Ухвала суду № 94533192, 11.01.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7/21

Провадження № 2/234/1/21

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2021 року м. Краматорськ

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Костюков Д.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , подані представником ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», треті особи: Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 – адвокат Луговой В.В. звернувся до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», треті особи: Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позовна заява не відповідає ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір та не надано підтвердження про його сплату.

Позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

За змістом ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023 XII, порушенням прав споживачів для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Предметом даного позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Тобто суд зауважує, що доводи позивача про застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів» в частині звільнення від сплати судового збору не заслуговують на увагу, оскільки вказаний закон не поширюється на правовідносини, що пов`язані з визнанням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Посилання позивача на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 761/24881/16-ц не може бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки предметом розгляду справ є різні правовідносини, що склалися між сторонами.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 185 ЦПК України вважаю необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», треті особи: Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- залишити без руху, для сплати судового збору.

Надати строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подання позовної заяви, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Г.Костюков