Рішення № 94543344, 01.02.2021, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/1014/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 лютого 2021 року смт.Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Горобець Н. О.,

за участю секретаря Матушкіної М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чемерівці Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс» (далі - ТзОВ «Вендор-Фінанс», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначив, що 18.07.2018 року між ТзОВ «Вендор-Фінанс» і відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту № КП13-00447, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 5000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,173% за період 14 днів від суми наданого кредиту, строком до 02 січня 2019 року. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, 12.11.2020 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу про погашення заборгованості. Заборгованість відповідачем погашена не була і станом на 01.11.2020 року загальний розмір заборгованості становить 9534 грн. 51 коп., з них: 5000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 3880 грн. 70 коп. заборгованість за процентами за період з 18.07.2018 року по 01.01.2019 року, 100 грн. заборгованість за штрафом, 291 грн. 31 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 01.02.2019 року по 31.10.2020 року, 262 грн. 50 коп. 3%річних нарахованих за період з 01.02.2019 року по 31.10.2020 року, яку позивач просить стягнути на його користь із відповідача, а також судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надіслав заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, а справу розглянути у його відсутність.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надійшло.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин та не подала відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

18.07.2018 року між ТзОВ «Вендор-Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № КП13-00447, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 5000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 10,173 % за період 14 днів від суми наданого кредиту, строком до 02 січня 2019 року .

Банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Сторони домовилися, що в разі невчасної сплати позичальником «єдиного платежу» більше ніж на 1 день від дати, визначеної в п.п. 2.2. договору, позичальник сплачує кредитодавцю штраф в розмірі 50 (п`ятдесят) гривень за кожен факт порушення умов договору (п. 4.1 договору про надання фінансового кредиту № КП13-00447 від 18.07.2018 року).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Аналіз положень ст. 614 ЦК України дає підстави для висновку, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, чинне законодавство покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли він доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 припинила виконувати щомісячні зобов`язання з погашення кредиту, у зв`язку із чим, 12.11.2020 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу про погашення заборгованості.

Станом на 01.11.2020 року в ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача становить: 5000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 3880 грн. 70 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 18.07.2018 року по 01.01.2019 року та 100 грн. заборгованість за штрафами.

Крім того, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язань, суд дійшов висновку, що з неї на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 01.02.2019 року по 31.10.2020 року в сумі 291 грн. 31 коп. та три проценти річних від простроченої суми за період з 01.02.2019 року по 31.10.2020 року в сумі 262 грн. 50 коп.

Виходячи з викладеного, суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, приходить до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 9534 грн. 51 коп., що складається з 5000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 3880 грн. 70 коп. заборгованості процентам за користування кредитом, 100 грн. заборгованості за штрафами, 291 грн. 31 коп. інфляційних втрат та 262 грн. 50 коп. три проценти річних від простроченої суми, ґрунтується на вимогах закону, а відтак за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, підлягають задоволенню.

Також з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 625, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс» 9534 грн. 51 коп. заборгованості за договором про надання фінансового кредиту та судові витрати по справі в сумі 2102 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вендор-Фінанс», 76018, вул. Василіянок, 15, офіс 30, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 40137347.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: