Рішення № 94549688, 01.02.2021, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/419/20

60

2/339/33/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Ганчар Л.В.

представника позивача Лугового Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрічанської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадщину за заповітом,-

в с т а н о в и в:

21 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що є племінницею ОСОБА_2 , яка проживала одна, тому вона опікувалася нею, здійснювали догляд.

Звернувшись до нотаріуса із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, отримала відмову, оскільки нею не подано документи власності на спадкове майно, що належало спадкодавцю.

Проте, ще за життя ОСОБА_2 оформила право власності на належне їй майно, однак нею втрачено оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Крім того, ОСОБА_2 мала намір оформити на неї договір дарування або договір довічного утримання належного їй нерухомого майна.

Але після смерті спадкодавця вона знайшла тільки копії правовстановлюючих документів на домоволодіння, де знаходяться оригінали їй не відомо.

22 грудня 2020 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.

14 січня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги позивача вказані у позовній заяві визнає.

Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.34).

Окрім того, згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про прийняття визнання відповідачем позову та задоволення позовних вимог, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси третіх осіб.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що предметом розгляду справи є будинковолодіння по АДРЕСА_1 , будівництво якого велося на законних підставах, виготовлені правовстановлюючі документи, оригінали яких втрачено.

Так,відповідно із копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 належало домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.15).

З технічного паспорту на вказаний житловий будинок вбачається, що такий був збудований у 1950 році (а.с.9-12).

ОСОБА_2 , проживаючи одна за вищевказаною адресою, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті відкрилася спадщина на вказане майно, власником якого вона була (а.с.8;13).

Крім того, за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу. Заповіт не змінювався та не скасовувався,а тому спадкування здійснюється за заповітом (а.с.16).

Як зазначено в ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) до іншої особи (спадкоємця).

Згідно з положеннями частин 1,2 ст. 1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1,3 ст. 1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України, передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК строк.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем за заповітом, бажаючи прийняти спадщину у вигляді будинковолодіння після смерті ОСОБА_2 у визначений законом термін 22 липня 2020року звернулася до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 22 липня 2020року(а.с.14).

Нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки, нею не подані оригінали документи права власності на спадкове майно, що належало спадкодавцю. Також, в постанові вказано, що крім позивача, інших заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавались (а.с.17).

Згідно ч.1 п.11 ст.346 ЦК України, право власності припиняється в разі смерті.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Стосовно відсутності відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії суд констатує наступне.

Нотаріальна діяльність є специфічна правова форма діяльності, сутність якої полягає в тому, що в її рамках здійснюється застосування правових норм шляхом реалізації нотаріатом юрисдикційних повноважень у безспірних справах пов`язаних із цивільними правовідносинами.

З огляду на те, що відсутність правоустановлюючого документу на спадкове будинковолодіння позбавляє позивача можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку, за нею слід визнати право власності на вказане будинковолодіння у порядку спадкування за заповітом після померлої тітки ОСОБА_2 .

За таких підстав, суд, переконується в тому, що позивач, як спадкоємець за заповітом згідно норм спадкового права, стала власником спадкового майна померлої ОСОБА_2 і набула право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту дане будинковолодіння складається з: яке складається з: житлового будинку «А», стайні «Б», стодоли «В», шопи «Г», вбиральні «Д», шопи «Е», криниці №1, воріт № 2, огорожі № 3 в житлового будинку «А», стайні «Б», стодоли «В», шопи «Г», вбиральні «Д», шопи «Е», криниці №1, воріт № 2, огорожі № 3 (а.с.9-12).

На підставі наведеного ст. 392, 1220-1223,1268,1269 ЦК України, керуючись ст. 258-259, 263-265 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Міжрічанської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадщину за заповітом задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке складається згідно технічного паспорту з: житлового будинку «А», стайні «Б», стодоли «В», шопи «Г», вбиральні «Д», шопи «Е», криниці, воріт, огорожі в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Міжрічанська сільська рада - вул. С.Стрільців, 2 с. Міжріччя Болехівської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355987.

Дата складання повного тексту рішення - 02 лютого 2021року.

Суддя Головенко О.С.