Ухвала суду № 94533906, 27.01.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1595/20

У Х В А Л А

27.01.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Рішко Г.І.,

секретар судового засідання - Стрижак О.М.,

за участю прокурора - Романик Р.В.

представника потерпілого Сакалош - Молнар Т.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Мелая М.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні скаргу захисника Мелая Михайла Юрійовича (в порядку ч.2 ст.303 КПК України) на рішення прокурора у кримінальному провадженні кримінальному за №12020070080000242 від 29.03.2020 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Мелай М.Ю. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії слідчого вчинені під час досудового розслідування. Предметом оскарження є дії старшого слідчого СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області щодо незаконного і необгрунтованого затримання ОСОБА_1 . Захисник зазначив, що 29.03.2020 старшим слідчим СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП НУНП в Закарпатській області капітаном поліції Чонтошем Є.А. складено протокол про затримання ОСОБА_1 на підставі п.п.1-2 ст.208 КПК України. Після затримання ОСОБА_1 останньому не було надано можливості негайно, як це вимагає ч.4 ст.208 КПК України повідомити його близьких родичів про його затримання, а процесуальним прокурором у данному кримінальному провадженні ОСОБА_2 в порушення вимог ч.2 ст.36 КПК України не було проведено перевірку законності затримання ОСОБА_1 . Навіть не було предметом перевірки те, зазначає захисник, що відповідно до Протоколу № 67 від 29.03.2020 на стан сп`яніння ОСОБА_1 на ньому був виявлений :"одяг забруднений, неохайний, пріваний, ссадини спини" його нагайно не було обстежено в лікаря травматолога, тобто такі дії обвинувачення на правлені на те, щоб приховати факт незаконного затримання. І з цією метою навіть в Реєстрі матеріалів досудового розслідування у Розділі № 111 "Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування" не внесено. Захисник просить визнати факт незаконного затримання ОСОБА_1 від 29.03.2020 та визнати всі зібраня фактичні дані недопустими доказами та винести рішення у вигляді виправдувального вироку.

В судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив таке задоволити.

Прокурор Романик Р.В. вважає, що підстав для задволення скарги не має, слідчий діяв у межах повноважень, передбачених КПК України. Прокурор пояснив, що ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 має місце постійного проживання та міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, зокрема, родину та утриманців. Також у останнього є постійне джерело доходів. Крім цього, ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Враховуючи наведене, у зв`язку з відсутністю ризиків, які б давали підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим, за погодженням з прокурором подано до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке судом задоволено частково.

Згідно повідомлення Заступника начальника Ізолятора тимчасового тримання № З ГУНП в Закарпатській області від 01.04.2020 за № 2640/106/27/2/2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст.115, ст.211 КПК України адміністрацією ІТТ № З ГУНП в Закарпатській області звільнений 29.03.2020 о 06 год. 25 хв.

Крім цього, за скаргами ОСОБА_1 щодо можливих протиправних дій працівників Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області під час проведення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, які супровідними листами за № 07.31-96-2262р та № 71.31-96-2263р від 29.05.2020 скеровано до УВБ в Закарпатській області ДВБ НП України, проведено службове розслідування, за наслідками якого складено доповідну записку відповідно до якої факти наведені у скаргах ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, у тому числі факт можливого незаконного затримання.

Заслухавши думки учасників, суд вважає, що підстав для задоволення скарги не має.

Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду є основним видом цього тимчасового запобіжного заходу, який здійснюється з метою припинення кримінального правопорушення, попередження уникнення від слідства чи суду та запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Можливість затримання особи без попереднього отримання рішення суду обумовлена тим, що часто необхідність затримання виникає раптово і має невідкладний характер.

Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду як тимчасовий запобіжний захід передбачає такий різновид, як - затримання уповноваженою службовою особою.

Затримання уповноваженою службовою особою регламентовано ст. 208 КПК України, в якій передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

До умов затримання уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, суду (на підставі ч.І ст.208 КПК України) законодавець відносить те, що уповноважена службова особа може затримати лише за умови, що особа підозрюється у вчиненні злочину (а не кримінального проступку) за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 208 КПК України затримання здійснюється уповноваженою службовою особою - працівником ОВС, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України та інших правоохоронних органів, який має право здійснити затримання особи. При затриманні уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи, під час проведення якого мають бути присутніми не менше двох понятих. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право: мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК України. Вимога негайного повідомлення про права затриманого обумовлена тим, що це є гарантією реального та своєчасного забезпечення прав, свобод та інтересів затриманої особи.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених ст. 104 КПК України, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого.

Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. У випадках відмови затриманого підписати протокол затримання про це зазначається в протоколі. Затриманому надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу затримання. Факт відмови затриманого від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень щодо причин такої відмови відповідно до ст. 104 КПК України засвідчуються підписом захисника, а у разі його відсутності - понятих.

Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

Уповноважена службова особа зобов`язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування (будь-якої відомчої належності), в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством. Про кожне затримання уповноважена службова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальних осіб в підрозділі органу досудового розслідування.

Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72 годин з моменту затримання. При цьому затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 60 годин з моменту затримання повинна бути або звільнена, або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу (ст. 211 КПК України). Даний строк надається для виконання всіх процесуальних дій, пов`язаних із затриманням, та встановлення фактичних даних причетності затриманої особи до вчиненого злочину.

Крім того, протягом 24 годин з моменту затримання орган досудового розслідування повинен вручити затриманій особі повідомлення про підозру, у випадку якщо протягом зазначеного часу особі не вручено повідомлення про підозру, то така особа підлягає негайному звільненню.

При обчисленні строків затримання важливе значення має момент затримання. Так, ст. 209 КПК чітко визначила, що момент затримання - це момент, з якого особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана здійснити заходи щодо повідомлення інших осіб про затримання (ст. 213 КГІК України), а саме: надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб за вибором цієї особи. Якщо уповноважена службова особа, що здійснила затримання, має підстави для обґрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, вона може здійснити таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його негайності;

негайно повідомити про затримання особи орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги у відповідності до Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року №1363;

Перевірка дотримання вищевказаних вимог покладається на службову особу, відповідальну за перебування затриманих, якими відповідно до ч.2 ст.212 КПК України не можуть бути слідчі. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, у разі нездійснення повідомлення про затримання зобов`язана здійснити ці дії самостійно.

Порядок звільнення затриманої особи, щодо якої був обраний запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, залежить від виду запобіжного заходу, який був обраний за ухвалою слідчого судді, суду. Так, в ст. 202 КПК України визначено, що:

- у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно;

- у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов`язання;

- у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти або негайно звільняється з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання.

При викладених обставинах суд вважає, що підстав для задоволення скарги не має, оскільки докази, на які посилається захисник, не підтверджують факту незаконного затримання ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.314-316 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги захисника Мелая Михайла Юрійовича (в порядку ч.2 ст.303 КПК України) про визнання факту незаконного затримання ОСОБА_1 , визнання всіх зібраних фактичних даних недопустими доказами та винесення рішення у вигляді виправдувального вироку у кримінальному провадженні за №1202007008000242 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України на стадії підготовчого судового засідання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 29.01.2021 року.

Головуючий Г. І. Рішко