Ухвала суду № 94531898, 28.01.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/590/21

Провадження №1-кп/127/34/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

секретаря Руцької О.І.,

за участю прокурора Новака В.В.,

захисника Павленка І.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

представників потерпілих Рохова О.В., Черевика С.С.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Новака В.В. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017020000000264 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області 12.01.2021 року надійшло клопотання прокурора Новака В.В. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017020000000264 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

Зазначене клопотання мотивоване наступним. 12.07.2017 року біля 00:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем амрки «ВАЗ-21140», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався автодорогою сполученням смт. Літин - м. Вінниця в напрямку центра міста Вінниці. В межах даного населеного пункту, неподалік автосалону «Тойота Центр Вінниця Преміум Моторс», поблизу перехрестя з Львівським шосе м. Вінниці, що знаходиться неподалік автовокзалу № 2 «3ахідний» м. Вінниці за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 107, ОСОБА_1 допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перетинали проїзну частину дороги.

Після вчинення наїзду на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 водій ОСОБА_1 , розуміючи, що поставив потерпілих в небезпечний для життя стан та усвідомлюючи те, що залишає без допомоги осіб, які внаслідок отриманих травм позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження та в нічний час перебувають на проїзній частині дороги, маючи реальну можливість надати потерпілим допомогу, не виконав свого громадянського обов`язку, що покладав на нього закон, зокрема вимоги п. 2.10 г) та ґ) Правил дорожнього руху України і загальновизнані норми моралі, не переконався, чи потребують потерпілі допомоги, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги, не викликав карету швидкої допомоги, не відвіз потерпілих до найближчого лікувального закладу та залишив місце події.

Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_4 загинув на місці пригоди, а пішохід ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень помер в МКЛ ШМД м. Вінниці під час надання медичної допомоги.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 573 від 29.08.2017 року, під час наїзду ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних саден на численних ділянках тіла, перелом кісток черепа, крововиливи під оболонки та шлуночки головного мозку, відкритий перелом кісток правої гомілки, закритий перелом кісток лівої гомілки, закритий перелом кісток лівого передпліччя. Причиною смерті ОСОБА_4 являється сполучна травма тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю наявний прямий причинний зв`язок. Виявлена травма є несумісною з життям та належить до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 572 від 23.10.2017 року, під час наїзду ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, закритої травми грудної клітки, закритої травми живота, закритої хребетно-спинно-мозкової травми травматичний відрив 10- 11 грудних хребців, з ушкодженням спинного мозку, поперечного перелому лівого стегна, множинних синців та саден тулуба, кінцівок. Вказана сполучна травма тіла є несумісною з життям та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних в момент спричинення та призвела до смерті останнього. Між сполучною травмою тіла, що ускладнилася травматичним шоком та смертю ОСОБА_5 наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

27.12.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

Згідно санкції ч. 1 ст. 135 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років, тобто, вказаний злочин, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Згідно ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості минуло 3 років.

Враховуючи те, що вчинений ОСОБА_1 злочин мав місце 12.07.2017 р. та відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а тому відносно підозрюваного ОСОБА_1 передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків давності.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що вчинений підозрюваним ОСОБА_1 злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості та вчинений 12.07.2017 року, тобто з часу його вчинення минуло понад три роки, прокурор просить суд звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12017020000000264 закрити.

В судовому засіданні прокурор Новак В.В. підтримав своє клопотання просив суд його задовольнити, також не заперечував проти скасування запобіжного заходу та вирішення долі речових доказів у даному провадженні.

Захисник Павленко І.С. не заперечував проти закриття кримінального провадження. Також захисник заявив клопотання про скасувати запобіжного заходу ОСОБА_1 , повернення застави заставодавцю та скасування арешту з майна, а саме автомобіля. Своє клопотання захисник мотивував тим, що дані заходи забезпечення були застосовані в рамках кримінального провадження №12017020000000264, тому при закритті провадження суд має вирішити їх долю.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та його клопотання, також пояснив, що розуміє те, що підстава звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою, однак він погоджується на закриття кримінального провадження саме з тих підстав, які наведені у клопотанні прокурора.

Потерпілий ОСОБА_2 категорично заперечував проти закриття кримінального провадження, вважає, що ОСОБА_1 вбив його сина, втік з місця скоєння злочину, заперечує свою вину, тому має бути покараний. Також потерпілий заперечував проти клопотання захисника.

Потерпілий ОСОБА_3 заперечував проти закриття кримінального провадження, оскільки він втратив сина, а винний досі не покараний. ОСОБА_1 покинув його сина ще живого, не надав йому допомогу. Також потерпілий заперечував проти клопотання захисника.

Представник потерпілого Черевий С.С. заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження, а також просив суд відмовити в задоволення клопотання захисника Павленка І.С.

Представник потерпілого Рохов О.В. суду повідомив наступне. Дане кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України було виділено в окреме провадження з іншого провадження, яке було розпочате щодо події смертельного дтп за ч. 3 ст. 286 КК України і мало номер в ЄРДР №12017020000000264. Всі докази збиралися в рамках того провадження, і заходи забезпечення застосовувалися також в рамках того провадження. В подальшому кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 КК було закрите, а дії ОСОБА_1 перекваліфіковані за ч. 1 ст. 135 КК України. Однак постанова про закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 286 КК України була скасована, відомості про подію дтп знову були внесені у ЄРДР, однак під іншим номером. На даний час триває досудове розслідування, проводяться слідчі дії, тому всі ці заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, стосується цього нового кримінального провадження про подію дтп. Тому представник потерпілого, враховуючи позицію свого клієнта просив відмовити в клопотанні прокурора, а також просив суд не скасовувати арешт з автомобіля, який є речовим доказом здійснення ОСОБА_1 дтп, оскільки у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 286 КК України ще не проведено ряд експертиз, і цей автомобіль може знадобитися для проведення досліджень. Також просив запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити без змін запобіжний захід.

Суд, перевіривши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Тобто законодавець визначив пріоритетним для вирішення у судовому розгляді питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності для цього підстав.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, тобто відповідно до ст. 12 КК України (яка діяла на момент скоєння злочину) у скоєнні злочину невеликої тяжкості.

Статтею 49 КК України, яка діяла станом на 12.07.2017 року, встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно обвинувального акту, кримінальне правопорушення було скоєно 12.07.2017 року. На даний час строк притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності закінчився.

Враховуючи те, що суд розглядає клопотання у кримінальному провадженні в межах пред`явленого обвинувачення, а норма ст. 49 КК України носить імперативний характер, тобто є обов`язковою для застосування в разі наявності для цього підстав, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи клопотання захисника Павленка І.С. про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, суд виходив з наступного.

На даний час за подією дтп порушено кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 КК України, в рамках якого проводяться слідчі дії. Автомобіль, з якого захисник просить суд скасувати арешт, брав участь в ДТП, є речовим доказом у кримінальному провадженні, тому зняття з нього арешту до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 286 КК України є неможливим, оскільки може призвести до втрати важливої доказової інформації. Те, що слідчий вніс відомості про подію, щодо якої раніше вже вносилися відомості в ЄРДР, під іншим номером безумовно ускладнює вирішення питань щодо речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження, однак на глибоке переконання суду не може слугувати підставою для знищення доказів.

З цих же міркувань суд вважає за неможливе скасувати ОСОБА_1 запобіжний захід та повернути заставу заставодавцю.

За таких обставин, суд вважає, що в клопотанні захисника Павленка І.С. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 285, 286, 288, 314 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Новака В.В. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 12017020000000264 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12017020000000264, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2017 року - закрити.

В клопотанні захисника Павленка І.С. про скасування запобіжного заходу ОСОБА_1 , повернення застави заставодавцю та скасування арешту з майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя :