Вирок № 94546163, 01.02.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20015/16-к

Провадження по справі № 1-кп/752/130/21

В И Р О К

іменем України

"01" лютого 2021 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Єсауленко М.В.,

при секретарі - Царанковій Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, данні про яке 27.09.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100010009486, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянки України, що має вищу освітою, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, не маючої на утриманні малолітній дітей або інших осіб, яка проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніш не судимої

обвинуваченої за ч.1 ст.191 КК України та ч.4 ст. 191 КК України,

за участю сторін і учасників кримінального провадження:

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисника - Васюхно В.О.,

прокурорів - Шапули Є.О., Литвиненко Д.П., Кашульського О.В., Ковальського Р.А., Павліченко Д.В.,

представника потерпілого ТОВ «Фінансова компанія «Голден групп» - Мельника А.В.,

встановив:

ОСОБА_1 обвинувачувалася у тому, що у вересні 2016 року вона привласнила чуже майно, яке було їй ввірене, у великому розмірі, за наступних обставин. Так, згідно обвинувального акту, затвердженого прокурором Київської місцевої прокуратури №1 від 10.02.2017р. (а.с. 53-57), ОСОБА_1 , працюючи з 20.05.2016р. на посаді помічника головного бухгалтера ТОВ «Фінансова Компанія «Голден групп» (далі за текстом ТОВ ФК «Голден групп»), маючи довіреність на здійснення розрахунково-касових операцій, будучи матеріально відповідальною особою, перебуваючи в приміщенні офісу, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 17, отримала з каси підприємства грошові кошти, а саме за видатковими касовими ордерами: №104 від 02.09.2016 - 4500грн., №105 від 02.09.2016 - 418,50грн., №106 від 06.09.2016 - 1800грн., №107 від 06.09.2016 - 1500грн., № 108 від 09.09.2016 - 36175,20грн., № 109 від 09.09.2016 - 2350грн., № 110 від 13.09.2016 - 3150грн., № 111 від 13.09.2016 - 4200грн., №112 від 16.09.2016 - 6000грн., №113 від 16.09.2016 - 2000грн., №114 від 02.09.2016 - 2000грн., №115 від 02.09.2016 - 500грн., №116 від 02.09.2016 - 500грн., №117 від 16.09.2016 - 27000грн., які повинна була внести іншим контрагентам. Між тим, з корисливих мотивів такі дії не вчинила та привласнила вказані грошові кошти. Такі її дії кваліфіковані за ч.4 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна ввірене особі, вчинене у великому розмірі.

Під час судового розгляду 17.12.2020 прокурором Київської місцевої прокуратури №1 Павліченко Д.В. змінено обвинувачення. Згідно обвинувального ату, який складений прокурором та затверджений в.о. начальника Київської місцевої прокуратури №1, була фактично змінена правова кваліфікація пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення з ч. 4 ст. 191 КК України, на ч.1 ст. 191 КК України. Про цьому прокурор зазначила, що ОСОБА_1 за викладених у попередньому обвинувальному акті обставинах, а саме: отримавши у касі за видатковими ордерами грошові кошти загальною сумою 110 093,70 грн., тим самим отримавши їх у відання, не внесла їх на розрахунковий рахунок ТОВ ФК «Голден групп» та привласнила, чим завдала останньому матеріальну шкоду на зазначену суму. Вищезазначена сума не є такою, що свідчить про великий або особливо великий розмір збитків, тому дії ОСОБА_1 нею перекваліфіковані на ч.1 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи.

Після зміни обвинувачення, представник потерпілого - ОСОБА_2 заявив про те, що він не погоджується з позицією прокурора щодо зменшення обсягу обвинувачення у бік пом`якшення, та вважає за необхідне підтримувати обвинувачення за ч.4 ст. 191 КК України, яке було інкриміновано ОСОБА_1 раніше. Також підтримав позов ТОВ «ФК «Голден групп» про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої в наслідок вчинення злочину з незаконного привласнення грошових коштів на суму 395 980,29грн. (а.с. 63-64, т.1).

За результатами судового розгляду, під час якого було допитано обвинувачену, представника потерпілого, свідків, досліджені письмові докази як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 в умисному привласнені чужого майна, яке перебувало в її віданні, як за обставин, зазначених у обвинувальному акті, що затверджений прокурором Київської місцевої прокуратури №1 від 10.02.2017р., яке підтримував представник потерпілого, та і за зміненим обвинуваченням від 17.12.2020, є недоведеною.

Так, обвинувачена ОСОБА_1 винуватою себе не визнала. Суду пояснила, що дійсно працювала помічником головного бухгалтера у ТОВ «ФК Голден групп», яке здійснювало операції з продажу/обміну валют. До її обов`язків входило оформлення на роботу нових працівників. Не заперечувався, що з нею укладався договір про повну матеріальну відповідальність. За час її роботи змінилося декілька головних бухгалтерів і у той час, коли відбулися певні події, головним бухгалтером була ОСОБА_3 27.09.2016 працівники служби безпеки підприємства висунули їй вимоги про те, що вона здійснила розтрату грошових сум. Її довго тримали у кабінеті керівника ОСОБА_2 , де працівники служби безпеки, зокрема ОСОБА_4 здійснювали на неї психологічний тиск, погрожували. Тому, коли їй надали для підпису видаткові касові ордери, вони їх підписала. Між тим гроші за ними фактично не отримувала. З приводу таких незаконних дій щодо неї, зверталася до поліції. Зазначила, що інвентаризація каси у відповідні дні не проводилася, та акти інвентаризації за її участі не складалися. Касир або головний бухгалтер не пред`являли до неї будь-яких претензій з приводу того, що вона у відповідні дня, а саме у ті, що зазначені у видаткових касових ордерах, не принесла з банку підтверджуючі документи. Також зазначила, що після таких подій її бабусю змусили надати довіреність на продаж будинку ОСОБА_5 , який був одним із керівників підприємства, після чого будинок був ним перепроданий, але вона довела у суді, що все це відбувалося незаконно. Просила її виправдати. Позов ТОВ ФК «Голден групп» не визнала, просила відмовити у його задоволені.

Свідок ОСОБА_6 надала суду показання, в яких зазначила, що у 2016 році працювала у ТОВ ФК «Голден групп» заступником директора. Обвинувачена була бухгалтером і до її обов`язків, зокрема, входило здійснення оплат за платіжними дорученнями, для чого їй касиром ОСОБА_7 видавалися грошові кошти з каси, до якої їх щоденно привозили з інших обмінних пунктів. Для такий дій ОСОБА_1 була видана відповідна довіреність. За період роботи ОСОБА_1 на підприємстві, було три головних бухгалтера. Ліміт каси підприємство встановлювало самостійно. Їй не відомо чи велася касова книга на підприємстві. ОСОБА_1 мала доступ до клієнт-банку. Платіжні доручення оформлювалися у електронному вигляді. У вересні 2016р., коли головний бухгалтером стала ОСОБА_8 , їй зателефонував один з контрагентів підприємства та повідомив, що не отримав певних грошей. Після чого була проведена перевірка та з`ясувалося, що є певна нестача грошей, яка була спричинена діями ОСОБА_1 . Не пам`ятає, яким чином встановили нестачу грошей та чи проводилася інвентаризація каси.

Свідок ОСОБА_3 надала суду показання про те, що з 16.09.2016 по 31.05.2018р. працювала головним бухгалтером ТОВ ФК «Голден групп», яке здійснювало господарську діяльність з валютно-обмінних операції. Коли вона приступила до обов`язків, ОСОБА_1 була єдиним бухгалтером. До головної каси підприємства надходили грошові кошти, частину з яких потрібно було класти на рахунок підприємства для того, щоб потім здійснювати певні платежі. Внесення таких сум до банку робила ОСОБА_1 . У вересні 2016 надходили дзвінки від контрагентів про те, що ТОВ ФК «Голден Групп» не здійснює певні платежі. На підприємстві була касир ОСОБА_9 , яка могла виписувати касові ордери та здійснювати видачу готівки з каси. Після того, як готівка вносилася у банк, останній видавав квитанції, які повинні були бути підшиті до видаткового касового ордеру. Касова книга велася в електронному вигляді. Вона з`ясувала, що ОСОБА_1 виписувала фальшиві платіжні доручення. Вважає, що кошти не внесла до банку саме ОСОБА_1 . Не пам`ятає, яка саме була сума нестачі, як вона її виявила та чи проводилася інвентаризація. Не заперечувала, що надавала директору відповідну довідку про суму грошей, яких недоставало.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що з травня 2016 працювала на підприємстві ТОВ ФК «Голден групп» касиром. Коли прийшла на роботу, то ОСОБА_1 вже працювала. Певний період не було головного бухгалтера і ОСОБА_1 виконувала обов`язки головного бухгалтера. У разі потреби, про що повідомляло керівництво, ОСОБА_1 на підставі видаткових ордерів надавалися грошові кошти з каси, і, маючи довіреність, вона відносила їх до банку, де вносила на рахунок підприємства. Пам`ятає, як стали поступати дзвінки від контрагентів, які скаржилися на те, що їм не надходили певні грошові кошти. Після цього, керівництвом була проведена перевірка і виявилася нестача грошей більш ніж 100 тис. грн. Під час перевірки вона участі не приймала. Інвентаризація каси за її участі не проводилася. Касову книгу вона не вела. Всі операції проводили в програмі 1-С, так само, як і касові ордери виписували в електронному виді. Вона кожен день проводила інвентаризацію каси та вела особисті підрахунки руху коштів у касі. Після ознайомлення із видатковими касовими ордерами, які містяться у справі, ОСОБА_10 зазначила, що у графі «касир» її підписи, Інші записи, що містяться у ордерах, вона не вчиняла. Пояснюючи процедуру підтвердження внесення грошей на рахунок підприємства коштів, зазначила, що банк приймає готівкові гроші у підтвердження чого видає чек, який повинен бути переданий головному бухгалтеру. Чи видавалися готівкові кошти з каси іншим особам - не пам`ятає. Не заперечувала, що вона також вносила готівкові кошти до банку, оскільки мала на це довіреність. Обставини, за яких вона видавала ОСОБА_1 визначені у ордерах кошти, - не пам`ятає.

Представник потерпілого директор ТОВ ФК «Голден Групп» ОСОБА_2 , надав суду показання про те, що ОСОБА_1 працювала на підприємстві, яке займалося операціями з валютою. Працювала у бухгалтерії. Керівником підприємства він у той момент не був. Підприємство здійснювало розрахунки як у безготівковій, так і готівковій формі. З усіх кас до головного офісу, який знаходився по вул. Голосіївська, 17 в м. Києві, привозилися готівкові кошти, які слід було вносити на розрахунковий рахунок підприємства. Касир ОСОБА_10 , зокрема, видавала ОСОБА_1 з каси готівку, про що складалися видаткові касові ордери, та ОСОБА_1 була зобов`язана відносити на користь третіх осіб, або на рахунок підприємства, або здійснювати певні платежі. У видаткових касових ордерах, які містяться у матеріалах кримінальної справи, не було підписів керівника та головного бухгалтера, оскільки це не було обов`язково. Інвентаризацію кас здійснювала служба безпеки. В певний період з`ясувалося, що ОСОБА_1 привласнила більше 1 млн. грн. і у цьому вона зізналася. Не погоджується зі зміною прокурором обвинувачення, та підтримує раніш пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненому кримінальному правопорушенні за ч.4 ст. 191 КК України.

Свідок ОСОБА_11 надав суду показання про те, що у певний період часу, був співвласником ТОВ ФК «Голден групп». У той час на підприємстві у бухгалтерії працювала ОСОБА_1 , до обов`язків якої входило внесення готівки на рахунок підприємства. Йому відомо про те, що ОСОБА_1 привласнила 400 тис. грн., та коли була проведена перевірка зізналася у вчиненому. Після цього у рахунок погашення заборгованості, ОСОБА_1 надала документи на розпорядження будинком, який належав її родичці. Але потім все скасувала та відсудила.

Як доказ винуватості обвинуваченої, стороною обвинувачення надані певні документи, за наслідками дослідження яких судом встановлено наступне.

26.09.2016 прийнята заява від ОСОБА_12 , головного спеціаліста служби безпеки ТОВ «ФК «Голден групп» про те, що ОСОБА_1 26.09.2016 о 20 год., за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 17, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ТОВ «ФК «Голден груп» в сумі 160093грн (а.с. 162, т.1). Суд вважає за необхідне відмітити, що доказів того, чи мав відповідні повноваження ОСОБА_12 подавати відповідну заяву до поліції, суду не надано.

ОСОБА_1 на підставі заяви від 19.05.2016 наказом від 20.05.2016 № 6-к прийнята на посаду помічника головного бухгалтера ТОВ «ФК «Голден групп». 20.05.2016р. з нею укладений договір про повну матеріальну відповідальність за збереження довірених їй підприємством матеріальних цінностей (а.с. 23, т.1).

Згідно даних довіреності від 21.06.2016 ТОВ «ФК «Голден групп» довірило ОСОБА_1 здійснювати розрахунково-касові операції (отримання чекової книжки, внесення, зняття готівки з поточних рахунків по чеку, отримання виписок та додатків до них, надання в банк платіжних документів) по поточним рахункам, відкритим в ПАТ «Альфа-Банк» (а.с. 173, т.1).

Як доказ винуватості ОСОБА_1 , стороною обвинувачення також надані копії видаткових касових ордерів та виписки з банку про рух коштів у певні дні. Так згідно видаткового касового ордеру № 105 від 02.09.2016 ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ФК «Голден групп» в особі касира ОСОБА_10 418,50 грн. Підставою такого отримання зазначено повернення фінансової допомоги згідно договору про фінансову допомогу №3/1 від 27.01.2016р. ОСОБА_2 (а.с. 176, т.1). Данні банківських виписок про рух коштів по рахунку ТОВ «ФК «Голден групп» № НОМЕР_1 у «Альфа-банк» свідчать про те, що 02.09.2016 було внесено 10 150 грн. як виручку від купівлі-продажу іноземної валюти (177, т.1).

Згідно даних видаткового касового ордеру №106 від 06.09.2016 ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ФК «Голден групп» в особі касира ОСОБА_10 1800 грн. Підставою такого отримання зазначено повернення фінансової допомоги згідно договору про фінансову допомогу №3/1 від 27.01.2016р. ОСОБА_2 (а.с. 179, т.1). Дані банківської виписки про рух коштів по рахунку ТОВ «ФК «Голден груп» № НОМЕР_1 у «Альфа-банк», свідчать про те, що 06.09.2016р. будь-яких внесень готівкових коштів на рахунок здійснено не було (а.с. 181, т.1).

Згідно даних видаткового касового ордеру №110 від 13.09.2016 ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ФК «Голден групп» в особі касира ОСОБА_10 3150 грн. Підставою такого отримання зазначено фінансову допомогу згідно договору про фінансову допомогу №3/1 від 27.01.2016р. ОСОБА_2 , а згідно касового ордеру №109 від 09.09.2016 ОСОБА_1 отримала 2350 грн. (а.с.181, т.1). Дані банківської виписки про рух коштів по рахунку ТОВ «ФК «Голден груп» № НОМЕР_1 у «Альфа-банк», свідчать про те, що 09.09.2016 було внесено на рахунок підприємства 15000 грн. як виручку від купівлі-продажу іноземної валюти (а.с. 183-184, т.1)

Згідно даних видаткового касового ордеру №113 від 16.09.2016 ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ФК «Голден групп» в особі касира ОСОБА_10 2000грн. Підставою такого отримання є повернення фінансової допомоги згідно договору про фінансову допомогу №3/1 від 27.01.2016р. ОСОБА_2 (а.с. 185, т.1). Дані банківської виписки про рух коштів по рахунку ТОВ «ФК «Голден груп» № НОМЕР_1 у «Альфа-банк», свідчать про те, що 16.09.2016 було внесено на рахунок підприємства 18000 грн. як виручку від купівлі-продажу іноземної валюти (а.с. 186, т.1).

Окрім того, як доказ винуватості ОСОБА_1 стороною обвинувачення також надані оригінали видаткових ордерів згідно яких ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ФК «Голден групп» грошові кошти, а саме: №104 від 02.09.2016р. - 4500грн., №105 від 02.09.2016 - 418,50грн., №106 від 06.09.2016 - 1800грн., №107 від 06.09.2016 - 1500грн., № 108 від 09.09.2016 - 36175,20грн., № 109 від 09.09.2016 - 2350грн., № 110 від 13.09.2016 - 3150грн., № 111 від 13.09.2016 - 4200грн., №112 від 16.09.2016 - 6000грн., № 113 від 16.09.2016 - 2000грн., № 114 від 02.09.2016 - 20000грн., №115 від 02.09.2016 - 500грн., №116 від 02.09.2016 - 500грн., №117 від 16.09.2016 - 27000грн. (а.с. 222-235, т.1). Постановою слідчого від 19.11.2016р. зазначені ордери визнані речовими доказами (а.с. 220-221, т.1).

Окрім того, саме вищезазначені ордери були предметом дослідження під час проведення судової експертизи, за наслідками проведення якої експертом 18.11.2016 наданий висновок № 1374/тдд, в якому зазначено про те, що підписи у наданих йому на дослідження касових ордерах, виконані ОСОБА_1 (а.с. 214-219).

Як доказ винуватості обвинуваченої, стороною обвинувачення також надана типова міжвідомча форма «інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 04.11.2016р.» згідно даних якої, за результатами проведеної перевірки 04.11.2016 виявлено недостачу грошових коштів в сумі 260980,29 грн. Це засвідчено підписами директора ОСОБА_13 ,, бухгалтера - ОСОБА_3 , касира - ОСОБА_10 (а.с. 175, т.1).

Окрім того, представником потерпілого в судовому засіданні надані докази, що були досліджені судом, а саме: аудиторський висновок щодо фінансової звітності ТОВ «ФК «Голден групп» за 2016 та журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів за період з 01.09.2016 по 16.09.2016 включно, а також форми №КО №4 за аналогічні періоди (а.с. 141-202, т.2).

Так, згідно з вимогами ч.3 ст.62 Конституції України та рішенням Конституційного Суду від 20.10.2011 №12-рп/2011 обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визначають вчинене суспільно небезпечне діяння, як злочин. Елементами складу злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона. Згідно ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. При цьому у діянні особи мають бути наявні всі елементи складу злочину.

Об`єктом злочину, що інкримінується ОСОБА_1 , є суспільні відносини у сфері власності, а саме право власності на майно, яке належить ТОВ «ФК «Голден групп», а саме грошові кошти. Зазначене майно має перебувати на балансі підприємства, а його рух має відображатися у відповідних бухгалтерських документах.

Оскільки предметом злочину, вчинення кого інкримінується ОСОБА_1 , є грошові кошти, які згідно обвинувального акту перебували у касі ТОВ «ФК «Голден групп» та були видані ОСОБА_1 на підставі видаткових касових ордерів, підлягають встановленню обставини руху грошових коштів у касі підприємства за певний період. Такі данні необхідно встановити для проведення зокрема математичних розрахунків із сумами грошових коштів, що надійшли до каси за певний період (день), та тих, які були використані підприємством для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов`язковими платежами) у відповідний період, зокрема і тих, що були видані з каси.

Так, порядок ведення підприємствами (підприємцями) касових операцій на момент інкримінованих ОСОБА_1 дій, регламентувався Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке було затверджено Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (з відповідними змінами та доповненнями) (далі - «Положення про ведення касових операцій»).

Згідно п. 3.1. Положення про ведення касових операцій всі касові операції підлягають оформленню касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами і іншими касовими документами, які б підтверджували факт продажу товарів, отримання готівкових коштів.

Відповідно до вимог п. 2.6. уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

З урахуванням показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , обвинуваченої, представника потерпілого, які зазначили, що до центральної каси підприємства, яка знаходилася за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 17, надходили грошові кошти з обмінних пунктів, оприбуткування такої готівки в касі ТОВ ФК «Голден групп» повинно було відбуватися шляхом здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно п. 3.3. Положення про ведення касових операцій приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства, у підтвердження чого видається відповідна квитанція.

Між тим, доказів надходження готівки та її оприбуткування у касі ТОВ ФК «Голден групп», зокрема у вересні 2016р., під час досудового розслідування не здобувалося. До суду такі докази також не надавалися.

Згідно п. 3.4. Положення про ведення касових операцій видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Згідно п. 3.5. у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.

У порушення вищезазначених вимог доказів того, що записи у видаткових касових ордерах здійснені ОСОБА_1 , суду не надано, і того, що ОСОБА_14 складала заяви на видачу готівки, або відповідні розрахунки до видаткових ордерів тощо.

Згідно відомостей, наданих ПАТ «Альфа-банк» щодо руху коштів по рахунку № НОМЕР_1 , який належав ТОВ ФК «Голден групп» 02.09.2019 на рахунок було внесено 10150 грн. як виручка (дохід) від купівлі-продажу іноземної валюти (а.с. 177-178), згідно відомості від 06.09.2016 внесення коштів не відбувалося (а.с. 180). 09.09.2016 - було внесено 15000 грн. як дохід від купівлі-продажу іноземної валюти (а.с. 182-184, т.1), а 16.09.2016 - 18000 грн. як дохід від купівлі-продажу іноземної валюти (а.с. 186).

Вищезазначені данні свідчать про те, що у зазначені дні ОСОБА_1 дійсно не вносила на розрахунковий рахунок підприємства грошові гроші, але ці данні не можуть бути беззаперечним доказом того, що ОСОБА_1 отримувала відповідні гроші кошти за вказаними вище видатковими касовими ордерами.

Стороною обвинувачення також не надано доказів у підтвердження наявних у ТОВ ФК «Голден групп» розрахункових рахунків, відкритих станом на вересень 2016 р. у ПАТ «Альфа-банк».

Таким чином під час досудового розслідування та судового слідства, не були здобуті данні у підтвердження руху коштів у касі ТОВ ФК «Голден групп» за певний період, а саме з 01.09.2016 по 16.09.2016р. (включно), що позбавило суд можливості надати оцінку сукупності даних про оприбуткування готівки та її видачі у певний період. Наданий представником потерпілого та досліджений судом аудиторський висновок щодо фінансової звітності ТОВ за 2016 р (а.с. 152-174), не є доказом у розумінні ст. 84 КПК України, оскільки данні, які в ньому містяться не можуть доводити певні події та обставини, що стосуються предмету даного провадження. Дані з журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів за період з 01.09.2016. по 16.09.2016р. включно, а також форми КО №4 за аналогічний період, містять записи та відомості, які відповідають даним видаткових касових ордерів, що зазначені в обвинувальних актах як ті, за якими ОСОБА_1 отримувала грошові кошти. Між тим, суд відмічає, що журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, фактично не містить у собі даних щодо видаткових касових ордерів, оскільки відповідна графа - «видатковий документ» у журналах відсутня. Окрім того, суд відмічає, що згідно даних вищезазначеного журналу 02.09.2016, 06.09.2016 та 16.09.2016 були виписані декілька ордерів з однаковими номерами, зокрема №№ 104, 105, 106, 109, 113 (а.с. 190, 193, 196, 202 т.2), що є недопустимим, та свідчить про порушення порядку ведення касових операцій. Між тим, згідно обвинувачення ОСОБА_1 зокрема отримувала грошові кошти на підставі вищезазначених видаткових ордерів. З урахуванням наведеного, суд відкидає докази, що надані представником потерпілого, вважаючи їх неналежними та недопустимими.

Положення про ведення касових операцій також регламентує, що банк у разі отримання ним грошових коштів, приймає їх та видає відповідну квитанцію. Данні зазначених квитанції є підставою для внесення відповідних відомостей у касову книгу. Зокрема, на підставі таких даних касир, або головний бухгалтер можуть здійснити належний облік грошей у касі.

З пред`явленого обвинувачення слідує, що починаючи з 02.09.2016р. та до 16.09.2016 (включно) ОСОБА_1 отримувала в касі підприємства грошові кошти. Між тим, враховуючи, що вона у відповідні дні не приносила з банку квитанцій у підтвердження внесених нею сум, питання про нестачу грошей ні у касира ОСОБА_10 , а ні у головного бухгалтера, які повинні були здійснювати ведення касової книги, не виникало. Факт невнесення ОСОБА_1 певних сум у день їх отримання або на наступний день підприємством не встановлювався. Інвентаризація каси у відповідні дні не проводилася. Данні, що містяться у типовій міжвідомчій формі «інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 04.11.2016р.» (а.с. 175), згідно даних якої, за результатами проведеної перевірки 04.11.2016 виявлено недостачу грошових коштів в сумі 260980,29 грн. не можуть вважатися належним та допустимим доказом, оскільки така інвентаризація проведена станом на 04.11.2016, між тим як інкриміновані обвинувачений дії відбувалися у період з 02.09.2016 по 16.09.2016р. (включно). Окрім того, така інвентаризація також проведена у порушення вимог п. 4.10 Положення про ведення касових операцій, зокрема у порушення порядку проведення, оформлення висновків тощо.

Вимоги п. 3.15 вищезазначеного Положення про ведення касових операцій регламентують, що касові документи (якими зокрема є видаткові ордери) можуть вилучатися у випадках, передбачених законодавством України. А відповідним правоохоронним органам, керівником і головним бухгалтером можуть видаватися лише певні довідки.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, вирішуючи питання про належність та допустимість доказів, що надані стороною обвинувачення, суд приходить до наступного.

Як було зазначено вище, стороною обвинувачення надані певні видаткові ордери, які за формою та змістом значно відрізняються один від одного. Такими ордерами є видатковий касовий ордер № 105 від 02.09.2016 на суму 418,50грн., №106 від 06.09.2016 на суму 1800 грн., №110 від 13.09.2016 на суму 3150 грн., №109 від 09.09.2016 на суму 2350грн. та №113 від 16.09.2016 - 2000грн. (а.с. 176, 179, 181, 185, т.1) Данні ордери, хоча і містяться в копіях, між тим, зазначені в них суми співпадають з тими, що вказані в видаткових ордерах, які надані стороною захисту в оригіналах, та які були предметом дослідження судового експерта. Встановити, які саме видаткові ордери є первиною документацією, суд не має можливості, оскільки порушені правила вилучення зазначених документів з підприємства. Також видаткові касові ордери, які долучені до справи в оригіналах, не містять у собі підписів керівника та головного бухгалтера. Належних доказів того, касир ОСОБА_10 мала право їх виписувати самостійно, суду не надано, а наказ, наданий представником потерпілого суд відкидає. У ордерах не зазначено номери кореспондуючих рахунків (субрахунків) та коди аналітичних рахунків.

Суд також відмічає, що судовим експертом не досліджувалося питання щодо ідентифікації надписів, які містяться у ордерах, а саме в частині встановлення особи, яка здійснювала записи про суму отриманих з каси грошових коштів.

В цілому вищезазначене свідчить про те, що касові ордери за змістом, порядком видачі та обставинам їх оформлення, не відповідають вимогам Положенням про ведення касових операцій, що дає суду підстави дійти до висновку про визнання видаткових ордерів недопустимими доказами (а.с. 222-235, т.1)

Показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 не можуть бути безумовним доказом того, що ОСОБА_1 отримала з каси підприємства певні суми. Свідки та представник потерпілого суду надали пояснення, що їм від контрагентів підприємства стали надходити телефонні дзвінки, про неотримання певних сум. Між тим, обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтується на тому, що вона не внесла у банк грошові кошти, які отримала в касі підприємства. Між тим, такі її дії повинні були привести до порушення порядку ведення обліку коштів, що містяться у касі підприємства, та виявлення такого факту повинно було відбутися у той саме день, коли вона ці кошти не внесла на рахунки і не принесла відповідну квитанцію з банку. ОСОБА_1 не ставиться у вину те, що вона незаконно виписала видаткові касові ордери, або не здійснила певні платежі на користь контрагентів підприємства. Окрім того, данні руху по розрахунковому рахунку, свідчать про те, що виручку від реалізації валюти до банку здавала ОСОБА_10 , що також спростовує показання свідків, що відповідний обов`язок був покладений на ОСОБА_1 .

З урахуванням пред`явленого обвинувачення пояснення свідків не можуть бути прямим доказом у підтвердження факту отримання ОСОБА_1 грошових коштів за певними видатковими касовими ордерами, оскільки саме даними первинної документації повинен підтверджуватися факт отримання (ввірення) ОСОБА_1 певних грошових сум. При таких обставинах суд відкидає показання свідків.

Наявна у матеріалах провадження розписка про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_11 135 тис грн., які вона зобов`язується повернути до 26.09.2016, також доводить показання обвинуваченої про те, що на неї чинився тиск певними особами.

Вищевикладене дає суду підстави прийти до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, у вчинення якого обвинувачується ОСОБА_1 , вчинено нею.

Ураховуючи, що згідно вимог ст. 63 Конституції України, ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням, у вчинені привласнення чужого майна, яке їй було ввірено. За таких обставин, суд також не вбачає підстав для кваліфікації дій обвинуваченої за ч.4 ст.191 КК України, яку підтримував представник потерпілого після зміни обвинувачення, яке було здійснено прокурором за наслідками судового розгляду. Позов потерпілого про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 395980,29 грн. суд визнає таким, що не підлягає задоволенню, як необґрунтований.

Речові доказів відповідно до вимог ст.100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження. Витрати на залучення експерта в розмірі 1323,10грн. (висновок №1374/тдд від 18.11.2016) відповідно до вимог ст. 124 КПК України у зв`язку із виправданням ОСОБА_1 - віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 370, 371, п.2 ч.1 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 191 КК України та ч.1 ст. 191 КК України визнати невинуватою та виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_1 .

Витрати на залучення експерта в розмірі 1323,10 грн. віднести на рахунок держави.

Речові докази: видаткові касові ордери, які долучені до матеріалів кримінального провадження, - залишити там же.

У позові ТОВ «Фінансова компанія «Голден групп» про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 395980,29 грн. відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і поданням на нього письмових зауважень, а також на отримання в суді копії вироку, вручити його обвинуваченій негайно.

Суддя М.В. Єсауленко