Рішення № 94535186, 29.01.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/4809/20

Провадження № 2-а /331/14/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Жукової О.Є.

за участю секретаря : Мироненко О.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.12.2020 року звернувся до суду з вказаним позовом до інспектора роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Колеснік Сергія Олександровича, в якому просив скасувати постанову відповідача від 05 грудня 2020 року серії ЕАН № 3519755 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він Правил дорожнього руху не порушував, при виконанні маневру нікому перешкод не створив, а дії інспектора є упередженими .

Ухвалою судді Жовтневого районного м. Запоріжжя 16 грудня 2020 року провадження по справі відкрито.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2021 року замінено первісного відповідача інспектора роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Колеснік Сергія Олександровича на належного Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, , у зв`язку з чим на підставі ч.3 ст. 205, ч.3 ст. 268 КАС України справу розглянуто у його відсутність.

У відповідності до вимог ч. 9 ст. 205 КАС України , оскільки всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглянув справу у письмовому провадженні .

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.12.2020 року серії ЕАН № 3519755, яка винесена інспектором роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Колеснік С.О. до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП України.

У вказаній постанові зазначено, що 05.12.2020 о 14:12:03 в м. Запоріжжя , вул. Космічна, 140, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем БМВ 5201 реєстраційний номер НОМЕР_1 , керуючи ТЗ по другорядній дорозі , не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, чим порушив п.16.11 ПДР .

Копії постанови позивач отримав на місці , про що свідчать дані вказані в оскаржуваній постанові.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .

Згідно оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням ПДР, а саме, за порушення правил проїзду перехресть.

Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Дана правова позиція закріплена в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, в якій зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази , приходить до висновку , що відповідач на підтвердження правомірності своїх дій належних та допустимих доказів не надав, не спростувавши доводи позивача щодо дотримання ним правил дорожнього руху та виконання п. 16.11 ПДР України.

Суд також звертає увагу, що в оскаржуваній постанові відсутні дані про те, що здійснювалася відео фіксація порушення, або про те, що були відібрані пояснення у водія транспортного засобу, що рухався по головній дорозі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З огляду на вищевикладене , відповідно до вимог ч.3 ст. 286 КАС України , суд приходить до висновку , з урахуванням вимог ст. 247 КУпАП про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 77,205, 241 , 268,271, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити .

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.12.2020 року серії ЕАН № 3519755 про застосування до ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП України і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ( місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108578 ) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 420,40 гривень

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Суддя: О.Є. Жукова

29.01.2021