Відповідача, про що зазначено в Акті. Також повідомляє суд, що Позивач повторно здійснив поставку кушеток медичних 4 шт. у липні 2020р., які також мали незначні пошкодження упакування, про що було складено Акт 51-3 від 02.07.2020р. Проте даний товар прийнято одержувачем ПП «Медичний центр «Інтерсоно» в якості заміни, оскільки пошкодження не були значними.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед Трейд Сервіс» (Позивач) звернулося з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «МІСТ Експрес» (Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне підприємство Медичний центр “Інтерсоно”, м. Львів ( Третя особа) про стягнення матеріальних збитків завданих перевізником щодо перевезення вантажу.

16.06.2020 року Позивач здійснив відправлення товару кушетки медичні у кількості 4 шт., вантажна декларація № 712-1721410 скориставшись послугами перевізника Відповідача щодо перевезення вантажу, відповідно до вантажної декларації. Товар при відправленні оцінено в розмірі 13 000,00 гривень та вартість доставки у розмірі 543,58 гривень.

Позивач придбав даний товар, згідно видаткової накладної № 60 від 15.06.2020 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Інвест Групп», що підтверджується накладною № 60.

Згідно видаткової накладної № 23 від 15.06.2020 року постачальником є ТОВ «Мед Трейд Сервіс» п/р НОМЕР_1 у банку ПАТ Приват Банк, покупець ОСОБА_2 складено рахунок на оплату покупцю № 22, код товару 19720 кушетка КП процедурна у кількості 4 шт., за ціною 3 250,00 грн. за 1 пгг., загальною вартістю 13000,00 гривень відповідно до видаткової накладної № 23.

Згідно акту 51-3 складеного 23.06.2020 року місце складання: м. Львів, вул. Стрийська , буд 201, комісією у складі: перевізника ТОВ «Торговий Дім «МІСТ Експрес» водія ОСОБА_1 та одержувача ПП «Інтерсоно» ЄДРПОУ 31589486 в особі завідувача ЛКТ № 2 Соловей Людмили встановлено наступні пошкодження при перевезенні: 1. Стан упаковки має доступ до вкладення кушеток медичних у кількості 4 пгг. (розірвано гофрований ящик, поліетиленовий пакет); 2. Розірвані кути, упаковка мокра; 3. Стан вкладення: кушетки медичні у кількості 4 шт. - забруднено, пошкоджено та обдерто кути).

Відповідно до матеріалів справи, за результатами складання акту комісією вирішено відправлення не приймати та залишити у перевізника Відповідача (копія акту в матеріалах справи).

Позивач на виконання зобов`язань здійснив доставку іншого товару Третій особі.

30.07.2020 року Позивач направив поштовим відправленням претензію з описом про вкладення до цінного листа з пропозицією перевізнику ТОВ «Торговий Дім «МІСТ Експрес» досудового врегулювання спору та здійснити відшкодування збитків в розмірі 13 000,00 гривень за пошкоджений товар при здійсненні перевезення Відповідачем (в матеріалах справи).

Зі змісту вказаної претензії вбачається, що позивач просив повідомити відповідача про результат розгляду претензій від 23.06.2020 року та 30.07.2020 року та перерахувати на ТзОВ «Мед Трейд Сервіс», ЄДРПОУ 43016265, на п/р НОМЕР_2 у банку ПАТ Приват Банк, завдані Відповідачем збитки у розмірі 13000 гривень.

Відповідач не надав письмової відповіді на претензію від 23.06.2020 року та 30.07.2020 року та не відшкодував Позивачу завданих матеріальних збитків пошкодженого товару, який втратив свій товарний вигляд та вартість доставки.

Відтак, Позивач вважає, що йому завдано матеріальні збитки через пошкодження відправлення з вини Відповідача, тому відповідач повинен відшкодувати Позивачу суму оголошену цінність відправлення у розмірі 13 000,00 гривень та вартість доставки у розмірі 543,58 гривень.

