Постанова № 94532028, 29.01.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 3/760/2187/21

Справа № 760/2089/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Зуєвич Л.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

представника Київської митниці Державної митної служби України Юрківа Володимира Васильовича (довіреність б/н від 04.11.2020),

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (особисто, посвідка на постійне проживання);

захисника - Ковальчука І.В. (адвокат, ордер від 28.01.2021);

перекладача - Ал-Зубаіді Абасс (AL-ZUBAIDI ABASS) (паспорт);

розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби (далі - Київська митниця) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) / ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: Ірак; місце постійного проживання: АДРЕСА_1 відповідно до посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , виданої 29.10.2018, орган що видав 8001; працює: фізична особа-підприємець; паспорт громадянки Іраку НОМЕР_2 , виданий 19.05.2019, орган що видав Babel/, за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України (далі - МК України),

В С Т А Н О В И В :

27.01.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов протокол про порушення митних правил № 1918/10000/20 від 15.12.2020, за змістом якого вбачається наступне:

«15.12.2020 року о 18 год. 00 хв. для проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» поступила громадянка Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), яка прибула до України з Іраку, м. Багдад, рейсом № 702, авіакомпанії «BRAVO». Для проходження митного контролю громадянка Іраку ОСОБА_1 самостійно, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення.

На підставі положень п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування громадянки Іраку ОСОБА_1 . На запитання співробітників митниці громадянка Іраку ОСОБА_1 повідомила, що переміщує через митний кордон України приблизно 10 000 - 12 000 доларів США.

Після проведення опитування громадянці Іраку ОСОБА_1 було запропоновано пред`явити всю готівку в службовому приміщенні митниці. Громадянкою було видано готівку в розмірі 12 360 доларів США, що знаходились в одному з відділень жіночої сумочки пасажири (ручна поклажа). Після цього було проведено митний огляд валізи пасажирки (багажна бірка № 0073 ІА 092562), в якій поверх особистих речей були виявлені 30 000 доларів США. Вся готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки Іраку ОСОБА_1 вся валюта належить їй особисто. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності громадянки Іраку ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів Постанови Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» фізичні особи (резиденти та нерезиденти) ввозять в Україну та вивозять за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. При цьому перерахунок сум готівкової валюти і вартості банківських металів у євро для вимог вищевказаного «Положення…» здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готівкової валюти, банківських металів.

На підставі вищевикладених норм, з виявленої суми готівки громадянці Іраку ОСОБА_1 було пропущено 12 160 доларів США (еквівалент 9 999,17 євро).

Оскільки громадянка Іраку ОСОБА_1 самостійно, своїми діями, що були виражені у обранні для проходження митного контролю переміщуваної нею готівкової валюти обрала канал, що позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор», та на момент проходження митного контролю, належним чином заповненої митної декларації громадянка Іраку ОСОБА_1 до митного оформлення не подала - в діях та бездіяльності громадянки Іраку ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», вбачається порушення встановленого ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що в свою чергу, має ознаки наявності у діях та бездіяльності громадянки Іраку ОСОБА_1 порушення митних правил, визначеного положеннями ст. 471 МК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, співробітниками митниці було складено протокол про порушення митних правил. Даний протокол складено на місці виявлення правопорушення - в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль». За протоколом про порушення митних правил, на підставі положень ч. 3 ст. 197, ст. 511 МК України у громадянки Іраку ОСОБА_1 вилучено предмет правопорушення - 30 200 доларів США».

Представник митного органу в судовому засіданні підтримав позицію Київської митниці щодо притягнення громадянки Іраку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, посилаючись на наявність в матеріалах справи достатніх доказів, які свідчать про порушення нею митних правил.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - адвокат Ковальчук І.В. у судовому засіданні надав наступнні пояснення:

« ОСОБА_1 є громадянкою Ірак, проживаю в Україні на підставі посвідки на постійне проживання НОМЕР_1 , виданої 29.10.2018, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім неї, за вказаною адресою проживають два її повнолітні сини, невістка та двоє неповнолітніх онуків. ОСОБА_1 не є власником вказаної квартири, свого власного та окремого житла в Україні не має.

