Ухвала суду № 94534667, 28.01.2021, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 947/35044/20

Провадження № 3/506/12/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2021смт. Окни

28.01.2021 року суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О. Л., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли від Київського районного суду м.Одеси, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працює в АТ «Одесаобленерго», протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ст.130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2020 року о 00:05 год. в м.Одеса на вул. Академіка Корольова біля будинку №81 ОСОБА_1 керував автомобілем BMW E530 д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а) ПДР України.

26 листопада 2020 року від 2 взводу 1 роти 2 батальйону Полку Управління Патрульної поліції в Одеській області вказана справа надійшла до Київського районного суду м.Одеси, для розгляду по суті.

18 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав до Київського районного суду м.Одеси заяву, в якій просив передати матеріали даної справи до суду за місцем його реєстрації - до Красноокнянського районного суду Одеської області, зазначивши, що він проживає в АДРЕСА_1 .

Постановою судді Київського районного суду м.Одеси від 21.12.2020 року вказане клопотання ОСОБА_1 задоволено та передано матеріали справи для розгляду за місцем проживання останнього до Красноокнянського районного суду Одеської області.

04.01.2021 року вказана справа надійшла до Красноокнянського районного суду Одеської області і, незважаючи на те, що питання щодо місця розгляду справ, які мають альтернативну територіальну підсудність, не належить до права вибору особи, щодо якої складено відповідний протокол, однак, враховуючи загальність правила щодо недопустимості спорів про підсудність між судами, справа прийнята до розгляду та призначена на 13.01.2021 року на 15.30 год.

ОСОБА_1 у вказане судове засідання не з`явився, разом з тим, 13.01.2021 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, для проведення його в режимі відеоконференції з Дніпровським апеляційним судом або за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку «EASYCON» з користувачем ОСОБА_2 , який є його захисником, попередньо зв`язавшись та повідомивши за телефоном НОМЕР_2 .

Враховуючи наявність можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EASYCON» в день розгляду справи, у зв`язку з чим була відсутня необхідність у відкладенні вказаного судового засідання, помічник судді Кондратюк Г.О. відразу після отримання вказаного клопотання зателефонувала за вказаним номером телефону для повідомлення про можливість проведення в режимі відеоконференції цього ж судового засідання, призначеного на 13.01.2021 року на 15.30 год. та встановила, що вказаний номер телефону є номером телефону не ОСОБА_1 , від якого надійшло вказане клопотання, хоча цей номер був вказаний, як номер телефону ОСОБА_1 , а його захисника Морозова Вадима Юрійовича, який повідомив, що 13.01.2021 року він зайнятий та просив відкласти судове засідання на будь-яку іншу дату та в подальшому в судових засіданнях він братиме участь в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EASYCON», при цьому про поважність причин, з яких адвокат Морозов В.Ю. не може приймати участь у вказаному судовому засіданні, останній не повідомив.

Однак, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на захист, судове засідання було відкладено на 19.01.2021 року на 09.30 год.

У вказане судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак від нього до суду надійшло клопотання про виклик свідків, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та, у зв`язку з цим, відкладення судового засідання на іншу дату.

Вказане клопотання ОСОБА_1 було задоволене, судове засідання відкладено на 28.01.2021 року на 09.15 год. та викликано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

При цьому і ОСОБА_1 , і його адвокат Морозов В.Ю. були повідомлені у телефонному режимі, і саме про такий спосіб повідомлення ОСОБА_1 і просив.

28.01.2021 року в судове засідання як безпосередньо до Красноокнянського районного суду Одеської області, так і на зв`язок в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EASYCON» (про що ОСОБА_1 було заявлено клопотання) не з`явився ні ОСОБА_1 , ні його захисник. При цьому, 27.01.2021 року від ОСОБА_1 до суду вдруге надійшло клопотання про виклик свідків, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та, у зв`язку з цим, відкладення вказаного судового засідання на іншу дату.

Враховуючи, що аналогічне клопотання ОСОБА_1 було задоволене в судовому засіданні 19.01.2021 року та вказані свідки були викликані в судове засідання на 28.01.2021 року на 09.15 год. та підстави для відкладення судового засідання були відсутні, враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується його ж клопотанням, в якому він зазначає дату судового засідання, яке просив відкласти, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи було відмовлено.

Після початку розгляду справи, 28.01.2021 року о 09.20 год. на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, призначеного на 28.01.2021 року на 09.15 год. на іншу дату, у зв`язку з тим, що він та свідок не можуть прибути до суду через погіршення погодних умов, на підтвердження чого долучив фото з веб-сайту «Sinoptik» щодо погоди в м.Одеса. При цьому в клопотанні немає будь-яких даних про свідка, щодо неможливості прибуття якого зазначено в клопотанні. Крім того, адресою реєстрації ОСОБА_1 зазначено адресу в АДРЕСА_2 ).

Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорта ОСОБА_1 , останній зареєстрований в АДРЕСА_1 /а.с.50-51/.

Вказана інформація підтверджується також довідкою Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 12.01.2021 року.

Слід зауважити, що саме з підстави проживання в смт Окни Одеської області ОСОБА_1 до Київського районного суду м.Одеси було подане клопотання про передачу справи до Красноокнянського районного суду Одеської області.

Тому заявлення клопотання про відкладення судового засідання через неможливість прибуття до суду у зв`язку з несприятливими погодними умовами в м.Одеса, з зазначенням адреси проживання в м.Одеса, свідчить про зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи та порушення останнім засади добросовісності, а також доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Так, у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18) Верховний Суд зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року зазначив, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

З урахуванням зазначеного, оскільки ОСОБА_1 зареєстрований в смт Окни та просив передати справу на розгляд до Красноокнянського районного суду Одеської області саме у зв`язку з проживанням в смт Окни, то з урахуванням доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), а також наявності технічної можливості його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EASYCON», про що останній сам просив в попередніх клопотаннях, що можливо забезпечити з будь-якого місця проживання особи, а також з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до такого.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема ,потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 , 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

КУпАП визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення та змісту постанови, що приймається в конкретній справі. У них повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема, дані про час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, про це також зазначається у процесуальних документах, тобто всі обставини правопорушення, отримані на підставі дослідження та оцінки доказів в їх сукупності, обґрунтування наявності складу правопорушення.

Таким чином, протокол є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій, і є одним із основних джерел доказів.

Так, згідно протоколу серії ДПР18 №062463 від 10.11.2020 року, ОСОБА_1 10.11.2020 року о 00:05 год. в м.Одеса на вул.Академіка Корольова біля будинку №81 керував автомобілем BMW E530 д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а) ПДР України. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений, копію протоколу отримав, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у відповідному полі протоколу. Особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_3 , виданого 14.08.2013 року /а.с.2/.

Факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом підтверджується долученими до протоколу відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції на DVD-дисках /а.с.7/.

Так, на відеофайлі «01617@2020111003025010» на DVD-диску «Білий, ДПР18 062463, 1/2», починаючи з відмітки часу 00:02:09 по відмітку 00:02:46, працівник поліції, який здійснював відеозапис, повідомив, що поліцію викликали очевидці, які бачили, що автомобіль, з-за керма якого вийшов ОСОБА_1 , здійснював неадекватні рухи у дворі «їздив взад-вперед», що поліція бачила в той момент, як під`їжджала на вказане місце на даний виклик, на що ОСОБА_1 , спочатку заперечуючи факт керування даним автомобілем, в подальшому повідомив, що «так вийшло, не могли припаркуватись», тобто підтвердив факт керування вказаним автомобілем.

Крім того, на відеофайлі «01617@2020111004044310» на DVD-диску «Білий, ДПР18 062463, 2/2» чоловік, який перебував в автомобілі разом з ОСОБА_1 , що прослідковується із самого початку здійснення відеозапису, та який перебував на передньому пасажирському сидінні, повідомив, що вони «їхали до знайомих в гості, так вийшло».

Як вбачається з результатів тестування ОСОБА_1 на алкоголь, яке проводилось 10.11.2020 року о 01:26:12 год. за допомогою приладу «Драгер»

(Alcotest 7510, прилад № ARLM-0435, принтер №ARLM-0549, тест №214), виявлено 1.83 проміле алкоголю /а.с.3/, тобто ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

На відеофайлах «01617@2020111003175110» та «01617@2020111003225110» на DVD-диску «Білий, ДПР18 062463, 2/2» /а.с.7/ зафіксовано як ОСОБА_1 в присутності двох свідків проходив огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», результат тесту 1.83 проміле. Після чого ОСОБА_1 роз`яснено його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та право на захист, передбачене ст.63 Конституції України. Будь-яких заперечень чи незгоди з результатами тестування після проходження тестування ОСОБА_1 не заявляв.

П.п.2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 /з подальшими змінами/ водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з довідкою національної поліції від 17.11.2020 року, ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався /а.с.1/.

1 липня 2020 року набрав чинності Закон від 22.11.2018 № 2617-VIII, яким запроваджується інститут кримінальних проступків. Зокрема, кримінальним проступком стало і керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння та скасовано адміністративну відповідальність за керування у стані сп`яніння.

Однак, згідно Закону №720-IX від 17 червня 2020 року, який набрав чинності 03 липня 2020 р., скасовано кримінальну відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп`яніння шляхом виключення підпункту 171, яким вносились зміни, та одночасно виключено встановлені зміни у ст.130 КУпАП.

Оскільки зазначеним Законом виключено підпункт 171, тому поновлено дію норми Закону, якою встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто за ст.130 КУпАП в останній редакції станом на 07.07.2016 р.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено за події, які відбувались 10.11.2020 року, отже, до вказаних правовідносин підлягає застосуванню закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення, а саме нормативно-правового припису, передбаченого ст.130 КУпАП в редакції 07.07.2016 р.

