Ухвала суду № 94547872, 01.02.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/603/21

провадження № 2-а/361/107/21

01.02.2021

УХВАЛА

01 лютого 2021 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до молодшого лейтенанта поліцейського 1 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції м. Києва Погорілої Карини Віталіївни про визнання протиправними дій, притягнення до відповідальності, стягнення моральної шкоди та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив суд визнати корисливими, необґрунтованими та незаконними дії, притягнути до відповідальності молодшого лейтенанта поліцейського 1 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції м. Києва (далі – інспектор поліції) ОСОБА_2 , стягнути з неї моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3605627 від 27 грудня 2020 року, винесену інспектором поліції Погорілою К.В., якою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

У ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно із ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч зазначеним нормам позивач ОСОБА_1 ціни позову, не зазначив, враховуючи, що ним заявлена вимога про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, суб`єкта владних повноважень, виклад обставин щодо стягнення моральної шкоди не обґрунтував, всупереч вимогам ст. 5 КАС України у прохальній частині позовної заяви просить притягнути до відповідальності інспектора поліції Погорілу К.В., що не передбачено нормами КАС України.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VІ), який набрав чинності з 11 листопада 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 роз`яснила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону “Про судовий збір” № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Всупереч зазначеним нормам позивач ОСОБА_1 документ про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви чи документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону, не додав.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 у постанові від 30 січня 2019 року зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила ОСОБА_3 , суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Посилання позивача ОСОБА_1 на ст. 288 КУпАП як на підставу звільнення його від сплати судового збору, неможливо застосувати до спірних правовідносин, так як застосуванню до цих правовідносин підлягає останній висновок Великої Палати Верховного Суду викладений ним у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу майнового характеру – про стягнення моральної шкоди та вимоги немайнового характеру – визнання протиправними дій.

У пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Всупереч вказаним нормам, позивач ОСОБА_1 документів про сплату судового збору у встановлених законодавством розмірі до позовної заяви не додав або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Виходячи з наведеного вище, слід дійти висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, притягнення до відповідальності, стягнення моральної шкоди та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим ст. 161 КАС України.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з наведеним, позивачу ОСОБА_1 необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, а саме: подати позовну заяву в новій редакції для суду та відповідача, у якій обґрунтувати вимоги про стягнення моральної шкоди, визначитися з вимогою про притягнення відповідача до відповідальності, враховуючи вимоги ст. 5 КАС України, сплатити судовий збір: у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення до суду становить 454 грн. – за вимогу про скасування постанови, у розмірі 908 грн. – за вимогу про визнання дій протиправними, у розмірі 908 грн. – за вимогу про стягнення моральної шкоди, за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Броварська міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA088999980313151206000010784, код класифікації доходів бюджету 22030101, або надати суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання до суду вказаної вище позовної заяви.

Інакше позовна заява ОСОБА_1 згідно із вимогами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України буде повернута позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 132, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до молодшого лейтенанта поліцейського 1 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції м. Києва Погорілої Карини Віталіївни про визнання протиправними дій, притягнення до відповідальності, стягнення моральної шкоди та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дутчак І. М.