Норми права та мотиви суду

Предметом доказування є факти заподіяння збитків, їх розмір, встановлення складу правопорушення, завданої перевізником при перевезенні вантажу.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та іншої майнової шкоди.

Обов`язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов`язань.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу, недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Відповідно п. 5.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за №363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 упакування - це процес розміщення продукції в упаковці (тарі). Упаковка (тара) повинна відповідати державним стандартам.

Відповідно п. 5.2. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні до упаковки ставляться такі вимоги: - вид упаковки має відповідати особливостям вантажу; - упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу під час його транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт; - упаковка має відповідати кліматичним умовам; - упаковка має відповідати вимогам митного режиму; - упаковка може виконувати рекламні цілі.

З матеріалів справи слідує, що наданий до перевезення вантаж був упакований позивачем.

Відповідно до п.5.3., 5.4. згаданих правил Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України при виборі упаковки потрібно враховувати спосіб, відстань і тривалість транспортування, можливість перевантаження вантажу в дорозі, температурний режим і вологість під час транспортування, пору року (погодні умови), сумісність з іншими вантажами тощо; характер упаковки повинен відповідати виду вантажу, вантажності автомобіля, профілю і стану дороги та іншим умовам.

При цьому відповідач надав письмові показання свідка – ОСОБА_3 , які відповідають ст.88 ГПК України, яка працює на посаді оператора з уведення даних в УОМ (ОМ) в ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» додані до клопотання про приєднання додаткових доказів до справи та поновлення строку на подання зазначених доказів вх.№1124/21). Зокрема, зазначено, що представник позивача надав для перевезення неналежно упакований товар і погодився нести всі ризики у зв`язку з його пошкодженням. Від надання послуг щодо упакування товару відповідачем при його прийнятті відмовився.

Відповідно до ч.9 ст.252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.

Викладені обставини не суперечать іншим доказам і не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності.

Суд критично оцінює доводи позивача про вплив відповідача на свого працівника щодо надання суду хибних та недостовірних показань з мотивів виконання ним трудових обов`язків та отримання відповідно заробітної плати (вух.№1831/21), оскільки особа, яка не працює у відповідача не може виконувати такі функції. Відповідно до ст.73 ГПК України засобом доказування, на підставі яких встановлюються дані, що обгрунтовують заперечення учасників справи та мають значення для вирішення справи, є показання свідка.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що «відповідач не надав належних доказів, які доводять факт здійснення своїх трудових обов`язків працівником ОСОБА_3 , саме 16.06.2020 року та витягу з облікової системи, яка ведеться в електронному вигляді, як доказ отримання у Позивача відправлення». Так, у заяві свідка, що засвідчена нотаріально приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Котляр А.І. та у якій зафіксовано про обізнанність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань зазначено, що «Я, ОСОБА_4 , працюю на посаді Оператор з уведення даних в ЕОМ (ОМ) в ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес». 16 червня 2020 року в пункті прийому/видачі відправлень ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 121, від представника ТОВ «Мед Трейд Сервіс» - Адамова Сергія я здійснювала прийом відправлення та оформлення декларації по відправленню N2 712-1721410». Відтак свідок підтвердив ці обставини.

Також суд зазначає, що у судовому засіданні 21.01.21 року суд поновив строк подачі доказів та долучив до матеріалів справи докази, подані відповідачем за вхідн. № 1124/21 від 19.01.2021.

Згідно з п.5 Стандартних умов сервісу (СУС), що розроблені на основі чинного законодавства України та регулюють відносини з організації та надання ТзОВ «Торговий дім «Міст Експрес» (надалі–Експедитор/ Експедитор/Виконавець) Послуг з доставки відправлень (Основні послуги), а також Додаткові послуги, пов`язані із доставкою відправлень на території України. і є локально-правовим актом ТзОВ «Торговий дім «Міст Експрес» та є доступним в будь-якому пункті обслуговування клієнтів/відділенні Експедитора/Виконавця та на Інтернет-сторінці www.meest-express.com.ua., відправник зобов`язаний належно запакувати Відправлення відповідно до характеру вкладення, щоб забезпечити його звичайним захистом при доставці та обробці без будь-якого ризику пошкодження, втрати його вмісту або спричинення шкоди представникам Експедитора/Виконавця. Відправник безумовно погоджується з тим, що тільки він може визначати вимоги до пакування в залежності від особливостей відправлення та його характеристик. Відправлення повинне бути запаковане таким чином, щоб унеможливити доступ до вкладення без пошкодження зовнішнього упакування та переміщення вкладень в середині відповідної тари. Відправлення приймається та передається виключно по кількості місць та цілісності упакування.

