Рішення № 94551837, 02.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2021Справа № 910/19221/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/19221/20

за позовом Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІЗАЦІЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ"

про стягнення 120 495,90 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Організація дорожнього руху» про стягнення 120 495,90 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №20/151 від 11.06.2020 щодо своєчасного виконання робіт, передбачених договором, у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня в сумі 120 495,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 позовну заяву Акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

21.12.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02232, м. Київ, вул. Марини Цветаєвої, 16, кв. 505.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Станом на день винесення рішення від відповідача не надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

11.06.2020 між позивачем (за договором - Замовник) та відповідачем (за договором - Виконавець) було укладено договір №20/151 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати роботи по встановленню засобів організації дорожнього руху (надалі за текстом - Роботи) на території Замовника з використанням власних матеріалів встановити дорожню продукцію (далі по тексту - «Роботи»), за адресою: Велика Васильківська 100 (далі по тексту «Об`єкт»), відповідно Схеми організації дорожнього руху на території Замовника, що є невід`ємною частиною Договору, а Замовник приймає виконані належним чином роботи та на умовах Договору сплачує Виконавцю плату зазначену у п. 4.2. Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору Виконавець починає виконання робіт, передбачених даним Договором, в строк не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання від Замовника передоплати (Авансового платежу).

Загальна сума договору зазначена в п. 4.1. Договору та складає 173 375,40 грн.

Роботи передбачені договором повинні бути закінчені не пізніше 10 (десяти) робочих днів, після початку робіт (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Виконавець взяв на себе наступні зобов`язання, зокрема, але не виключно:

- виконати роботи, передбачені договором та додатками до нього, в об`ємі, що відповідає вимогам Замовника, якість робіт повинна відповідати вимогам Замовника, чинного законодавства України, відповідним встановленим нормам та стандартам для робіт даного виду.

- якісно виконати роботи в строки, передбачені договором.

- негайно письмово інформувати Замовника в тому випадку, коли дотримання його вимог загрожує якості виконаних робіт.

- виконавець несе всі ризики, безпосередньо пов`язані з виконанням Договору, крім форс-мажорних випадків.

- у разі неможливого якісного виконання окремих робіт або надання послуг з причин незалежних від Виконавця, негайно письмово інформувати про це Замовника, та виконувати такі роботи чи послуги лише з письмового погодження Замовника.

У п. 6.3. Договору зазначено, що у разі невиконання зобов`язань Виконавцем за даним Договором, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5% від суми Договору, за кожен день простою.

Прийом-передача виконаних робіт здійснюється підписанням Сторонами Актів виконаних робіт та Видаткової накладної, що передбачено п. 5.1. Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору, Акт виконаних робіт та Видаткову накладну готує Замовник протягом трьох календарних днів перевіряє відповідність Акту виконаним роботам і, у разі відсутності зауважень підписує його та передає Виконавцю один екземпляр.

На виконання умов договору 23 червня 2020 року позивач оплатив відповідачу авансовий платіж у розмірі 110 075,99 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6469 від 23.06.2020.

Як зазначає позивач, роботи за спірним договором відповідачем не виконані в строк до 15.07.2020, що є порушенням умов п. 3.2. даного Договору, та підставою для нарахування пені в сумі 120 495,690 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пунктів 3.1., 3.2. Договору ТОВ «ОРГАНІЗАЦІЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ» як Виконавець, мало почати виконувати роботи не пізніше 01 липня 2020 року, а закінчити в повному обсязі не пізніше 14 липня 2020 року включно.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач не виконав роботи за спірним договором у встановлені строки, у той час як позивач на виконання умов договору здійснив оплату авансу за роботи у сумі 110 075,99 грн.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідач суду не надав.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення зобов`язання з виконання робіт, а тому він вважається таким, що прострочив (стаття 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Умовами п. 6.3. договору визначено, що у разі невиконання зобов`язань виконавцем за договором, виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від суми договору, за кожен день простою

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку із чим задовольняє позовні вимоги про стягнення 120 495,90 грн пені, нарахованої за період з 16.07.2020 по 30.11.2020.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІЗАЦІЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ" (02232, м. Київ, вул. Марини Цветаєвої, 16, кв. 505; ідентифікаційний код 39134065) на користь Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код 05523398) 120 495 грн 90 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.02.2021

Суддя А.І. Привалов