Ухвала суду № 94537230, 27.01.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

27.01.2021 Єдиний унікальний номер 205/4009/18

№ 205/4009/18

2п/205/1/21

УХВАЛА

27 січня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючої судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області збитки, завдані державі, у розмірі 104 453,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2019 року замінено стягувача – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на його правонаступника – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні щодо виконання рішення у цивільній справі № 205/4009/18 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

11 січня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилався на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи; заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року наразі оскаржується, не вбачається які саме збитки завдано позивачу.

Заявник ОСОБА_1 та його представник – адвокат Марголін В.Г. у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Представник позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях письмово просив розглядати заяву без його участі, в задоволенні заяви відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини неявки відповідача в судове засідання і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлялась про слухання справи, оскільки кореспонденція направлялась за адресою його місця проживання рекомендованим листом з повідомленням. Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у спосіб, передбачений ЦПК України.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Судом під час розгляду справи досліджені всі обставини, дослідженні всі докази, надана їм належна оцінка.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001р.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, беззаперечних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи не надав, а тому суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 247, ст. ст. 287-288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2018 року по цивільній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків – залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику його право на апеляційне оскарження заочного рішення в загальному порядку. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Басова

.