Відправник несе відповідальність за всі наслідки неналежного упакування Відправлення (бій, поломка, деформація, протікання, пошкодження, нестача вкладень тощо), а також за застосування пакування, що не відповідає особливостям такого Відправлення, його масі чи встановленим стандартам і технічним умовам.

Шляхом підписання відповідного (Публічного) Договору про надання послуг (надалі – Договір) або Замовлення (також – Вантажна Декларація, ВД) Відправник та Одержувач (Замовники) заздалегідь погоджуються з цими СУС (п.1.3.).

У п.10.16. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за №363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 також зазначено, що замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам.

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (частина 1 статті 314 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 314 Господарського кодексу України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу. А згідно ч.4 цієї ж статті- якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Доказів пошкодження вантажу і неможливість його використання за призначенням позивачем суду не надано, а судом не встановлено.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства України вбачається, що перевізник несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до моменту його передачі вантажоодержувачу, який у випадку невідповідності вантажу умовам, зазначеним у вантажній накладній, має належним чином засвідчити цей факт та своєчасно заявити про це перевізнику.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад господарського порушення, складовими елементами якого є протиправна поведінка (порушення стороною зобов`язань), спричинення збитків, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням зобов`язання та завданими збитками, вина.

Довід позивача про те, що при передачі вантажу виявлено псування та пошкодження вантажу з вини перевізника- кушетки медичні у кількості 4 шт., суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що спричинення збитків, не доведено позивачем, так як ним не визначено реальний розмір завданих відповідачем збитків на підставі належних доказів, не доведено кількість пошкодженого товару, його вартість. Позивачем здійснено розрахунок збитків вартості пошкодженого вантажу на підставі видаткової накладної № 23 про вартість купленого товару та вантажної декларації № 712-1721410, відповідно до якої товар при відправленні оцінено в розмірі 13 000,00 гривень та вартість доставки у розмірі 543,58 гривень. При цьому не доведено, що внаслідок пошкодження упаковки збитки нанесені саме вантажу, внаслідок чого останній є не придатний для використання за призначенням чи пошкоджений цілісно.

Разом з тим, позивачем зафіксовано розмір збитків з врахуванням ціни проданого товару, яка зазначена у видатковій накладній № 23 та становить 3 250, 00грн. за 1 шт.( кушетка КП процедурна), загальною вартістю 13 000,00грн. та включено у суму збитків вартість доставки у розмірі 543,58 гривень.

Також позивач не довів суду, що : - заявлена до стягнення сума збитків у розмірі 13 543,58 грн є саме тією сумою, на яку внаслідок пошкодження знизилась вартість вантажу, переданого до перевезення, оголошена вартість якого згідно накладною становить 13 000,00 грн; - внаслідок завданих пошкоджень вантажу при перевезенні його вартість знизилась на суму більшу за оголошену вартість, зазначену позивачем у товарно-транспортній накладній

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено всі 4 складові елементи господарського порушення. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до положень ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, позивачем не доведено сукупності усіх умов, що є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідача, зокрема, не доведено факт заподіяння збитків, їх розмір.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 ГК України). До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин завдання йому збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем, не доведено факту порушення відповідачем 4 складових елементів господарського порушення.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ст.79 ГПК України).

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Позивачем надано до суду клопотання про приєднання до справи доказів понесених судових витрат у справі у розмірі 3 000,00грн. (витрати на правничу допомогу) (вх.№1155/21).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2021 року.

Суддя С.М. Коссак