Таким чином, оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що зібрано, надано та досліджено достатньо доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем BMW E530 д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а) ПДР України, тому приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і з врахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю, що стягнення відносно нього слід обрати у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП, ст.ст.3 ч.1 п.4, 4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір в доход держави.

Щодо заяви ОСОБА_1 від 18.01.2021 року про закриття справи за відсутністю складу правопорушення через низку, на його думку, грубих порушень, допущених працівниками поліції, то суддя приходить до такого.

Заперечення ОСОБА_1 з приводу того, що він був не згоден з результатами огляду на стан сп`яніння, але працівники поліції йому не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, тоді як факт незгоди ОСОБА_1 з результатами тестування на алкоголь на місці за допомогою приладу «Драгер» спростовується вищевказаними відеозаписами, на яких будь-яких заперечень з приводу результатів огляду ОСОБА_1 не заявляв, тому підстави для проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я були відсутні.

Заперечення щодо невідповідності пояснень свідків даним протоколу в частині номеру приладу «Драгер» (в протоколі вказано «Драгер 7510», а в поясненнях свідків «Драгер 0435») спростовуються матеріалами справи. Так, в чеку щодо результатів тестування ОСОБА_1 на алкоголь вказано (Alcotest 7510, прилад № ARLM-0435, принтер №ARLM-0549, тест №214), тобто наявні всі вказані номери. При цьому, суддею і не беруться до уваги вказані пояснення свідків, оскільки наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується іншими долученими до протоколу доказами.

Крім того, суддею не приймаються до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо того, що роздруківка приладу «Драгер» не містить серії та номеру протоколу про адміністративне правопорушення, до якого вона додається, а також підпису відповідальної особи, оскільки як вбачається з зазначеної роздруківки, підпис відповідальної особи є у наявності, а інші реквізити бланком вказаного документу не передбачені.

Щодо відсутності в протоколі про адміністративне правопорушення інформації щодо інспектора поліції, який склав протокол, а також відсутності в матеріалах справи інформації, чи отримував він ( ОСОБА_1 ) посвідчення водія, то вказані заперечення ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки така інформація наявна в протоколі.

Заперечення щодо відсутності в матеріалах справи відомостей щодо відсторонення особи від керування транспортним засобом також є безпідставними, оскільки на відеофайлі «01617@2020111004095410» на DVD-диску «Білий, ДПР18 062463, 2/2» /а.с.7/ зафіксовано роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом, а тому працівниками патрульної поліції дотримано вимоги ст.266 КУпАП.

При цьому, слід звернути увагу, що ОСОБА_1 , заперечуючи факт керування транспортним засобом, посилається на порушення норми закону (ч.1 ст.266 КУпАП), якою передбачено обов`язок відсторонення особи, ЯКА КЕРУЄ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ, щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння, від керування транспортним засобом, таким чином суперечить власним поясненням.

Що стосується посилань ОСОБА_1 на те, що працівники поліції не вилучили у нього посвідчення водія та не надавали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, то, як видно із відеофайлу «01617@2020111003594310» на DVD-диску «Білий, ДПР18 062463, 2/2», працівником поліції констатовано, що посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучається та тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами не видається, оскільки посвідчення водія у ОСОБА_1 при собі було відсутнє, що ОСОБА_1 і підтвердив.

Також відсутність у ОСОБА_1 при собі посвідчення водія підтверджується відеофайлом «01617@2020111002175010» на DVD-диску «Білий, ДПР18 062463, 1/2», яким зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомляє про відсутність при собі посвідчення водія, однак пред`явив працівнику поліції для огляду фото вказаного документу у своєму телефоні.

Посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції здійснювали на нього психологічний тиск та змусили його підписати акт огляду водія, спростовуються відеофайлами «01617@2020111003544310» та «01617@2020111003594310» на DVD-диску «Білий, ДПР18 062463, 2/2», на яких видно, що ОСОБА_1 роз`яснюється право на підписання акту огляду та протоколу і будь-якого тиску на ОСОБА_1 при цьому не чинилося.

З урахуванням вищевикладеного, заперечення ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП вважаю способом захисту та бажанням уникнути адміністративної відповідальності.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Притягнути ОСОБА_1 /РНОКПП невідомий/ до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. /десять тисяч двісті гривень/, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнення штрафу проводити на р/р UA848999980313080149000015001, Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ отримувача - 37607526, призначення платежу: 21081300, ДПР18 №062463, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн. в доход держави на рахунок: Отримувач коштів; ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом 15 днів з моменту набрання постановою законної сили, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 20400 грн.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Повний текст постанови оголошено 29.01.2021 року о 15.30 год.

Суддя О. Л. Чеботаренко