За період проживання в Україні ОСОБА_1 жодного разу не притягувалася до адміністративної та кримінальної відповідальності, вчасно та у повному обсязі сплачує податки від своєї підприємницької діяльності.

Протягом кількох років ОСОБА_1 страждає на захворювання: гіпертонічна хвороба 3 стадії 2 ступеню, ризик З; енцефалопатія 1-2 ступеню з рефлектрною недостатністю в кінцівках, змішаними вегетативними кризами, астеноневротичним синдромом; лицьова симпаталгія не риногенного походження (на підтвердження чого надано консультаційні висновки кардіолога, невропатолога, висновок мультидетекторної спіральної комп`ютерної томографії).

Зважаючи на стан здоров`я та аби не створювати дискомфорт родині мого сина, ОСОБА_1 вирішила придбати окреме житло в м. Києві та з цією метою, перебуваючи в м. Бабіль (Ірак), 09.11.2020 продала належний їй будинок за 257 000 000 іракських динарів, що за курсом НБУ складало 6 070 854 грн., або 215 964 доларів СПІА.

Маючи документи про легальне походження наявної у неї частини грошей від продажу будинку (договір купівлі-продажу), ОСОБА_1 15.10.2020 вилетіла літаком в Україну та мала із собою в багажі та ручній поклажі гроші в сумі 42 360 доларів США. При цьому не мала на меті приховувати наявні у неї гроші, оскільки вони мали цілком легальне походження та були призначені для цілей (купівля житла), яка не заборонена чинним законодавством України. Аби мати можливість використання цих грошей для придбання житла в Україні, ОСОБА_1 мала намір оформити в Україні усі формальності для їх декларування.

15.12.2020, після прибуття до аеропорту «Бориспіль» з Іраку авіарейсом № 702 та проходження прикордонного контролю, близько 18.00 години, з метою з`ясування процедури митного оформлення наявних у неї грошей, побачивши митника, ОСОБА_1 підійшла до нього аби повідомити про наявність у неї грошей в сумі 42 360 доларів США та запитати, яким чином вона має їх оформити. Митник попросив показати йому наявні гроші, що вона і зробила. Після цього, митник почав складати папери, які ОСОБА_1 вважала митним оформлення грошей. Проте, як з`ясувалося згодом, митником було складено на ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил через те, що вона перейшла зелену смугу, а мала перетинати червону. При цьому, прямуючи до митника, ОСОБА_1 не звернула уваги на наявність смуг та їх колір, а мала лише намір запитати про те, як вона має оформити ввезення грошей. Частина грошей в сумі 30 200 доларів США була у ОСОБА_1 вилучена. При цьому спілкування з митником було ускладнено тим, що ОСОБА_1 не розумію українську та дуже погано володіє англійською мовами».

Зважаючи на викладені обставини, захисник ОСОБА_1 просив суд під час розгляду справи та визначення міри покарання, врахувати їх, а також прийняти до уваги наступне:

-ОСОБА_1 не мала жодного наміру якимось чином обійти митні правила та ухилитися від декларування наявних у мене грошей. Для цього у неї не було жодних підстав, оскільки гроші належать їй особисто, мали цілком легальне походження та вона мала із собою договір продажу свого майна, який доводить джерело їх походження;

-ОСОБА_1 сама повідомила митнику про наявність у неї грошей та добровільно пред`явила їх. При цьому перемішувала ці гроші без будь-яких ознак приховування;

-ОСОБА_1 не мала на меті завдати будь-якої серйозної шкоди державі, не ухилялася від сплати митних зборів або будь-яких інших зборів і не завдала будь-яку іншу майнову шкоду державі;

-переміщувані кошти призначалися для легальних цілей - купівлі житла, яке мало б бути у ОСОБА_1 єдиним належним їй житлом в Україні. При цьому у разі їх конфіскації, ОСОБА_1 буде позбавлена такої можливості, що покладе на мене та моїх близьких надмірний тягар та поставить у скрутне матеріальне становище

Враховуючи викладене, захисник ОСОБА_1 просив суд не застосовувати до неї додаткове покарання у вигляді конфіскації належних їй грошей в сумі 30 200 доларів США.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності доводи та вимоги свого захисника підтвердила.

