Ухвала суду № 94536543, 01.02.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/17255/19

Провадження №2/932/2465/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Лукінова К.С., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності комунального підприємства та про здійснення перерахунку за споживання теплової енергії, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності комунального підприємства та про здійснення перерахунку за споживання теплової енергії, відшкодування моральної шкоди.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Лукінова К.С. визначена для розгляду даної справи. Вказана цивільна справа №932/17255/19 була передана до провадження судді Лукінової К.С. – 28.01.2021 року.

Ознайомившись з позовною заявою, суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Верховний Суд в ухвалі від 03.02.2020 року у справі № 160/6823/19 звернув увагу, що Законом №309-ІХ розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи і визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження - це закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Більше того, допуск відповідної особи до участі у справі можливий лише у випадку сукупної наявності обох цих умов. Таким чином, щоб визнати особу такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно ч.ч.1, 2, 4, 8 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Велика палата Верховного Суду при розгляді справи № 910/23346/16 акцентувала увагу на тому, що особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

З позовних вимог №4 та №5 вбачається, що позивач ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради щодо нездійснення мешканцям під`їздів №1-3, будинку АДРЕСА_1 перерахунку розміру плати теплової енергії за період з 23.03. по 31.03.2019 в порядку, передбаченому Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Зобов`язати комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради здійснити перерахунок розміру плати теплової енергії за період з 23.03. по 31.03.2019 мешканців під`їздів №1-3, будинку АДРЕСА_1 , передбаченому Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Як вбачається з позовної заяви, вона підписана ОСОБА_1 , однак, будь-яких документів (довіреності) на підтвердження того, що ОСОБА_1 має право звертатися до суду з позовом від імені мешканців під`їздів № НОМЕР_1 , будинку АДРЕСА_1 , підписувати його та уповноважений діяти від їх імені, суду не надано.

Відповідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Оскільки, ОСОБА_1 не надав документів, які б підтверджували, що він уповноважений діяти від імені мешканців під`їздів № НОМЕР_1 , будинку АДРЕСА_1 , суд, на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, повертає зазначену позову заяву на адресу позивача.

Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Разом з тим, роз`яснюю, що позивач має право на повторне звернення до суду з даним позовом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 58, 60, 175, 185, 258-261, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності комунального підприємства та про здійснення перерахунку за споживання теплової енергії, відшкодування моральної шкоди - повернути позивачу.

Ухвалу суду разом з позовом та всіма додатками до неї повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч.8 ст. 185 ЦПК України у разі повернення позовної заяви з підстави, передбаченої пунктом 6 частини четвертої цієї статті, судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя К.С. Лукінова