Ухвала суду № 94546759, 07.12.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29313/20

Провадження № 1-кс/761/18398/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Антонюк М.С., за участю секретаря Маслакова С.В., представника заявника Дашка В.А., прокурора Шоп`як В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання директора ТОВ «ПАРАДАЙ-З» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2020, у кримінальному провадженні №120190000000000107 від 12.02.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

18 вересня 2020 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ТОВ «ПАРАДАЙ-З» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2020, у кримінальному провадженні №120190000000000107 від 12.02.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.

Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що 26.06.2020 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/18410/20 накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАДАЙ-З", (ЄДРПОУ 42593788), а саме: на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1/

Однак, такий арешт заявник вважає незаконним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Так, заявник стверджує, що аналіз клопотання про арешт майна та документів, що знаходяться в справі, свідчить про відсутність ознак щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що в даному випадку між суб`єктами господарювання під час здійснення господарської діяльності виник цивільно-правовий спір, який відповідно до законів вирішуються в судах господарської та адміністративної юрисдикції.

Також заявник зазначає, що висновки слідчого судді про доведеність прокурором існування реальних ризиків передачі та відчуження майна, не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Так, прокурор надав до суду в якості доказів щодо можливого продажу майна ТОВ "ПАРАДАЙ-3" роздруківки з вебсайту в якому містяться рекламні оголошення про продаж офісних приміщень по вул. Володимирська, 49-А в м. Києві. Однак судом не було досліджено, що офісні приміщення, які виставлені на продаж у наведених оголошеннях, розміщені на інших поверхах будівлі, ніж майно ТОВ "ПАРАДАЙ-З", та мають іншу площу. Тобто, надані до суду оголошення є рекламою продажу зовсім іншого приміщення, до якого ТОВ "ПАРАДАЙ-3" не має жодного відношення. При цьому, слідчий суддя не дослідив, що кримінальне провадження, в межах якого накладено арешт на майно ТОВ "ПАРАДАЙ-3", розпочато 12 лютого 2019 року, тобто досудове розслідування триває майже один рік та вісім місяців, але незважаючи на тривалість слідства, повідомлення про підозру нікому не вручено.

При цьому, заявник зазначає, що посадові особи ТОВ "ПАРАДАЙ-3" не є фігурантами кримінального провадження або особами, яким може бути повідомлено про підозру за фактом незаконного заволодіння майном. ТОВ "ПАРАДАЙ-3" набуло нерухоме майно добросовісно, у порядку примусового виконання рішень, з дотриманням встановленої процедури та вимог законодавства.

Крім того, заявник звертає увагу, що основним видом діяльності ТОВ "ПАРАДАЙ-3" є здавання в оренду власних приміщень, а тому будь-які обтяження щодо майна, піддає ТОВ "ПАРАДАЙ-3" необґрунтованому процесуальному примусу, що завдає значної шкоди господарській діяльності.

Також, на думку заявника, слід врахувати, що у кримінальному провадженні №12019100060004520, яке в подальшому об`єднано з кримінальним провадженням №120190000000000107 від 12 лютого 2019 року, вже накладався арешт на вказане майно ТОВ "ПАРАДАЙ-З" ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року. При цьому, таку ухвалу про арешт майна було скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2020 року.

Враховуючи наведене, оскільки, як вважає заявник, відсутні підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, директор товариства ОСОБА_1 просив скасувати арешт, накладений на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 , власником яких є ТОВ «ПАРАДАЙ-З».

Представник заявника адвокат Дашко В.А. в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав у ньому наведених та просив задовольнити. Обумовлював свою позицію тим, що арешт на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 , накладено необґрунтовано та необхідність в такому арешті відпала.

Прокурор Офісу Генерального прокурора Шоп`як В.Б., яка є процесуальним керівником у кримінальному провадженні №120190000000000107, заперечувала щодо скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2020.

Так, прокурор зазначила про те, що на даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №120190000000000107. В рамках вказаного кримінального провадження накладено арешт на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 . Підставою для арешту такого майна, є те, що воно є об`єктом кримінально-протиправних дій, тобто речовим доказом у кримінальному провадженні. Вказала, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2020 задоволено клопотання прокурора про арешт майна частково, при цьому в частині прохання прокурора щодо заборони користування вказаним нежитловим приміщенням - відмовлено.

Також прокурор просила звернути увагу, що ухвалу про арешт вказаного майна раніше було скасовано апеляційною інстанцією, де єдиною підставою для скасування стало те, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий, а не прокурор.

На підтвердження своїх доводів, прокурор також просила долучити до справи відповідні матеріали кримінального провадження.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника заявника адвоката Дашка В.А., прокурора Шоп`як В.Б., вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи, а також надані прокурором в судовому засіданні матеріали кримінального провадження №120190000000000107 в 1-му томі, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №120190000000000107 від 12.02.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2020 накладено арешт на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2020 вбачається, що при арешті майна слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що арешт на вказане нежитлове приміщення, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні №120190000000000107.

З таким висновком слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва слід погодитись також з огляду на зміст обставин, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні. Так, за змістом наданих слідчому судді матеріалів, Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120190000000000107 від 12.02.2019, за фактом того, що службові особи ДП «Сетам», ПАТ «Укрсоцбанк», відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за попередньою змовою з іншими невстановленими особами та приватними структурами, здійснили привласнення, розтрату майна Фірми «Т.М.М.» ТОВ (код ЄДРПОУ 14073675) шляхом зловживання своїм службовим становищем (заниження оціночної вартості майна).

Таким чином, як вбачається з викладеного, предметом злочину у вказаному кримінальному провадженні виступають, зокрема, об`єкти нерухомого майна, серед яких і нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 .

При цьому слідчим суддею було встановлено, що клопотання про арешт майна не суперечить вимогам КПК України, містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, арешт майна відповідає принципу розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, є пропорційним тяжкості правопорушення та не становитиме надмірного тягаря для володільця майна.

На час розгляду слідчим суддею цього клопотання про скасування арешту майна з моменту ухвалення рішення про накладення арешту на майно минуло майже шість місяців, тобто не значний проміжок часу, обставини, якими обґрунтовувався арешт не перестали існувати, а необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відпала.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя має оцінити обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Так, доводи даного клопотання про скасування арешту майна не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність. Також представником заявника не наведено доказів, які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2020.

Разом з тим, в судовому засіданні прокурор Офісу Генерального прокурора Шоп`як В.Б. було обґрунтовано необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки мета накладення арешту яка полягає у збереженні речових доказів не втратила своєї актуальності і до сьогодні.

Проаналізувавши наведені аргументи, слідчий суддя не знаходить підстав для висновку, що арешт на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 , накладено необґрунтовано, або на даний час відпала необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.

Доводи заявника та його представника щодо необґрунтованого процесуального примусу, а саме перешкоджання у здійсненні основного виду господарської діяльності ТОВ "ПАРАДАЙ-3" - здавання в оренду власних приміщень, слідчий суддя не приймає до уваги та вважає такі твердження необґрунтованими, оскільки як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2020, арешт на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 , не передбачає заборони користування, а лише обмежує у праві відчуження та розпорядження вказаним нежитловим приміщенням.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання директора ТОВ «ПАРАДАЙ-З» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2020 у кримінальному провадженні №120190000000000107 від 12.02.2019, а саме на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання директора ТОВ «ПАРАДАЙ-З» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2020, у кримінальному провадженні №120190000000000107 від 12.02.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, а саме на нежитлове приміщення № АДРЕСА_1, яке на праві приватної власності належить ТОВ «ПАРАДАЙ-З» - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст оголосити 10 грудня 2020 року о 08 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя М.С. Антонюк