Вирок № 94537429, 01.02.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/428/21

№ 1-кп/183/892/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гузоватого О.І.,

за участю секретаря судового засідання Тен І.О.,

розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12021047080000003 від 06 січня 2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Панасівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого неповну загальну середню освіту, вдівця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката Бондаренка Є.Є. ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.01.2021 року, у відповідності до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що 13 грудня 2020 року приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де в нього виник конфлікт з ОСОБА_2 на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків. В цей час у ОСОБА_1 виник прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Цього ж дня, а саме 13 грудня 2020 року приблизно о 13 години 05 хвилин ОСОБА_1 , реалізуючи свій прямий умисел, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_1 , з метою спричинення тілесних ушкоджень взяв до рук невстановлений в ході досудового розслідування металевий предмет та вийшов з двору. Продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , на ґрунті раніше виниклого конфлікту з останнім, тримаючи в руках невстановлений в ході досудового розслідування металевий предмет наніс ним не менше трьох ударів в область голови останнього. В подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи свої умисні дії наніс ОСОБА_2 удар вищевказаним невстановленим в ході досудового розслідування металевим предметом в область лівого плеча.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді забійних ран на голові, в тім`яна-потиличній області голови зліва, потиличній області справа, на лобі з ліва, садна на лівому надпліччі, які у своїй сукупності, та кожне окремо, відносяться до легкого ступеню тяжкості.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 в умисному легкому тілесному ушкодженні при обставинах встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжує покарання, судом не встановлено.

Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який є таким, що не має судимості, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, оскільки останній перебуває на обліку у лікаря фтизіатра, або виправних робіт, оскільки даних про місце роботи ОСОБА_1 матеріали кримінального провадження не містять, тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Також, за наявності пом`якшуючої обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_1 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді штрафу буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись статтями 100, 107, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 680 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя О.І. Гузоватий