Заслухавши представника митного органу, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів встановлено Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, яке затверджено постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3 (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 5, 6 вказаного Положення фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Згідно з положеннями МК в Україні запроваджена двоканальна система митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України («зелений» та «червоний» коридори) /ст. 366 МК України/.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Порядок декларування товарів, щодо яких є заборона або обмеження у ввезенні/вивезені через кордон України, у доступній та зрозумілій формі роз`яснюється на численних дошках інформації та електронних інформаційних табло, розташованих в різних приміщеннях на території будівлі аеропорту.

Оскільки громадянка Іраку ОСОБА_1 своїми діями обрала порядок проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», де не передбачено наявність у пасажира предметів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження, то, таким чином, громадянка Іраку ОСОБА_1 , переміщуючи через зону спрощеного митного контролю валютні цінності у розмірі більше 10 000 євро, вчинила дії, які мають ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачено ст. 471 МК України.

Закон не містить застережень щодо можливості іншого порядку переміщення предметів, щодо яких встановлено заборону чи обмеження.

З огляду на наведене, в діях громадянки Іраку ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України.

Відповідно до ст. 471 МК України порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Разом з тим, при розгляді даної справи суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Садоха проти України» від 11.07.2019 (заява № 77508/11), у якому заявник скаржився на те, що рішення національних органів державної влади у справі про адміністративне правопорушення конфіскувати його кошти у сумі 31 000 євро у зв`язку з недекларуванням їх на митниці було незаконним, надмірним і непропорційним переслідуваній законній меті.

У вказаному рішенні ЄСПЛ зазначено, зокрема, наступне:

«28. Адміністративне правопорушення, у вчиненні якого заявника було визнано винним, полягало у недекларуванні ним суми готівки, яку він перевозив через митний кордон. У зв`язку з цим слід зазначити, що, дійсно, як вказав заявник, вивезення іноземної валюти з території України не було незаконним відповідно до українського законодавства. Дозволялося не лише вивезення валюти, але й сума, яка могла бути законно перерахована або, як у цій справі, фізично перевезена через митний кордон у випадку декларування, в принципі, не була обмежена на момент подій (див. пункт 15). Ці елементи відрізняють цю справу від деяких інших, в яких конфіскація застосовувалася до товарів, ввезення яких було заборонено, або до транспортних засобів, які використовувалися для перевезення заборонених речовин чи торгівлі людьми (приклади таких справ див. у згаданому рішенні у справі «Ісмаїлов проти Росії» (Ismayilov v. Russia), пункт 35).

29. Крім того, під час провадження у районному суді заявник пояснив, що отримав кошти за договором приватної позики, і надав документи на підтвердження цих фактологічних тверджень (див. пункт 9). Органи державної влади прямо не розглянули це питання, оскільки, вочевидь, вважали, що воно не стосувалося справи, принаймні застосування заходу у вигляді конфіскації. Суд зазначає, що у нього немає доказів, які б вказували на те, що заявник надав митним органам договір позики, який був написаним від руки документом, укладеним між заявником і фізичною особою у день його виїзду з України. Як вбачається з наявних документів, уперше посилання на договір було зроблено під час судового провадження. Проте з огляду на непроведення національним судом оцінки законності походження коштів і те, що у своїх зауваженнях до цього Суду Уряд не висловив жодних сумнівів щодо достовірності договору позики, Суд не може ставити під сумнів законне походження конфіскованої готівки. На цій підставі Суд відрізняє цю справу від справ, в яких конфіскація стосувалася активів, отриманих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, які вважалися отриманими незаконним шляхом або призначеними для використання у незаконній діяльності (приклади таких справ див. у згаданому рішенні у справі «Ісмаїлов проти Росії» (Ismayilov v. Russia), пункт 36, та в рішенні у справі «Гріфхорст проти Франції» (Grifhorst v. France), заява № 28336/02, пункт 99, від 26 лютого 2009 року).

