Ухвала суду № 94547822, 29.01.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №373/1431/17

Провадження №1-кп/359/33/2021

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

У Х В А Л А

29 січня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Динника Т.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Седун Д.В.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією в залі суду в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» під час судового розгляду в кримінальному провадженні №42016111100000218, внесеного до ЄРДР 06.07.2016 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської області, тимчасово не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого згідно вироку Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 15.12.2014 року за ч.2 ст. 289 КК України до п`яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , -

по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 289 та ч.2 ст. 185 КК України, -

розглянувши клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Динника Тимофія Вячеславовича про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого та клопотання адвоката Седун Дарини Володимирівни про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту,

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 289 та ч.2 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 03.12.2020 року по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_1 захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 24.00 год. 31.01.2021 року.

Під час судового засідання, 29.01.2021 року прокурором подано клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а його захисником – адвокатом Седун Д.В. заявлено та долучено до матеріалів справи письмове клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту у відділенні №1 Київської туберкульозної лікарні №2 для можливості його подальшого лікування, оскільки в слідчому ізоляторі немає відповідних умов.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив задовольнити, проти клопотання прокурора заперечив.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого, зважаючи на відсутність підстав цьому та особу обвинуваченого, у якого була можливість лікуватись, однак останній цього не робив та переховувався від суду, та просив задовольнити подане ним клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши клопотання захисника обвинуваченого, думку обвинуваченого та прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання та кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, стан здоров`я його дружини, міцність соціальних зв`язків, відсутність судимостей.

При продовженні запобіжного заходу відносно обвинуваченого згідно указаної ухвали, судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням зазначеного.

Як встановлено раніше, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства.

До даного твердження суд прийшов згідно поведінки обвинуваченого на протязі розгляду даного кримінального провадження у суді. Так, судом раніше відносно ОСОБА_1 обирався інший більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак останній умови запобіжного заходу порушив, про що свідчить перебування ОСОБА_1 у розшуку та зупинення провадження на підставі ухвал суду від 30.04.2020 року та 02.10.2020 року до його розшуку та доставки до суду. У зв`язку з цим ОСОБА_1 і було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 03.12.2020 року.

Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню ним явки до суду під загрозою можливого покарання, доказом чого є неодноразове оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у розшук.

Таким чином, на думку суду, ОСОБА_1 , не виправдав довіри суду та вчинив відповідні порушення обов`язків, передбачених йому для домашнього арешту.

Факт перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом у відділенні №1 Київської туберкульозної лікарні №2 не свідчить про дотримання умов даного запобіжного заходу та відсутність спроби уникнення покарання шляхом чергового переховування від суду останнім.

З цього приводу, в пункті 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, ступень ризиків, які були встановлені судом, не змінилися.

При цьому, суд враховує, що при дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_1 до суду в судові засідання неодноразово не з`являвся без поважних на те причин.

Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню ним явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до продовження ним здійснення злочинів.

Згідно відповіді Київської міської медичної частини філії державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області № 696 від 24.12.2020 року на адвокатський запит вбачається що інформацію стосовно стану здоров`я ОСОБА_1 на даний час надати не можливо, оскільки з 14.12.2020 року переведений на стаціонарне лікування до Київської міської туберкульозної лікарні відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №205 «Про затвердження порядку надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань».

Крім того, у відповідності до листа КНП «Київська міська туберкульозна лікарня №2» від 19.01.2021 року, поданий захисником, як додаток до клопотання про зміну запобіжного заходу, адміністрація медичного закладу не може гарантувати виконання обвинуваченим вимог такого запобіжного заходу, як домашній арешт в умовах лікарні при його лікуванні, хоча і має можливість забезпечити йому окреме палатне приміщення.

Зазначена обставина є також перешкодою у вирішенні питання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який у вигляді домашнього арешту.

В той же час, перебування обвинуваченого під вартою, не перешкоджає проведенню лікування відносно останнього в умовах Київського слідчого ізолятору.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства.

Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню ним явки до суду під загрозою можливого покарання, доказом чого є неодноразове оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у розшук.

На думку суду, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даний час, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, обсяг пред`явленого обвинувачення, те, що ОСОБА_1 неодноразово оголошувався в розшук у зв`язку з його неявкою до суду, та йому вже було надано шанс на виправлення обранням запобіжного заходу не пов`язаного з позбавлення волі, останній не стає на шлях виправлення та уникає явки до суду на розгляд справи за викликом, суд не бере до уваги чергові пояснення останнього з приводу причин його неявки та вважає їх лише способом уникнення відповідальності та переховуватися від органу досудового слідства та суду, а тому суд вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_1 належить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб з визначеним розміром застави, а клопотання прокурора задовольнити частково відповідно.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив про наявність у нього проблем зі здоров`ям. З цих підстав суд вважає за необхідне зазначити про необхідність адміністрації ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України продовжити лікування ОСОБА_1 та повідомити суд про його стан здоров`я.

Дозволити конвоювання обвинуваченого до профільних закладів МОЗ України з метою медичного обстеження та надання медичної допомоги на відповідному рівні, та надати суду засвідчені документи (медичну документацію), яка б підтверджувала вчинені працівниками слідчого ізолятору та медичними працівниками, лікарями відповідних дій щодо обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-182, 331, 350, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання адвоката Седун Дарини Володимирівни про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту, - відмовити.

Клопотання прокурора Динника Тимофія Вячеславовича задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб та продовжити утримувати останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить до 24.00 год. 30.03.2021 року.

Залишити визначений раніше обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави в двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р UA768201720355259001000018661 (депозитний рахунок); МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора або суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає та зареєстрований обвинувачений ( АДРЕСА_2 ), без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання та/або місця роботи; здати (за наявності) на зберігання до компетентних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_1 , протягом 60 діб, з моменту звільнення його з під варти.

Зобов`язати адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України продовжувати лікування обвинуваченого у зв`язку з виявленням відкритої форми захворювання та провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_1 . Дозволити конвоювання обвинуваченого до профільних закладів МОЗ України з метою медичного обстеження та надання медичної допомоги на відповідному рівні, та надати суду засвідчені документи (медичну документацію), яка б підтверджувала вчинені працівниками слідчого ізолятору та медичними працівниками, лікарями відповідних дій щодо обвинуваченого.

Контроль за виконанням ухвали суду в частині медичного обстеження покласти на групу прокурорів в даному кримінальному провадженні та зобов`язати останніх перевірити дотримання прав обвинуваченого на належну медичну допомогу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту її проголошення.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 02.02.2021 року.

Суддя: С.М.Вознюк