Рішення № 94548537, 29.01.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1768/21

Справа №754/14614/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 січня 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в особі Генерального директора Іжаковського Олега Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

06.02.2012 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір банківського поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 . Сума виданого кредиту складає 50 000 грн. Процентна ставка за користування кредитом складає 11, 5 % річних. За умовами кредитного договору, Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Додатком до Публічної пропозиції на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, а Позичальник в свою чергу зобов`язувався здійснювати сплату грошових коштів. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, відкривши позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 50 000, 00 грн.

28 січня 2019 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу №2019-1УСБ/ВЕСТА, відповідно до якого ПАТ «Укрсоцбанк» відступило, а ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 0010\144820-ZP від 06.02.2012 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та Боржником. Таким чином, ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло право грошової вимоги до відповідача, а ПАТ «Укрсоцбанк» втратив такі права.

29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №29-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № № 0010\144820-ZP від 06.02.2012 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та боржником, внаслідок чого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «ФК «ВЕСТА» втратило такі права.

Загальний розмір заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідача станом на 16.09.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 41 231,26 грн., а відтак позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 10.11.2020 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч.8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.02.2012 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір банківського поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 . Сума виданого кредиту складає 50 000 грн. Процентна ставка за користування кредитом складає 11, 5 % річних. За умовами кредитного договору, Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Додатком до Публічної пропозиції на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, а Позичальник в свою чергу зобов`язувався здійснювати сплату грошових коштів. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, відкривши позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 50 000, 00 грн.

28 січня 2019 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу №2019-1УСБ/ВЕСТА, відповідно до якого ПАТ «Укрсоцбанк» відступило, а ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 0010\144820-ZP від 06.02.2012 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло право грошової вимоги до відповідача, а ПАТ «Укрсоцбанк» втратив такі права.

29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №29-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № № 0010\144820-ZP від 06.02.2012 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , внаслідок чого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «ФК «ВЕСТА» втратило такі права до ОСОБА_1 ..

За період користування кредитними коштами, позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість за Кредитним договором в повному обсязі не погашена. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з відповідача станом на 16.09.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 36 109,49 грн. (Тридцять шість тисяч сто дев`ять гривень 49 копійок), з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 10 718, 33 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 12 886,51 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 2 041,74 грн.; заборгованість з пені - 10 462,91 грн.

Згідно з вимогами ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник бов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути озикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 вільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові слідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний вернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від строченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № /22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої и відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

Станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти на підставі Кредитного договору № 0010\144820-ZP від 06.02.2012 року.

З огляду на те, що Позичальником прострочено грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів отриманих на підставі Кредитного договору № 0010\144820-ZP від 06.02.2012, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Загальний розмір заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 16.09.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 41 231,26 грн. (Сорок одна тисяча двісті тридцять одна гривня 26 копійок), з яких:нараховані 3% річних - 965,79 грн.;втрати від інфляції - 1 857,49 грн.;подвійна облікова ставка НБУ - 2 298,49 грн.;заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 10 718,33 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 12 886,51 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 2 041,74 грн.; заборгованість з пені - 10 462,91 грн.

Також, при зверненні до суду позивач просив про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн.

Згідно із ч.1,п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи, що позивачем надано копію Договору № 21-12/2019 про надання правової допомоги від 21.12.2019, копії заявки на надання юридичної допомоги № 65 від 04.06.2020, витяг з акту № 6 про надання юридичної допомоги від 22.06.2020, копії платіжного доручення № 686 від 23.06.2020, згідно яких загальна вартість послуг, наданих позивачу складає 20 000, 00 грн., Суд вважає обгрунтованою вимогу, щодо про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 76-82, 133, 137, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-281, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 543, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в особі Генерального директора Іжаковського Олега Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б; код ЄДРПОУ: 36799749) суму заборгованості за кредитним договором № 0010\144820-ZP від 06.02.2012 року в загальному розмірі 41 231, 26 грн., понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення суду складений 01.02.2021.

Суддя: