Ухвала суду № 94531074, 01.02.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2129/21

провадження № 1-кс/753/405/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. з секретарем судового засідання Ляшенко Ю.Ю., за участі прокурора Григораша О.В., захисника Мешечека В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотаня слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Колоши Ю.А., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Онацько А.Ю., за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020000306 від 30.01.2021 року, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка Мелітопольського р-ну Запорізької обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Калоша Ю.А., за погодженням з процесуальним керівником прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Онацько А.Ю., звернувся до слідчого судді з клопотанням за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020000306 від 30.01.2021 року за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно ОСОБА_2 .

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 30.01.2021 року, приблизно о 03 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, залізничний перегін «Дарниця» - к/п 7 км., побачив там металевий трансформатор, який ззовні очевидно був приладом із вмістом електро-механічних деталей чи інших кольорових металів.

В той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення у сховище.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, підійшов до металевого трансформатора «2-ДТ-150», доступ до вмісту якого, був обмежений металевою кришкою, яка кріпиться до корпусу трансформатора за допомогою металевих болтів та за допомогою заздалегідь підготованого засобу вчинення злочину, а саме - полотна для ножівки по металу, яке мав при собі, спиляв вищевказані металеві болти, тим самим проникнув до металевого трансформатора «2-ДТ-150».

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 проникнувши до металевого трансформатора «2-ДТ-150», намагався таємно викрасти звідти металеву обмотку, вартість якої 469 грн. 50 коп., до складу якої входять кольорові метали, що знаходяться на балансі АТ «Українська залізниця» (код ЄРДПОУ 40075815), однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки дії останнього були викриті працівниками воєнізованої охорони АТ «Українська залізниця».

Своїми умисними діями ОСОБА_1 міг завдати матеріального збитку АТ «Українська залізниця» (код ЄРДПОУ 40075815) на загальну суму 469 грн. 11 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді у вигляді домашнього арешту у нічний час доби обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування пропонованого заходу, посилаючись на ризики, визначені ст. 177 КПК України - ухилення від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки не має постійного місця роботи, стійких соціальних зв"язків у м. Києві, можливість вчинення іншого корисливого кримінального правопорушення, ураховуючи його сумнівну поведінку, відсутнсть постійного місця роботи.

Захисник та підозрюваний клопотання визнали, заперечень щодо його задоволення не мали, водночас підозрюваний визнав вину у вчиненні злочину, у якому підозрюється й щиро розкаявся.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до нього, з"ясувавши думку осіб, що приймали участь у його розгляді, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, його захисника, проаналізувавши надані строною обвинувачення доказів підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

У вчиненні даного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Костянтинівка Мелітопольського р-ну Запорізької обл., українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколом про прийняття заяви про вчинення злочину, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідків, протоколом допиту підозрюваного, документами та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

ОСОБА_1 30 січня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Так, прокурор вважає, що враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованому йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, спонукатиме його до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчиняти інші користиві злочини.

Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу відносно такого підозрюваного.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в ч. 1 цієї статті, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки установлено, що ОСОБА_1 , зважаючи на санкцію статті, яка йому інкримінується, й розумніння наслідків покарання може вплинути на зміну його процесуальної поведінки, а також, зважаючи на його поведінку, також може вчинити інший корисливий злочин.

Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиненити аналогічний корисливий злочин.

Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.

Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Беручи до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 злочину, тяжкість вчиненого ним злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, визнання підозрюваним вини, розміру можливого завданих збитків, внаслідок вчиненого ним злочину, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи, порівняно із пропонованим прокуророр - домашній арешт у нічний час доби, не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає за необхідне застосувати до підозрюваного такий запобіжний захід.

В контексті практики Європейського суду з прав людини переховування не може бути встановлений лише на основі суворості можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (п.102,107 рішення ЄСПЛ у справі «Panchenko v.Russia» від 8 лютого 2005 (заява № 45100/98). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v.Moldova» від 04 жовтня 2005 (заява № 9190/03).

Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув"язнення.

Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).

Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43).

Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).

У рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців (ч.6 ст. 181 КПК України).

Відтак, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, відсутність підстав застосування більш м"якого запобіжного заходу (особисте зобов"язання), слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби підлягає до задоволення, оскільки такий запобіжний захід забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

З врахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вчиненого діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є пропонований запобіжний засід - домашній арешт у нічний час доби.

На підстави вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, з урахуванням ст.ст. 5, 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Колоши Ю.А., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Онацько А.Ю., за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020000306 від 30.01.2021 року, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка Мелітопольського р-ну, Запорізької обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби - з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин строком на 2 (два) місяці за адресою: АДРЕСА_2

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 у нічний час доби з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин строком на два місяці.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов`язків відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України визначити строком до 01 квітня 2021 року включно.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №2.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: