Ухвала суду № 94545982, 01.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3212/21

Провадження № 1-кс/947/1048/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021162480000080 від 27.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого, погодженого прокурором про накладення арешту майна в рамках кримінального провадження № 12021162480000080 від 27.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Згідно клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що 27.01.2021 до ЧЧ Одеського районного управляння поліції № 1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , щодо вжиття заходів правового характеру до невстановлених осіб, які в період часу з 07:00 годин по 14:00 годин знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли у квартиру АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали золоті прикраси.

В ході проведення першочергових слідчих дій, спрямованих на викриття особи, яка скоїла кримінальне правопорушення, було проведено невідкладну слідчу дію, огляд місця події. В ході огляду були виявлено та вилучено речі які 28.01.2021 постановою слідчого визнано речовими доказами.

Зважаючи на виниклі обставини, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що вище зазначені речі та документи є об`єктом кримінального правопорушення та зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, тому мають суттєве значення для подальшого розслідування вказаного кримінального провадження, слідчий, за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положеньст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями ст. ст.2,7 КПК Українивизначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Частиною другоюст.173 КПК Українивстановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другоюстатті 170 КПК Українивстановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 2ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з поданого клопотання було проведено невідкладену слідчу дію, а саме огляд місця події на підставі ст. 233 ч.3 КПК України без ухвали слідчого судді.

На підставі ч.3 ст. 233 КПК України у разі невідкладних випадках слідчий має право без ухвали слідчого судді провести огляд, але у такому разі слідчий, прокурор зобов`язані невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого суддііз клопотанням про проведення обшуку.

Між тим до вказаного клопотання не долучено ухвалу слідчого судді, щодо проведення огляду.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що подане слідчим, за погодженням з прокурором клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, з встановленням відповідного процесуального строку для усунення зазначених слідчим суддею недоліків.

Керуючись ст. ст. 171, 172,309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021162480000080 від 27.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України - повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчийсуддя ОСОБА_1