Рішення № 94543230, 22.01.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/24357/20

Провадження № 2/686/1868/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року Хмельницький міськрайоний суд

Хмельницької області в складі :

головуючого судді - Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів. На обґрунтування свого позову вказав, що з 05.01.1993 року він працював суддею Хмельницького міського (міськрайонного) суду, а з 02.02.2009 року по 03.10.2016 року - суддею Апеляційного суду Хмельницької області. На підставі ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХІІ та п. 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та наказу голови Апеляційного суду Хмельницької області з 02.02.2009 року йому виплачувалося щомісячне грошове утримання, яке нараховувалося у процентному відношенні від місячної заробітної плати.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суд від 18 лютого 2014 у справі №822/247/14, яким Апеляційний суд Хмельницької області було зобов`язано перерахувати та виплатити йому таку складову заробітної плати судді як надбавку за вислугу років у відповідності з положеннями ч.4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з 02 лютого 2009 року по 31 грудня 2011 року та компенсацію за несвоєчасну її виплату, Апеляційний суд Хмельницької області було зобов`язано перерахувати та виплатити йому як перераховану заборгованість по заробітній платі так і компенсацію за її несвоєчасну виплату.

Згідно з розрахунком, зробленим Апеляційним судом Хмельницької області в листопаді 2015 року, та відповідно до довідки Апеляційного суду Хмельницької області, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №822/620/15, розмір заборгованості з виплати йому щомісячного грошового утримання за період з 02.0.2019 по 31.12.2011 року включно становить 23108 грн. 30 коп, а розмір компенсації за порушення строків його виплати станом на жовтень 2014 року - 6850 грн.68 коп.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, залишеною без зміни постановою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, в позові йому було відмовлено через те, що за відсутності у кошторисі Апеляційного суду Хмельницької області кошторисних призначень на такі видатки, він не може відповідати за цим позовом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року, залишеним без зміни постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року та постановою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №560/1725/19 з Державної судової адміністрації України за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень суддів на користь суддів» на його користь стягнуто 23108 грн.30 коп. заборгованості станом на 24 листопада 2014 року по щомісячному грошовому утриманню судді та 5467 грн. 87 коп. компенсації станом на 24 листопада 2014 року за несвоєчасну виплату цих коштів, а всього 28576 грн. 17 коп.

Зазначене рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року було виконано Державною казначейською службою України від 27 грудня 2019 року у спосіб перерахунку на його картковий рахунок цих коштів.

З огляду на викладене, внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов`язання, він повинен сплатити йому за період з грудня 2014 року по грудень 2019 року 820 грн.18 коп.- 3% річних та 4718 грн.74 коп. інфляційних втрат.

Оскільки компенсацію йому нарахував Апеляційний суд Хмельницької області, правонаступником якого є Хмельницький апеляційний суд, а Державна судова адміністрація України є розпорядником бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», то він просить стягнути з Хмельницького апеляційного суду за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» на його користь 820 грн. 18 коп. річних, 4718 грн. 74 коп. інфляційних втрат, а всього 5538 грн. 92 коп.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача - Хмельницького апеляційного суду в судове зсідання не з`явився, направив заяву про слухання справи у його відсутність та відзив. У відзиві представник відповідача вказав, що 29 грудня 2017 року Апеляційний суд Хмельницької області Указом Президента України ліквідовано та наказом за №474 від 20 вересня 2018 року Державною судовою адміністрацією України утворено ліквідаційну комісію. 13 лютого 2020 року Апеляційний суд Хмельницької області припинив свою діяльність у зв`язку із ліквідацією, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ставить питання про стягнення з відповідача - Хмельницького апеляційного суду, як боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання 820,18 грн. річних та 4718,74 грн. інфляційних, шляхом стягнення вказаних коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів». Вказані вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судовими рішеннями в справі №560/1725/19 на його користь з ДСА України з вказаної програми стягнуто 23108,30 грн. заборгованості по щомісячному грошовому утриманні та 5467,87 грн. компенсації станом на 24 листопада 2016 року. Відповідно до частини першої статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Вінницький адміністративний апеляційний суд при розгляді справи №822/620/15 встановив, що Апеляційний суд Хмельницької області не є належним відповідачем за позовом про стягнення заборгованості з виплати щомісячного грошового утримання судді та компенсації за несвоєчасну її виплату, позаяк не є розпорядником коштів і в його кошторисі не передбачено коштів на такі виплати, зазначив, що в межах своїх повноважень апеляційний суд виконав постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року в справі №822/247/14 у частині нарахування відповідних коштів.

Враховуючи викладене, відсутня вина Апеляційного суду Хмельницької області в невчасній виплаті коштів ОСОБА_1 , а також судом встановлено, що апеляційний суд вжив усіх залежних від нього заходів, в межах своїх повноважень, щодо погашення заборгованості. Крім того, передбачена статтею 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин.

Представник Державної судової адміністрації України, в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріалів, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року в справі № 560/1725/19 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ліквідаційна комісія Апеляційного суду Хмельницької області про стягнення заборгованості - стягнуто з Державної судової адміністрації України за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 28576 грн.17 коп. Вказаним рішення суду встановлено, що функції головного розпорядника бюджетних коштів, які виділяються на забезпечення діяльності судів, виконує Державна судова адміністрація України.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що рішенням суду по справі № 560/1725/19, стягнуто заборгованість з Державної судової адміністрації, а не з Апеляційного суду Хмельницької області, суд вважає, що відсутня вина Апеляційного суду Хмельницької області в несвоєчасній виплаті по рішенню суду коштів ОСОБА_1 .

Крім того, 29 грудня 2017 року Апеляційний суд Хмельницької області Указом Президента України ліквідовано та наказом за №474 від 20 вересня 2018 року Державною судовою адміністрацією України утворено ліквідаційну комісію. 13 лютого 2020 року Апеляційний суд Хмельницької області припинив свою діяльність у зв`язку із ліквідацією, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що Хмельницький апеляційний суд є неналежним відповідачем по справі, а позивач в судовому засіданні наголосив, що він просить стягнути вказані кошти не з Державної судової адміністрації України, а з Хмельницького апеляційного суду (про вказане також свідчить позовна заява ОСОБА_1 ), а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 614, 625 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 12,13,76,81,82, 258,259,263-265, 353 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про стягнення коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

АДРЕСА_1 ;

Відповідачі: Хмельницький апеляційний суд, майдан Незалежності, 1

м. Хмельницький, 29000, код. ЄДРПОУ 02894190;

- Державна судова адміністрація України в Хмельницькій області, м. Київ

вул. Липська,18/5, код ЄДРПОУ 26255795.

Повний текст рішення складено 27.01.2021 року.

Суддя: