Рішення № 94530744, 22.01.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/406/20

провадження № 2/691/86/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., при секретарі Йосипенко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 04.07.2008 у розмірі 30812 грн. 19 коп. та судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 04.07.2008, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Він підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умовами та правилами надання банківських послу» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

04.07.2008 відповідачем підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Своїм підписом відповідач погодив, що він ознайомлений з фінансовими умовами надання зазначеної кредитки і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі яких ОСОБА_1 при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах передбачених Договором.

Відповідач не надавав своєчасно АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що відображено у розрахунку заборгованості. В порушення умов кредитного договору та норм ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В порушення ст. 610 ЦК України, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушив зобов`язання за даним договором.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесень коштів на погашення заборгованості, ОСОБА_1 , станом на 22.03.2020 має заборгованість у сумі 30812 грн. 19 коп., з яких: 18168 грн. 37 коп. за тілом кредиту, 6140 грн. 59 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит, 4797 грн. 89 коп. - нарахована пеня, 250 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина) та 1455 грн. 34 коп. - штраф (відсоткова складова).

На даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк» в зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надавши клопотання про слухання справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судової повістки та оголошення про виклик у судове засідання, розміщене на сайті «Судова влада України» адресою http://court.gov.ua. Про причину своєї неявки, суд не повідомив.

Зі згоди представника позивача, висловленої у позовній заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, за нормами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом установлено, що 04.07.2008 ОСОБА_1 , ознайомившись із Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» та склавши заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, став клієнтом АТ КБ «ПриватБанк».

Своїм підписом, у заяві про умови кредитування від 04.07.2008 ОСОБА_1 погодився на умови запропоновані банком та отримав кредитну картку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» з базовою процентною ставкою 3,0 % в місяць.

За Умовами кредитування, в разі порушення ОСОБА_1 строків платежів по якомусь за обов`язковим платежами за карткою, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, він зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 250.00 грн. + 5% від суми позову.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 , станом на 22.03.2020 має заборгованість у сумі 30812 грн. 19 коп., з яких: 18168 грн. 37 коп. за тілом кредиту, 6140 грн. 59 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит, 4797 грн. 89 коп. - нарахована пеня, 250 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина) та 1455 грн. 34 коп. - штраф (відсоткова складова).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України позивач зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03.07.2019, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) зауважила, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Суд не погоджується із наданим позивачем розрахунком нарахованих відсотків, оскільки погоджений сторонами Договору розмір процентів міститься у довідці про умовами кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та складає 3,0 % на місяць.

У той же час, позивачем надано розрахунок заборгованості відсотків, у якому вказано процентну ставку 36 %, 30 %, 34,80 %, 43,20 % річних, що не узгоджується з погодженою сторонами Договору процентною ставкою.

А тому, оскільки позивачем не надано суду розрахунку процентної ставки в розмірі 3,0 % на місяць, суд не приймає наданий інший (невірний) розрахунок процентної ставки та в цій частині відмовляє у задоволенні позову.

Разом з тим, відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов`язання незалежно від виду неустойки (штраф або пеня).

Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, головним критерієм в оцінці правомірності застосування штрафу та пені в межах одного договору є перевірка обставин щодо їх одночасного застосування саме щодо одного і того самого виду порушення.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання банком положень, закріплених ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а відтак про безпідставність вимог банку в цій частині

Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2003цс 15 від 21.10.2015. Підстав для відступлення від даної правової позиції, в даному випадку, суд не вбачає.

Оскільки сплата штрафу за невиконання зобов`язань узгоджена сторонами в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача даного виду неустойки.

А тому, оскільки суд прийшов до висновку про стягнення штрафу, у стягненні пені слід відмовити.

Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18168 грн. 37 коп., штрафу в розмірі 250 грн. 00 коп. - фіксована частина та штрафу в розмірі 908 грн. 40 коп. (процентна складова).

У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1318 грн. 46 коп.

Керуючись ст. 11, 509, 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України, ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 - 282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», заборгованість за кредитним договором б/н від 04.07.2008 у розмірі 19326 (дев`ятнадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 77 коп. та судові витрати в сумі 1318 (одна тисяча триста вісімнадцять) грн. 46 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Суддя Л. В. Подорога