Рішення № 94535281, 18.01.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/209/2021

ЄУН 331/2820/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю : секретаря Постарнак М.М.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представників :

позивача ОСОБА_2,

відповідача Паталахи К.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ :

27.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ ДПС у Запорізькій області, третя особа - Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), який в подальшому уточнила. (а.с. 71-79) За уточненими позовними вимогами ОСОБА_1 позивається до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області.

За результатами розгляду справи просить зняти арешт з всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 , а саме: тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 10555471; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 1407/6, 01.12.2010, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, державний виконавець, ОСОБА_4 , виконавчий лист № 1-77/2009 від 19.11.2010 року виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно боржника; власник : ОСОБА_3 .

Позиція позивача

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на частку у праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира належала на праві спільної сумісної власності їй, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_5 .

04.05.2020 року вона звернулась до приватного нотаріуса ЗМНО Лейко С.А., із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті сина ОСОБА_3 .. Перевіркою заборон або арештів майна померлого встановлено, що все нерухоме майно ОСОБА_3 обтяжено арештом, реєстраційний номер обтяження: 10555471 від 01.12.2010. Підставою обтяження зазначена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, державний виконавець, Косінов І.В. № 1407/6, 01.12.2010, по виконавчому листу №1-77/2009 від 19.11.2010 року, який видано Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.

Згідно відповіді Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 10.06.2020 року за № 23768/6 «...Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено:

«На виконанні перебувало виконавче провадження ВП №22945862 по виконанню виконавчого листа № 1-77/2009 від 19.11.2010 року виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про конфіскацію всього належного майна ОСОБА_3 на користь держави, з метою виконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та накладено арешт під реєстраційним номером обтяження № 10555471.

11.11.2011 року державним виконавцем закінчено виконавче провадження на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, який діяв на час виконання даного виконавчого провадження), а саме в ході проведення виконавчих дій встановлено, що згідно відповіді ДПІ в Жовтневому районі за боржником не зареєстровані розрахункові рахунки; згідно відповіді бази даних «Аіс-Автомобіль» право власності на транспортні засоби не зареєстровано; згідно відповіді ОП ЗМБТІ за боржником зареєстровано право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , але згідно ухвали №6-80 від 25.06.2011 року, виданої Жовтневим районним судом м. Запоріжжя в задоволенні подання державного виконавця про виділення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами відмовлено. Дане виконавче провадження було передано до архіву, а відповідно до ч. 2, розділу XI Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, після чого вони підлягають знищенню.

Відповідно до п. 4, п. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття арешту з майна боржника, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. З огляду на вищевикладене роз`яснили, що зняття обтяження під реєстраційними номерами: НОМЕР_1 не виявляється можливим.

Відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 1-77/2009 рік від 24.02.2009 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Реальне виконання зазначеного вироку в частині конфіскації майна ОСОБА_3 є неможливим, оскільки пройшов строк виконання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин.

З моменту винесення вироку у справі № 1-77/2009 рік від 24.02.2009 року вже пройшло більше 10-ти років, що унеможливлює його виконання в частині конфіскації майна засудженого, ОСОБА_3 .

Таким чином, арешт підлягає скасуванню, так як не забезпечується його мета - реальне виконання рішення у справі (вироку у справі № 1-77/2009 рік від 24.02.2009 року).

Відповідачем о справі виступає Головного управління ДПС у Запорізькій області на підставі такого.

За виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи державної податкової служби.

Окрім того, згідно абзацу першому та третьому пункту другого постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

Тому, відповідно до вищезазначеного, саме Головне управління ДПС у Запорізькій області залучений співвідповідачем у цій справі.

Як на правові підстави заявленої вимоги позивач посилається на ст. 41 Конституції України, статті 15,16,317,319,321,328,391,1216,1218,1268,1296,1297 ЦК України, ст. 59 Закону України « Про виконавче провадження».

Позиція відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області

09.09.2020 року від представника відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 42-43).

Згідно з відзивом позивач не надала доказів порушення її прав саме ГУ ДПС у Запорізькій області, тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до ГУ ДПС у Запорізькій області.

18.11.2020 року від представника відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області надійшов відзив на уточнену позовну заяву (а.с. 107-109).

Згідно з відзивом представник відповідача заперечує проти задоволення позову з тих самих підстав, що зазначені у відзиві від 09.09.2020 року.

Позиція відповідача - Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

18.09.2020 року від державного виконавця Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надішли пояснення (а.с. 40).

Відповідно до пояснень на виконанні перебувало виконавче провадження ВП №22945862 по виконанню виконавчого листа № 1-77/2009 від 19.11.2010 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про конфіскацію всього належного майна ОСОБА_3 на користь держави, з метою виконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та накладено арешт під реєстраційним номером обтяження № 10555471.

11.11.2011 року державним виконавцем закінчено виконавче провадження на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, який діяв на час виконання даного виконавчого провадження), а саме в ході проведення виконавчих дій встановлено, що згідно відповіді ДПІ в Жовтневому районі за боржником не зареєстровані розрахункові рахунки; згідно відповіді бази даних «Аіс-Автомобіль» право власності на транспортні засоби не зареєстровано; згідно відповіді ОП ЗМБТІ за боржником зареєстровано право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , але згідно ухвали №6-80 від 25.06.2011 року, виданої Жовтневим районним судом м. Запоріжжя в задоволенні подання державного виконавця про виділення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами відмовлено. Дане виконавче провадження було передано до архіву, а відповідно до ч. 2, розділу XI Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, після чого вони підлягають знищенню.

Справу просить розглядати без його участі.

26.11.2020 року від державного виконавця Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надішов відзив на уточнену позовну заяву (а.с. 111-114).

