Ухвала суду № 94552068, 26.01.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26.01.2021 р. Справа № 914/159/21

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, Львівська область, м.Дрогобич

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива», Львівська область, м.Дрогобич

про стягнення 45341 грн

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива» про стягнення 45341 грн.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.

В силу вказівки п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

У позовній заяві у статусі позивача вказано Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради з кодом ЄДРПОУ 26307196, однак, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код 26307196 належить юридичній особі, повним найменуванням якої є Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської області.

Отже, невідповідність ідентифікаційного коду позивача його повному найменуванню не дає можливості вважати позовну заяву в цій частині такою, яка відповідає вимогам п.2 ч.3 ст.162 ГПК України.

У зв`язку з цим, суд вважає, що позивач повинен правильно і повно зазначити свої реквізити, в тому числі найменування і ідентифікаційний код.

Згідно з ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Варто зазначити, що форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством для цих документів.

Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до пункту 5.27. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

При огляді матеріалів позовної заяви судом встановлено, що додатки до неї, які подані в копіях, засвідчені відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», прізвища та підпису особи, проте без зазначення дати засвідчення копії та назви посади особи, яка її засвідчила. Крім того, до позовної заяви не додано жодних документів на підтвердження наявності у особи, яка посвідчувала копії письмових доказів, повноважень вчиняти такі дії від імені позивача.

За умовами п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як передбачено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою ст.4 Закону встановлено, що із позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарських судів, судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з відповідного штемпеля підприємства зв`язку на поштовому конверті, адресованому Господарському суду Львівської області, позивач подав позовну заяву 31.12.2020 р., тобто суму судового збору слід розраховувати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01.01.2020 р., незалежно від того, в якому календарному році позовна заява надійшла до суду.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

В позовній заяві заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення загалом 45341 грн заборгованості, проте до позовної заяви позивачем не долучено жодних доказів сплати судового збору.

Із заявленої ціни позову до сплати підлягає 2102 грн судового збору, тобто сума, яка дорівнює 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020 р., оскільки розмір 1,5 відсотка ціни позову є меншим, ніж 2102 грн.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача, в тому числі і 2102 грн сплаченого судового збору, а серед переліку додатків до позовної заяви зазначив платіжне доручення про сплату судового збору, разом з тим, фактично, не долучивши такого доказу до позовної заяви. На підтвердження вказаного канцелярією Господарського суду Львівської області складено акт №7 від 21.01.2021 р. про те, що під час розкриття конверта (пакета), надісланого від «Дрогобицька міська рада Виконавчий комітет» виявлено недоліки, а саме відсутній додаток «Платіжне доручення про сплату судового збору (оригінал)».

Враховуючи все вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивачем не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір» стосовно сплати судового збору та, відповідно, не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також вимог Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення в позовній заяві відомостей про повне найменування позивача та вимог щодо належної форми долучених доказів.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм ГПК України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду:

– доказів сплати судового збору в сумі 2102 грн;

– додатків до позовної заяви в копіях, засвідчених належним чином повноважною на те особою;

– відомостей про повне найменування позивача.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя З.П. Гоменюк