30. Повертаючись до поведінки заявника, Суд зазначає, що немає жодних ознак того, що він умисно намагався обійти митні правила. Уряд не оскаржив, що під час перевірки на безпеку заявник не заперечував перевезення готівки (див. пункт 19 і див., для порівняння, рішення у справі «Мун проти Франції» (Moon v. France), заява № 39973/03, пункт 8, від 09 липня 2009 року, та згадане рішення у справі «Гріфхорст проти Франції» (Grifhorst v. France), пункт 8, в яких заявники заперечили наявність у них коштів). Той факт, що українські органи державної влади не порушили кримінальне провадження щодо заявника, також свідчить про визнання ними того, що заявник не мав наміру обманути їх і, що наклавши на заявника стягнення у вигляді конфіскації, українські органи влади не прагнули запобігти якій-небудь незаконній діяльності, такій як відмивання грошей, обіг наркотичних засобів, фінансування тероризму або ухилення від сплати податків. Кошти, які перевозив заявник, були отримані законним шляхом, і він мав право вивезти їх з України, якби задекларував їх митним органам. З цього випливає, що єдиною протиправною (проте не кримінальною) поведінкою, відповідальність за яку могла бути покладена на заявника, було те, що він письмово не задекларував митним органам факт перевезення ним через кордон готівки у такому обсязі.

31. Суд повторює, що для того, щоб втручання було пропорційним, воно має відповідати серйозності вчиненого правопорушення, а санкція - серйозності злочину, який вона має покарати, у цій справі - недотримання вимоги щодо декларування (див. згадані рішення у справах «Гирлян проти Росії» (Gyrlyan v. Russia), пункт 28, і «Габріч проти Хорватії» (<...>), пункт 29).

32. Дійсно, конфіскована сума була значною для заявника. Проте немає жодних доказів, що заявник міг завдати якоїсь серйозної шкоди державі: він не ухилявся від сплати мита або будь-яких інших зборів і не завдав державі будь-якої іншої матеріальної шкоди. Твердження, яке містилося у постанові апеляційного суду, що дії заявника завдали «істотної шкоди зовнішньоекономічним інтересам і безпеці України», є занадто нечітким і загальним та не є підтвердженим іншими деталями щодо того, у чому саме полягала ця шкода. Тому Суд вважає, що стягнення у вигляді конфіскації не було направлено на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки держава не зазнала жодних втрат внаслідок недекларування заявником коштів, а було стримуючим та каральним за своїм призначенням (див. згадане рішення у справі «Гирлян проти Росії» (Gyrlyan v. Russia), пункт 29).

33. Суд не переконаний аргументом Уряду, що оцінка пропорційності була включена до рішень національних судів. Вбачається, що викладені міркування стосовно законного походження коштів, неумисного характеру поведінки заявника або відсутності записів про інші порушення митних правил, хоча і були чітко висунуті захисником заявника, не відіграли жодної ролі під час прийняття судами рішень. Національні суди просто послались у загальних формулюваннях, не навівши деталей, на «характер і спосіб вчиненого порушення» і «особу [заявника]» та не розглянули питання, чи був дотриманий необхідний баланс між суспільним інтересом і правом заявника на мирне володіння своїм майном. Отже, Суд вважає, що межі проведеного національними судами розгляду справи були занадто вузькими, щоб відповідати вимозі встановлення «справедливого балансу», притаманній другому абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. там само, пункт 30).

34. Аналогічно, Уряд переконливо не довів у цьому Суді, що менш суворе стягнення, наприклад, штраф, було недостатнім для досягнення бажаного стримуючого та карального ефекту і запобігання майбутнім порушенням вимоги щодо декларування.

35. У зв`язку з цим Суд зазначає, що на відміну від згаданої справи «Гирлян проти Росії» (Gyrlyan v. Russia), в якій, як вбачалося, російські суди не мали жодних дискреційних повноважень з цього питання, оскільки відповідно до законодавства незадекларовані кошти у будь-якому разі у повному обсязі вилучалися державою, незалежно від накладення стягнення у вигляді штрафу або конфіскації, у справі заявника українські суди насправді мали вибір щодо розміру штрафу, який мав бути накладений як санкція (див. пункт 14).

36. За цих обставин конфіскація незадекларованих коштів у повному обсязі, на думку Суду, поклала індивідуальний і надмірний тягар на заявника та була непропорційною вчиненому правопорушенню (див. згадані рішення у справах «Габріч проти Хорватії» (<...>), пункт 39, «Ісмаїлов проти Росії» (Ismayilov v. Russia), пункт 38, та рішення у справі «Танасов проти Румунії» [Комітет] (Tanasov v. Romania) [Committee], заява № 65910/09, пункт 28, від 31 жовтня 2017 року)».

Суд звертає увагу на те, що у даній справі з одного боку митним органом доведено, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, фактично не заперечується факт переміщення через зону спрощеного митного контролю валютних цінностей у розмірі, що перевищує 10 000 євро, чим порушено митні правила щодо письмового декларування таких коштів.

Разом з тим, матеріалами справи доведено легальне походження коштів, що переміщувались (договір купівлі продажу будинку в Іраці), відсутність умислу особи на вчинення правопорушення (кошти переміщувались без ознак приховування), легітимну мету, на які мали бути спрямовані кошти, що переміщувались особою (купівля власного житла в Україні). З урахуванням наведеного суд вважає, що в даному випадку застосування до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, санкції ст. 471 МК України у повному обсязі, включаючи конфіскацію вилучених грошових коштів, що переміщувались особою без здійснення письмового декларування, становитиме надмірний тягар для такої особи, та буде непропорційним вчиненому правопорушенню.

Враховуючи наведене, доведеність вчинення правопорушення, суд вважає, що в даному випадку штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян буде достатнім для досягнення стримуючого та карального ефекту і запобігання майбутнім порушенням вимоги щодо декларування.

Отже, враховуючи наведені обставини, а також те, що безпосереднім предметом правопорушення митних правил є грошові кошти, переміщення яких через митний кордон України не заборонено або обмежено законодавством України, суд вважає за необхідне застосувати до громадянки Іраку ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації безпосереднього предмету порушення митних правил.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про судовий збір» з громадянки Іраку ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 196, 197, 366, 458, 471, 527-529 МК України, ст.ст. 40-1, 283, 284, 294 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винною громадянку Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) / ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: Ірак; місце постійного проживання: АДРЕСА_1 відповідно до посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , виданої 29.10.2018, орган що видав 8001; працює: фізична особа-підприємець; паспорт громадянки Іраку НОМЕР_2 , виданий 19.05.2019, орган що видав ОСОБА_5 / у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Накласти на громадянку Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень, який необхідно сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач: ГУК у м.Києві/ Солом`янський район/ 21081100, код ЄДРПОУ: 37993783; МФО: 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р № UA568999980313040106005026010, призначення платежу: номер справи про ПМП №___, П.І.Б. (порушника).

Вилучену відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1918/10000/20 від 15.12.2020 іноземну валюту в сумі 30 200,00 доларів США, повернути громадянці Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).

Стягнути з громадянки Іраку ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) судовий збір у розмірі 454,00 грн на наступні реквізити:

отримувач коштів: рахунок UA908999980313111256000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Л. Л. Зуєвич