Представник зазначає, що державний виконавець діяв у рамках закону та не мав права зняти арешт. Окрім того, представник просить виключити відділ державної виконавчої служби з числа відповідачів. Згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 р. зазначена установа має бути залучена до участі у справі в якості третьої особи.

Позиція відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

27.11.2020 року від представника Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області надійшов відзив (а.с. 119-122).

Представник відповідача повідомляє, що Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області є неналежним відповідачем.

Просить розглядати справу за відсутності представника.

Процесуальні дії суду

Ухвалою суду від 18 серпня 2020 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 23-24).

Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі (а.с. 63-64).

Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до судового розгляду по суті (а.с. 94-95).

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі № 1-77/2009 р від 24.02.2009 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна (а.с. 84).

Як вбачається з відповіді Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 23768/6 від 10.06.2020 року на виконанні перебувало виконавче провадження ВП №22945862 по виконанню виконавчого листа № 1-77/2009 від 19.11.2010 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про конфіскацію всього належного майна ОСОБА_3 на користь держави, з метою виконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та накладено арешт під реєстраційним номером обтяження № 10555471, 11.11.2011 року державним виконавцем закінчено виконавче провадження на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року який діяв на час виконання даного виконавчого провадження), а саме в ході проведення виконавчих дій встановлено, що згідно відповіді ДПІ в Жовтневому районі за боржником не зареєстровані розрахункові рахунки; згідно відповіді бази даних «Аіс-Автомобіль» право власності на транспортні засоби не зареєстровано; згідно відповіді ОП ЗМБТІ за боржником зареєстровано право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , але згідно ухвали №6-80 від 25.06.2011 року, виданої Жовтневим районним судом м. Запоріжжя в задоволенні подання державного виконавця про виділення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, відмовлено. Дане виконавче провадження було передано до архіву, а відповідно до ч. 2, розділу XI Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, після чого вони підлягають знищенню (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 10.12.2020 року, актовий запис №568 (а.с. 9).

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане 01.08.1978 року Заводським районним відділом ЗАГС міста Запоріжжя, актовий запис № 921 (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина на частку у праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом № НОМЕР_4 про право власності на житло виданим 02.11.2000 року Жовтневою районною адміністрацією, згідно якого квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції 13.02.2003 року, актовий запис №1443 (а.с. 12).

04.05.2020 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Лейко С.А. із заявами про прийняття спадщини за законом за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіком ОСОБА_5 , що підтверджується витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 60100040 та № 60099980 від 04.05.2020 року (а.с. 13-14).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 216157948 від 14.07.2020 р. на все нерухоме майно ОСОБА_3 зареєстровано обтяження, а саме: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10555471; зареєстровано: 01.12.2010 09:55:18 за №10555471 реєстратором: Запорізька філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 1407/6, 01.12.2010, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, державний виконавець, ОСОБА_4 ; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно боржника; власник: ОСОБА_3 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду; обтяжувач: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, код: 35037521, додаткові данні: виконавчий лист №1-77/2009 від 19.11.2010 року виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя; заявник: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, код: 35037521 (а.с. 15).

На звернення ОСОБА_1 до Олександрійського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про зняття вищезазначеного арешту вона отримала лист № 23768/6 від 10.06.2020 р. з роз`ясненням, що зняття обтяження під реєстраційним номером № 10555471 не виявляється можливим (а.с. 16).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно у відповідності до ст. 1216 ЦК України, згідно якої спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1268 ЦК України проголошує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежне від прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1296 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до підпунктів 4.15 та 4.17 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту. .

Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Пункт 3 ст. 41 Конституції України закріплює, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 1 Першого протоколу від 20.03.52 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, які ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, наявність зазначеної заборони порушує конституційні права позивача щодо розпорядження, володіння та користування власним майном.

Продовження дії зазначеної заборони щодо відчуження майна позивача, порушує "виправдане очікування" останнього щодо отримання можливості ефективного використання права власності відносно нерухомого майна, яке йому належить, та не є пропорційним переслідуваній меті такої заборони внаслідок того, що позивачу доводиться нести індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч..2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який, його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Виконавчий лист № 1-77/2009 на цей час повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, який діяв на час виконання даного виконавчого провадження, виконавче провадження не здійснюється.

Відповідно до статті 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин.

Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

З моменту винесення вироку Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя у справі № 1-77/2009 рік від 24.02.2009 року пройшло більше 10-ти років, що унеможливлює його виконання в частині конфіскації майна засудженого, ОСОБА_3 .

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, коли виконавче провадження з конфіскації майна завершено, в рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем питання про зняття арешту та заборони відчуження майна вирішено не було, арешт на майно, яке належить боржнику, ОСОБА_3 , накладений відповідно до зазначених постанов державного виконавця від 01.12.2010 року підлягає скасуванню.

Доводи представника відповідача про те, що позивач не надала доказів порушення її прав саме ГУ ДПС у Запорізькій області, не приймаються судом на підставі такого.

Згідно абзацу першому та третьому пункту другого Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

Тому, відповідно до вищезазначеного, саме Головне управління ДПС у Запорізькій області залучений співвідповідачем у цій справі

Аналізуючи зазначені норми матеріального права, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд вважає необхідним захистити порушене право позивача вільно користуватися, володіти та розпоряджатися своїм майном, право власності на яке він набув в установленому законом порядку.

Керуючись статтями 10-13, 60,74,79, 84,88, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовну вимогу ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) задовольнити.

Зняти арешт з всього нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за такими параметрами: тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 10555471; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 1407/6, 01.12.2010, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, державний виконавець, Косінов І.В., виконавчий лист № 1-77/2009 від 19.11.2010 року виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя; об`єкт обтяження : невизначене майно, все нерухоме майно боржника; власник: ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 30-денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 28 січня 2021 року.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

18.01.2021