Ухвала суду № 94538193, 01.02.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7748/20

Провадження № 2/442/255/2021

УХВАЛА

Іменем України

01 лютого 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої судді - Курус Р.І.,

з участю секретаря судового засідання – Рикало А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тунський А.Р., про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -

в с т а н о в и в :

15.12.2020 на підставі розпорядження керівника апарату Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Харів І.М. №221 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», в провадження судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Курус Р.І. надійшла вказана позовна заява.

16.12.2020 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області направлено запит в Відділ адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про отримання відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідача, відповідь на який отримано 23.12.2020.

24.12.2012 відкрито провадження в даній справі. Постановлено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання на 04.02.2021 року о 11.00 год.

29.01.2021 представником позивача – адвокатом Тунським А.Р. подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме належних відповідачу ОСОБА_6 3/8 ід. частин земельної ділянки площею 0,0820 га (цільове призначення – ведення садівництва) та 3/8 ід. частин земельної ділянки площею 0,1 га (цільове призначення – обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), що розташовані на АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує про те, що звернувся до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.06.2010, що посвідчують право відповідача на частки у справі спільної часткової власності на вказані вище земельні ділянки. Зазначає, що при видачі такого свідоцтва відповідачу безпідставно було збільшено розмір частки у спільному майні, оскільки відповідно до ухвали Дрогобицької міської ради за №182 та державних актів розмір часток не визначався, а відповідно усі співвласники володіють рівними частками у праві спільної власності. Проте, відповідач отримала 3/8 часток у справі спільної власності на підставі спірних свідоцтв без належних на те підстав.

Вважає, що з метою ускладнення виконання судового рішення відповідач зможе відчужити належні їй частки у справі спільної часткової власності, що фактично зробить неможливим виконання судового рішення, оскільки частка у праві спільної власності належатиме уже іншій особі. Вказує, що у позивача відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом без повідомлення учасників справи.

Оскільки заява розглядається без повідомлення учасників справи, а відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно із пунктом 1 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В даному ж випадку, позивачем не наведено жодного обґрунтування, що саме цей вид заходу забезпечення позову необхідно вжити, та що невжиття такого заходу ускладнить або унеможливить виконання рішення суду. Не доведено та не надано належних доказів того, що вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, є співмірним із заявленими позовними вимогами, не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не доведено в чому існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду і чи є вона реальною.

З огляду на викладене, враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог в заяві щодо забезпечення позову, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, суд не вбачає підстав для забезпечення позову в даній справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тунський А.Р., про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину) – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення ухвали – 01 лютого 2021 року.

Суддя Р.І. Курус