Ухвала суду № 94545967, 29.01.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3212/21

Провадження № 1-кс/947/1096/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Гораш А.С., за участю прокурора Сакала С.В., захисника підозрюваного – адвоката Дідик С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Габреляна Ю.Ш., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області Пономаренко К.К., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Сакалом С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021162480000080 від 27.01.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровабад, Азербайджан, вірменина, громадянина Арменії, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого в Арменії, не маючого місця реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини даного кримінального провадження.

27.01.2021 приблизно о 13 годині 40 хвилин (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений), ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік житлового будинку АДРЕСА_2 , маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна, переслідуючи ціль незаконного збагачення, зайшли у під`їзд вказаного будинку, де визначили об`єктом свого злочинного посягання майно, яке знаходилось в квартирі АДРЕСА_3 , заздалегідь підготувавши знаряддя вчинення злочину – відмички, за допомогою яких можливо відчинити замки вхідних дверей.

Надалі, з метою реалізації свого умислу, розуміючи протиправність своїх дій, будучи впевненими, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, без дозволу власника, за допомогою заздалегідь підготовлених відмичок, відчинили замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 , після чого незаконно з метою крадіжки, проникли до приміщення вищевказаного квартири. Перебуваючи у вказаному житловому приміщенні ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: наручний годинник Smart «Nomi», чорного кольору, вартістю 1700 гривень, срібний кулон у вигляді квітки з камінням білого кольору, вартістю 600 гривень, срібну обручку з камінням білого кольору, вартістю 700 гривень, срібна обручка з плоским камінням рожевого кольору, вартістю 700 гривень, срібний ланцюжок, плетіння «косичка», вартістю 1500 гривень, біжутерія, яка цінності для потерпілої не представляє, наручний годинник, білого кольору, вартістю 300 гривень.

В подальшому, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення пішли, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 5500 гривень.

28.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

2. Обґрунтування поданого клопотання стороною обвинувачення.

Так, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Санкцією ч. 3 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Таким чином, тяжкість покарання, яка інкримінується підозрюваному може привести до його переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слід також прийняти до уваги, що ОСОБА_1 самостійно в правоохоронні органи про скоєний ним злочин не повідомив, що вказує про його бажання уникнути відповідальності.

Також, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що за відсутності менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме можливість незаконно впливати на свідків та потерпілу, схиляючи їх до викривлення показань.

Крім того, ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, постійних джерел доходів не має, в тому числі шляхом вчинення кримінальних правопорушень, свідчить про те, що він може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Враховуючи викладене, ступінь та характер суспільної небезпеки від вчинення злочину, відсутність постійного місця роботи, тяжкість злочину, покарання, що загрожує особі та те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків, сторона обвинувачення на теперішній час звертається до слідчого судді з даним клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3. Думка учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що пред`явлена його підзахисному підозра являється необґрунтованою, ризики не доведеними. Її підзахисний має постійне місце проживання на території м. Одеси, а також являється особою, яка є раніше не судимою, яка є одруженою. Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідатиме особі її підзахисного, а також фактичним обставинам даного кримінального провадження. З огляду на викладене, в задоволенні поданого клопотання захисник просила відмовити.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

А) Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні даного клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Б) Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

28.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, сторона обвинувачення у своєму клопотанні посилається на: протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 , протоколи огляду місця події від 27.01.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_5 , протокол допиту свідка ОСОБА_6 , протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, протокол допиту свідка ОСОБА_7 , протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_5 , протокол пред`явлення ОСОБА_5 особи для впізнання за фотознімками, та інші матеріали клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В) Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Так, слідчий суддя вважає встановленим наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що з огляду на його тяжкість та тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку його подальшого можливого визнання винним у його вчиненні у встановленому законом порядку судом, наявність у останнього громадянства іноземної країни, а також відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків на території України, так як останній являється особою, у якої відсутнє місце реєстрації на території України, відсутнє офіційне місце роботи, й відповідний офіційний дохід, безумовно свідчить про наявність в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий суддя враховує, що в рамках даного кримінального провадження наявна потерпіла особа, а також особи свідків, на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Слідчий суддя враховує, що з одного боку, вказані особи на теперішній час в рамках даного кримінального провадження допитані, й їх показання зафіксовані. Між тим, слідчий суддя не може виключати й не брати до уваги обставини того, що в подальшому, у випадку можливого направлення обвинувального акту до суду, буде відбуватися ймовірний допит таких осіб безпосередньо судом, так як показаннями отриманими на стадії досудового розслідування суд позбавлений процесуальної можливості, за винятком випадків, передбачених ст. 225 КПК України, обґрунтовувати свої процесуальні рішення. Відтак, беручи до уваги, що показання означених осіб можуть бути покладені в основу судового рішення, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно підозрюваного до суду, слідчий суддя також вважає, що підозрюваний, якому вручені матеріли даного клопотання, в яких наявні анкетні дані означених осіб, може здійснювати незаконний вплив на таких осіб, в цілях подальшого уникнення встановленої законом відповідальності за ймовірно вчинені ним дії, що свідчить про наявність в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В цілому, з огляду на особу підозрюваного ОСОБА_1 , який являється особою, яка на території України не має офіційного джерела доходу, натомість на теперішній час підозрюється у ймовірному вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення проти власності, поєднаного з проникненням до чужого житла, за попередньою змовою групою осіб, слідчий суддя, враховуючи, знову ж таки, що на території України у підозрюваної особи відсутні міцні соціальні зв`язки, приходить до переконання про наявність в рамках даного кримінального провадження також ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 с. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Г) Вирішення питання можливості/неможливості застосування в рамках даного кримінального провадження більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

За фактичними обставинами даного кримінального провадження, ОСОБА_1 підозрюється у ймовірному вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке носить умисний корисливий характер, й спрямоване на порушення гарантованого Конституцією України та законами України права власності відповідної особи (потерпілого).

Крім того, в рамках даного кримінального провадження існуючими є ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в той час як підозрюваний ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків на території України, й фактично, є громадянином іноземної держави.

Окрім того, слідчий суддя враховує, що інкриміноване ОСОБА_1 за фактичними обставинами кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, в обов`язковому порядку вимагає від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, наявні в рамках даного кримінального провадження ризики, а також відомості щодо особи підозрюваного, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Д) Вирішення питання розміру застави, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За таких обставин, враховуючи вже зазначені обставини інкримінованого підозрюваному ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, характеризуючі підозрюваного матеріали (відсутність громадянства України, відсутність на території України у останньому міцних соціальних зв`язків), встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 застави, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у розмірі 132 (сто тридцяти двох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 299 640 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сорок) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

В свою чергу, розмір застави, передбачений п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи наведене мотивування, а саме фактичні обставини даного кримінального провадження, в тому числі кваліфікуючі ознаки інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також існуючі в рамках такого кримінального провадження ризики, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, та не буде гарантувати досягнення завдань застосування такого запобіжного заходу.

Таким чином, з урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області Пономаренко К.К., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Сакалом С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021162480000080 від 27.01.2021 року – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 27.03.2021 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі сто тридцяти двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 299 640 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сорок) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 27.03.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.