Ухвала суду № 94536986, 01.02.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.02.2021

ЄУН № 937/2225/20

6/937/40/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря – Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Мелітополі заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2020 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28.05.2020 було частково задоволено позов Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг № б/н від 19.07.2010 у розмірі 46826 (сорок шість тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 75 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 33555,46 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит –10178,13 грн., передбачені штрафи: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 2593,16 грн. - штраф (процентна складова), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1791 (одна тисяча сімсот дев`яносто одна) гривня 05 копійок. На даний час у заявника склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація. Просить врахувати ту обставину, що мешкає в селі, на даний час офіційно не працевлаштований, має мінливі заробітки, працює сезонно у весняно-літній період у полі. Крім того, особистого господарства не має, державної допомоги не отримує, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, депозитних рахунків у банку не має, відсутнє будь-яке рухоме майно за рахунок якого може бути виконано рішення суду. Вищевикладені обставини стали підставою звернення із заявою про відстрочення виконання рішення суду.

У судовому засіданні відповідач не з`явився, до суду надійшла заява про слухання справи за його відсутності на задоволенні заяви наполягає.

Представник АТ КБ «Приватбанк», у судове засідання не з`явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 22.01.2021 року до суду надійшли заперечення на заяву відповідно до яких просять відмовити у задоволенні заяви про відстрочення судового рішення оскільки обставини на які посилається у своїй заяві боржник не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, сам по собі сімейний стан боржника не є винятковими обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду, більше того договір оформлений на ім`я клієнта і зобов`язання по його виконанню покладаються безпосередньо на нього, а не на третіх осіб. Крім того боржник є працездатним. У зв`язку з цим обставини на які посилається в своїй заяві відповідач не є підставою для відстрочення виконання рішення.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 травня 2020 було частково задоволено позовну заяву Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг № б/н від 19.07.2010 у розмірі 46826 (сорок шість тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 75 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 33555,46 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит –10178,13 грн., передбачені штрафи: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 2593,16 грн. - штраф (процентна складова), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1791 (одна тисяча сімсот дев`яносто одна) гривня 05 копійок /а.с.117-118/.

Вказане рішення суду набрало законної сили 07 серпня 2020 року та перебуває на виконанні.

ОСОБА_1 з 2018 року і по теперішній час у Мелітопольському міськрайонному центрі зайнятості та інших центрах зайнятості України на обліку не перебуває, допомогу по безробіттю не отримує, відповідно до довідки №3046 від 08.12.2020 року виданої Мелітопольським міськрайонним центром зайнятості /а.с. 142/.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції. ("Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, § 40).

Тому судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічне положення міститься у Законі України "Про виконавче провадження", відповідно до якого, у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.

Перелік обставин, що утруднює виконання судового рішення, наведений у цій статті, не є вичерпним, тому суд у кожному конкретному випадку повинен визначити, чи є обставини, на які посилається боржник, такими.

Таким чином, розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Отже, відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Згідно положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З аналізу встановлених у справі обставин, наданих заявником документів, суд не вбачає підстав та доцільності відстрочення виконання рішення суду, оскільки ним не надано доказів щодо наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Доводи заявника про те, що підставою для відстрочення виконання рішення суду є скрутне матеріальне становище, відсутність постійних поточних доходів не є тими обставинами, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявником не доведено існування виняткових обставин, що виникли в ході виконання рішення суду у цивільній справі №937/2225/520, що мають особливий характер і ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з наявністю яких ст. 435 ЦПК України пов`язує можливість здійснити розстрочення або відстрочення виконання судового рішення, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 258-260, 351-354, 435 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна