Ухвала суду № 94541424, 01.02.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/342/21

Номер провадження 1-кс/623/82/2021

УХВАЛА

іменем України

01 лютого 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – слідчого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Кравчука В.В.,

т.в.о. начальника СВ Дермана О.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області клопотання старшого слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Трет`якової О.Б., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Райгородка Сватівського району Луганської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, інваліда 3 групи, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, невійськовозобов`язаний, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз 22 липня 2014 року за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186 КК України до 7 років позбавлення волі, 09 вересня 2020 року звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям покарання (ухвалою суду від 07.09.2020 встановлено адміннагляд терміном на 1 рік).

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220230000009 від 30 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2021 року старший слідчий Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Трет`якова О.Б., звернулася з клопотанням, погодженим з прокурором Борівського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Кравчуком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання старший слідчий зазначає наступне.

ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, останній раз 22.07.2014 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі, 09.09.2020 року звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям покарання, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову, повторно вчинив аналогічний злочин.

Так, 30 січня 2021 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою вчинення викрадення майна, через паркан проник до двору домоволодіння ОСОБА_2 , розташованого по АДРЕСА_2 , де, побачивши на порозі літньої кухні потерпілу ОСОБА_2 , декілька разів вдарив останню кулаком в обличчя, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, після чого, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, примусив ОСОБА_2 відчинити двері будинку, розташованого у дворі, та через вхідні двері проник до будинку, де, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно, у присутності потерпілої ОСОБА_2 та свого знайомого ОСОБА_3 , з холодильника, що знаходиться в кухні, відкритим способом викрав продукти харчування, а саме: сало у кількості 200 грам, вартістю 130 грн. 00 коп. за один кг, на суму 26,00 грн., свіжоморожені фрукти у кількості 3 кг, вартістю 100 грн. за один кг, на суму 300,00 грн., а також викрав полімерний мішок вартістю 6,00 грн., після чого поскладав у нього продукти та з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 332 гривні 00 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством та погрозами насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та поєднане з проникненням в житло.

В ході переслідування особи, яка скоїла вказане кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 30 січня 2021 о 14 годині 30 хвилин затримано в порядку статті 208 КПК України.

ОСОБА_1 31 січня 2021 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 186 КК України.

Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину, є:

-огляд місця події від 30.01.2021, у ході якого у дворі та будинку потерпілої ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 встановлено місце спричинення тілесних ушкоджень потерпілій та місце у будинку, де з холодильника ОСОБА_1 викрав продукти харчування;

-довідка з КНП «Борівська ЦРЛ Борівської районної ради Харківської області» від 30.01.2021, у якій вказано, що у потерпілої ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої щоки та забою нижньої щелепи;

-протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 30.01.2021, яка пояснила, що дійсно, 30.01.2021, близько 11 години 00 хвилин, місцевий житель с. Підлиман Борівського району Харківської області ОСОБА_1 побив її у неї у дворі по АДРЕСА_2 , проник до будинку та відкритим способом викрав продукти харчування з холодильника;

-протокол допиту свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що 30.01.2021, приблизно об 11.00 годині він разом з ОСОБА_1 прийшли до потерпілої ОСОБА_2 яка мешкає по АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 побив ОСОБА_2 , проник до будинку та відкритим способом викрав продукти харчування з холодильника;

-протокол одночасного допиту потерпілої ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1 від 31.01.2021, в ході якого потерпіла підтвердила свої показання;

-протокол одночасного допиту свідка ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 від 31.01.2021, в ході якого ОСОБА_3 підтвердив свої показання;

-протокол проведення слідчого експерименту від 31 січня 2021 року за участі потерпілої ОСОБА_2 , в ході якого потерпіла підтвердила свої показання та вказала на обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення;

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 , заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник Кузнєцов О.О., просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор та т.в.о. начальника СВ в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши підозрюваного ОСОБА_1 , заслухавши пояснення т.в.о. начальника СВ, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, вважаю встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 частини 1 статті 177 КПК України: перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку його засудження; знищити, сховати або спотворити предмети та речі, які підтверджують його причетність до скоєння правопорушення та які в подальшому будуть здобуті органом досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , з метою зміни їх показань,а також оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється, вважаю, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20 серпня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять на даний час обставини, передбачені частиною 1 статті 194 КПК України, які свідчать про: 1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 186 КК України; 2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,2,3 частини 1 статті 177 КПК України; 3. недостатність застосування до ОСОБА_1 , більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 186 КК України, ОСОБА_1 , вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, ОСОБА_1 , на даний час офіційно ніде не працює та не навчається, не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, таким чином є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, тому необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні підозрюваним не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання підозрюваного у місцях несвободи.

У пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, визначається застава, достатня для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 гривень (2270 х 20 = 45 400 гривень).

Керуючись статтями 177, 178,183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,–

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Трет`якової О.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з дня фактичного затримання з 30 січня 2021 року з 14 години 30 хвилин по 30 березня 2021 року, включно.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, встановити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ua208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; застава згідно КПК по справі № 623/342/21; провадження № 1-кс/623/82/2021.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до сплину терміну тримання під вартою внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30 березня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Герцов